24 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2025 року.
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12.07.2025 року о 19 год. 44 хв. в с. Коровія, траса М-19 512 км, в порушення п. 2.9 а ПДР, керував транспортним засобом марки «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу "Drager" на місці зупинки.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення районного суду та скасувати постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04.09.2025 р., а провадження стосовно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду обґрунтовує тим, що він не знав про прийняте судом рішення, а про існування постанови суду йому стало відомо 14.10.2025 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
ЄУНСС: 715/2282/25 Головуючий у І інстанції: Цуркан В.В.
НП: 33/822/271/25 Головуючий в апеляційній ін-ції : Потоцький В.П.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, в результаті чого ухвалене рішення не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує на те, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР.
Зазначає, що поліцейські не виявили у нього ознак сп'яніння, а лише за суб'єктивним упередженим ставленням безпідставно уважали, що він перебуває у стані сп'яніння.
Посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості щодо долучених відеозаписів, на яких зафіксоване правопорушення.
Також вказує і на те, що час події, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає часу, який зафіксований на відеозаписі, що міститься у матеріалах справи, у зв'язку з чим уважає протокол недостовірним та необ'єктивним доказом.
Зауважує, що в порушення вимог КУпАП поліцейські не вилучили у нього посвідчення водія та не відсторонили його від керування транспортним засобом.
Вважає, що за відсутності відповідних сертифікатів відповідності та свідоцтва про повірку робочого запису вимірюваної техніки, результати отримані внаслідок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки підлягають сумніву.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд доходить такого.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під час прийняття оскаржуваної постанови присутній не був, доказів отримання ним копії оскаржуваної постанови матеріали справи не містять, а тому апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі.
Так, обґрунтовуючи своє рішення, суд у постанові вказав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена доказами, наявними в матеріалах справи.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, такий висновок районного суду ґрунтується на доказах, отриманих із порушенням порядку, встановленого у КУпАП.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Аналіз наведених положень свідчить, що виявлення та фіксація конкретних ознак стану сп'яніння є необхідною та обов'язковою передумовою для пропозиції водієві пройти огляд, а також гарантує законність усіх подальших процесуальних дій поліцейського.
Однак, як убачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи (а.с. 7), після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції без наведення будь-яких підстав та без фіксації ознак, визначених Інструкцією, одразу запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння.
На думку апеляційного суду, неповідомлення водієві конкретних ознак алкогольного сп'яніння унеможливило розуміння ним підстав проведення огляду, чим суттєво порушено його право на захист. Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 чітко розмовляв із працівниками поліції, відповідав на їх запитання, його поведінка повністю відповідала обстановці, координація його рухів не порушена.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який обов'язково долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, як те передбачено п.10 Розділу ІІ Інструкції.
Відсутність такого документу, який підтверджує факт та результати проведення огляду, позбавляє апеляційний суд можливості перевірити, чи було дотримано поліцейським вимоги Інструкції щодо фіксації ознак сп'яніння та порядку проведення огляду.
Окрім вищезазначеного, дослідивши вказаний вище відеозапис, апеляційний суд вважає, що працівники поліції порушили і процедуру проведення огляду.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП України, п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв, які мають бути оглянуті у закладі охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно зі ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Із відеозапису вбачається, що після того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», він не погодився з його результатами, однак поліцейський не забезпечив проведення огляду водія в закладі охорони здоров?я, як те передбачено ч.3 ст. 266 КУпАП, п.7 Порядку, п.7 Розділу ІІ Інструкції, а повідомив водієві, що «нема смислу їхати, так як результат буде такий самий». Тобто своїми діями поліцейський фактично змусив ОСОБА_1 погодитись із результатами огляду.
Вищевказане у своїй сукупності свідчить про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що має наслідком його недійсність (ч.5 ст.266 КУпАП), а складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у даному випадку мало місце без дотримання обов'язкових умов, які законом передбачені як підстави для вчинення такої процесуальної дії.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову районного суду скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, 245, 247, 252, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2025 року.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький