Справа № 127/28932/25
Провадження № 2/127/6363/25
24 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року в розмірі 67674,65 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 21 серпня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір у виді заяви №014-RO-82-60068129 про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою», відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 21 серпня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 47,9%. Банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до умов якого ТОВ «Райффазен Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року. В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року, укладеним з відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка становить 67674,65 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 24852,67 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 18669,18 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення рахунку заборгованості). Заборгованість не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року в розмірі 67674,65 грн, а також 2422,00 грн судового збору та 16000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідач надав відзив на позов та не заперечує щодо розміру пред'явленої до стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 24152,80 грн, однак не погоджується із розміром нарахованих процентів. При цьому з посиланням на положення ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» вказує, що умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливими. Позивач просить стягнути 43521,85 грн відсотків, що вдвічі перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлених відсотків полягає не в компенсаційній, а в каральній штрафній функції, сума нарахованих відсотків в такому порядку є очевидно непропорційною до суми зобов'язання та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та складовим елементам верховенства права. Також наголошує, що сума неустойки та інших платежів, що підлягають оплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язання на підставі договору про споживчий кредит не може перевищувати половину суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін, а отже позивач не має права вимагати оплати суми, яка перевищує половину суми, одержаної відповідачем від суми кредиту, тобто загальна сума не може перевищувати 12076,40 грн. Щодо витрат на правничу допомогу, то з урахуванням критеріїв реальності та необхідності витрат, а також розумності їхнього розміру просить зменшити їх розмір.
Позивач надав відповідь на відзив та вказує, що позивачем наданий детальний розрахунок заборгованості, яка розрахована відповідно до умов укладеного договору та в межах строку кредитування. З умовами кредитування, в тому числі і щодо порядку нарахування відсотків, строку кредитування, реальною процентною ставкою відповідач був ознайомлений та підписав як паспорт кредиту, так і договір. Його незгода з цим умовами, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, не є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості. Відповідач під час укладення договору не звертався із заявами про роз'яснення незрозумілих умов або з пропозицією про внесення будь-яких змін до договору. Крім того звертає увагу, що заборгованість складається з тіла кредиту та відсотків, а тому посилання представника відповідача щодо нарахування штрафних санкцій є безпідставними.
Відповідач правом на надання заперечень не скористався.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2025 року суд залишив без задоволення заяву представника позивача про розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 21 серпня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді заяви про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-60068129.
Відповідно до умов договору, банк відкрив позичальнику поточний рахунок та зобов'язується надати кредит в сумі 24 511,98 грн, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Кредит надається в один із наступних способів: а) шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, клієнт доручає банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку на картковий рахунок за реквізитами емітованими для нього платіжної картки НОМЕР_1 ; б) шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок з відображенням операції надання кредиту на картковий рахунок через поточний рахунок в дату надання кредиту.
Мета кредиту - кредит надається з метою придбання клієнтом товарів в розмірі 22100,00 грн та спати клієнтом страхового платежу в розмірі 2411,98 грн.
Згідно п.1.2.2. строк кредиту становить 48 місяців, з 21 серпня 2020 року по 21 серпня 2024 року.
Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить 47,9% ( п.1.2.3 договору).
Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 21 числа кожного календарного місяця згідно графіка.
Сторонами у додатку погоджений графік платежів та визначено: дату щомісячного платежу - до 21 числа місяця, суму щомісячного платежу - 1154,88 грн, проценти за користування кредитом - 407,67 грн, реальну річна процентну ставку - 57,237 %, загальну вартість кредиту - 55410,01 грн.
21 серпня 2020 року відповідач також підписав: заяву №014-RO-82-60068129 до договору добровільного страхування життя №РБ1704-г від 12 червня 2020 року, паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», тим самим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року.
Банк свої зобов'язання виконав, про що свідчить виписка по рахунку. Не заперечує цієї обставини і відповідач по справі.
Однак позичальник свої зобов'язання належними чином не виконує.
З розрахунку заборгованості за кредитом, проведеним АТ «Райффайзен Банк» станом на 30 листопада 2021 року (дату відступлення права вимоги за договором № №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року) становить: 36 136,73 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість за кредитом, 11983,93 грн - заборгованість за відсотками.
30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен банк» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договорами кредиту, в тому числі і за договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , на суму 36 136,73 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість за кредитом, 11983,93 грн - заборгованість за відсотками (витяг з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30 листопада 2021 року).
Відповідно до п.2.2 договору відступлення новому кредитору, зазначених в попередньому реєстрі боржників, прав вимоги відбувається за умовами виконання новим кредитором п.3.2 договору та з моменту підписання сторонами Реєстру боржників.
Відповідно до п.2.3 договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно п. 3.1 договору, сторони домовились, що розмір фінансування за договором складає 4774940, 58 грн.
Відповідно до п.3.2 новий кредитор здійснює оплату загальної вартості шляхом безготівкового переказу протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.
Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжним дорученням № 306770027 від 30 листопада 2021 року та сторонами підписаний реєстр боржників.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року слідує, що товариством в період з 30 листопада 2021 року по 09 січня 2023 року включно нараховано відсотки за користування кредитом за відсотковою ставкою 47,9 % річних за 406 днів, що становить 12868,74 грн. У зв'язку з цим, станом на день розрахунку загальний розмір заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року становить 49005,47 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 11983,93 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 12868,74 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.
Відповідно до його умов ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за кредитним договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року , укладеним з відповідачем.
Відповідно до п. 5.2 цього договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийняття-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).
Сторони цього договору підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників.
За Реєстром ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитним договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , в загальному розмірі 49005,47 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 24852,67 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не виконав свого зобов'язання, платежів для погашення заборгованості не здійснив ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки ТОВ «Коллект центр». Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань у нього наявна заборгованість.
Станом на 14 лютого 2025 згідно розрахунку заборгованість відповідача становить 67674,65 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 24852,67 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 18669,18 грн - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по 20 серпня 2024 року)
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів. При цьому, перевіряючи розрахунок, суд зважає, що заборгованість по процентам нарахована в межах строку кредитування та відповідно до умов договору.
Щодо заперечень сторони відповідача щодо розміру заборгованості по відсоткам, то суд враховує, що на момент укладення договору відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема й порядком погашення кредиту та сплати процентів, погоджена процентна ставка 47,9% річних, зауважень щодо цього не надав та здійснив дії, спрямовані на укладення цього договору шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту та підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в кредит.
Верховний Суд в постанові від 12 квітня 2022 року в справі №756/6038/20 вказував, що незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.
Щодо посилання відповідача на несправедливі умов та встановлення вимоги щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором, то суд зауважує, що у цій справі позивач просить стягнути не неустойку за невиконання зобов'язань за договором, а погоджені сторонами у договорі проценти як плату за користування кредитними коштами. При цьому слід зазначити, що якщо умови кредитного договору не визнані недійсними, не є нікчемними, тобто не суперечать вимогам чинного на час його укладення законодавства, то визначення на розсуд суду співмірності/надмірності погоджених сторонами договору процентів за користування кредитними коштами буде порушенням принципу свободи договору, закріпленого у статтях 6, 627 ЦК України.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості є доведена.
Неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).
Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статей 137,141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. В їх підтвердження позивачем надано: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням, заявку на надання юридичної допомоги №205 від 01 серпня 2025 року, витяг з акту 313 від 31 серпня 2025 року.
Із змісту договору, слідує, що виконавець на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги; вартість послуг виконавця визначається у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору. Клієнт зобов'язується оплатити надані послуги після надання відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичних послуг, який готується адвокатським об'єднанням та надсилається клієнту для підписання по факту виконання заявки клієнта на надання юридичної допомоги ( п.2.1, 4.1-4.3).
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №205 від 01 серпня 2025 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви (1 год - 3000,00 грн) витрачено 4 год -12 000, 00 грн.
31 серпня 2025 року між сторонами договору підписано акт №13 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком по відповідачу ОСОБА_2 : надання усної консультації (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви (1 год - 3000,00 грн) витрачено 4 год - 12000, 00 грн.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінюючи надані стороною позивача докази, зважаючи на результати розгляду справи суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Водночас звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже четверту частину ціни позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірною. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, заяву відповідача, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 514, 512, 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 81, 133, 137, 141, 263-265, 273-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №014-RO-82-60068129 від 21 серпня 2020 року в сумі 67674,65 грн, з яких: 24152,80 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 24852,67 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 18669,18 грн - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по 20 серпня 2024 року), а також 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: