Cправа №333/9077/25
Провадження №2/333/5142/25
24 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі судового засідання Єрмоленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306
до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»(надалі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»)звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором №014/0857/82/0568656 від 26.09.2017 в загальній сумі 64 564,11 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що 26.09.2017 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №014/0857/82/0568656, відповідно до умов якого банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 41 038,15 грн., строк кредиту - 72 місяці (з 26.09.2017 по 26.09.2023). 30.11.2021 укладено договір №114/2-47, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0857/82/0568656. 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0857/82/0568656. Однак, відповідач свої зобов'язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за ОСОБА_1 за вказаним договором обліковується заборгованість в загальній сумі 64 564,11 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про судові засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу проживання.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, 26.09.2017 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №014/0857/82/0568656, відповідно до умов якого банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 41 038,15 грн., строк кредиту - 72 місяці (з 26.09.2017 по 26.09.2023), процентна ставка фіксована, на період з 26.09.2017 по 26.10.1017 (включно) розмір процентної ставки за кредитним договором складає 17,7% річних, з 27.10.2017 процентна ставка застосовується в розмірі 39,9% річних.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
30.11.2021 укладено договір №114/2-47, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0857/82/0568656.
10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0857/82/0568656.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання зі сплати основного боргу по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом за наведеним вище кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім обліковується заборгованість в сумі 64 564,11 грн., з яких: 30 316,14 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 25 664,69 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 8 583, 28 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.
Факт наявності вище наведеної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.
Вказаний вище договір є чинним станом на час розгляду цієї справи, жодною із сторін не оспорювались та не визнавались недійсними в судовому порядку. Доказів протилежного матеріали справи не містять та не надано відповідачем.
Будь-яких інших доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання прийнятих на себе зобов'язань, встановлених умовами кредитного договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вимоги до ОСОБА_1 про стягнення наведеної вище заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, розглянувши вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн., суд дійшов до висновку про їх задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2024; витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025, за змістом якого загальна сума юридичних послуг складає 16 000 грн., з якої: надання усної консультації з вивченням документів - 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12 000 грн.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» протии України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторонни витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такоїсторони».
Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 910/13071/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн., пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) - 30 316 (тридцять тисяч триста шістнадцять) грн. 14 коп. - заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 25 664 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 69 коп. - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 8 583 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 28 коп. - заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова