Справа № 127/30747/25
Провадження № 2/127/6779/25
24 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року в розмірі 23696,55 грн. Свої вимоги мотивував тим, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 04 липня 2020 року був укладений кредитний договір №1000781807. Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг: кредитування та видача і обслуговування картки. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит на придбання товару, відкрив поточний рахунок та отримав електронний платіжний засіб. Відповідно до умов договору розмір процентної ставки становить 5% в місяць, впродовж пільгового періоду - 0,01% річних. Відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором. Останній платіж було здійснено 10 листопада 2020 року.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема, і за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 23696,55 грн. Вказане і стало підставою для звернення до суду, а тому просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 04 липня 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2035224933.
Договір є змішаним, містить елементи різних договорів, позичальнику надано послуги з кредитування та з видачі та обслуговування картки.
Відповідно до заяви-анкета про надання банківських послуг (розділ 2 цього договору) відповідачу відкрито рахунок та надано картку. Відповідно до умов обслуговування кредитної лінії за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою - анкетою, тарифами та договором. На дату укладення заяви - анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, впродовж пільгового періоду - 0,01% річних.
Шляхом підписання заяви-анкети позичальник підтвердив, що банк надав йому в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством про захист прав споживачів; позичальника перед укладанням договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; позичальник отримав кредитну лінію на сприятливих для нього умовах; банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку, зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору, тарифи банку та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна для користування банківськими послугами; з договором, правилами, інформаційним листком, тарифами банку/тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; послуги банку пов'язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі, зауважень щодо якості та обсягу послуг, у тому числі послуг, наданих банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.
Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту до договору, з якого слідує інформація щодо умов надання кредитного ліміту.
Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по картці за період з 04 липня 2020 року по 24 березня 2023 року.
Відповідачем після отримання кредитних коштів деякий час та частково здійснював погашення кредитної заборгованості, зокрема, останній платіж відповідачем було внесено 10 листопада 2020 року.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників (додаток №1 до договору), зокрема, за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року, укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п.6.2.3. право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Відповідно до витягу з додатку до цього договору слідує, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2035224933 від 04 липня 2020 року, загальна сума заборгованості 23696,55 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12100,00 грн, заборгованість за відсотками - 11596,55 грн.
Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи містять вимогу про погашення заборгованості, яка в тому числі містить повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року, яке адресовано відповідачу, однак доказів отримання відповідачем даного повідомлення матеріали справи не містять. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Отже до позивача перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.
Позичальник свої зобов'язання належними чином не виконує.
Згідно з випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року станом на 24 березня 2023 року заборгованість відповідача становить 23 696,55 грн, з яких: 12100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11596,55 грн - заборгованість за відсотками.
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав, як і власного контррозрахунку.
Зважаючи на невиконання позичальником своїх зобов'язань права позивача є порушені, існує заборгованість за кредитним договором, в добровільному порядку заборгованість не погашена, а тому позов підлягає задоволенню, а сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054,1055 ЦК України, ст.10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за кредитним договором №2035224933 від 04 липня 2020 року в сумі 23 696,55 грн, з яких: 12100,00 грн з заборгованість за тілом кредиту, 11596,55 грн - заборгованість за відсотками, а також 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Товариство з обмеженою відповідальність «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» адреса: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: