24 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП,-
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Згідно постанови суду, 20.08.2025 року і 11.05 год. ОСОБА_1 в с. Мамаївці по вул. Т.Шевченка, 128, керував транспортним засобом марки «Пежо Партнер» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі керма тверезому водієві.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та винести постанову про закриття провадження у справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказував, що до матеріалів справи долучено відео з боді камери поліцейського №857141, однак відео під таким номером не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому воно є неналежним та недопустимим доказом.
На відеозаписах з боді камери під №857186 відсутній факт пропозиції уповноваженої особи пройти огляд на стан сп'яніння, а також відсутній факт його відмови від проходження такого огляду, а тому вважає, що його вина у
ЄУНСС 718/2381/25 НП 33/822/590/25 головуючий у1 інстанції Мінів О.І.
вчиненні правопорушення не доведена, а суд помилково визнав цей доказ належним.
Зазначав, що поліцейськими порушено процедуру проведення огляду, оскільки в матеріалах справи немає акту огляду на стан сп'яніння, в якому зазначаються ознаки сп'яніння, характер їх виявлення та підтвердження цих ознак іншими особами. В фабулі протоколу вказано, що він був відсторонений від керування, однак відповідних документів у справі немає. Крім того, в протоколі вказано, що він відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що не відповідає дійсності, оскільки його туди не доставляли. Також в направленні водія на огляд на стан сп'яніння не зазначено місце його складання цього документу та вручення йому копії, що, на його думку, спростовує факт його направлення на огляд в медичний заклад та виключає в його діях порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
Стверджує, що йому не було роз'яснено вимоги ст. 268 КУпАП, чим порушено його права.
На переконання апелянта, в справі відсутні докази, які б свідчили, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Апелянт посилався на норми КУпАП та нормативно-правові акти, які, на його думку, суд першої інстанції порушив при розгляді справи щодо нього.
Заслухавши адвоката Бандуровського Б.П., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №428641 від 20.08.2025 року (а.с.1), який складений уповноваженою на те особою - інспектором відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області Семеновичем І.О., із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та підписаний ним; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2025 р., згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я Кіцманська БЛІЛ (а.с.5), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 8).
Згідно змісту відеофайлів, які були досліджені судом апеляційної інстанції, в спілкуванні з ОСОБА_1 поліцейський повідомив про наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло. На пропозицію поліцейського проїхати в заклад охорони здоров'я -Кіцманську БЛІЛ для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п.2.5 ПДР України і містить склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З відеозписів, що наявні в матеріалах справи, підтверджено керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у останнього ознак наркотичного сп'яніння та зафіксовано його відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров'я. Той факт, що номер однієї з бодікамер поліцейського не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не свідчить про недопустимість цього відеозапису, як доказу в цьому провадженні.
Не заслуговують також на увагу твердження апелянта про необхідність вручення йому направлення для проходження медичного огляду в медичному закладі з огляду на наступне.
Відповідно до розділу ІІ ч.9 Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, поліцейський доставляє водія для проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а направлення є підставою для лікаря цієї медичної установи провести відповідний огляд. Тобто, направлення в заклад охорони здоров'я складається поліцейським для закладу охорони здоров'я. Вручення цього направлення водієві діючими нормативними актами не передбачено. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився проїхати в Кіцманську БЛІЛ, то, відповідно, направлення було долучено до матеріалів справи з відміткою про відмову водія від проходження огляду.
Що стосується тверджень апелянта про порушення його прав, то вони є голослівними, як вбачається з відеозаписів, при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення йому роз'яснювалися права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Порушень вимог закону, які б свідчили про незаконність прийнятого рішення та ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
А тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 266, 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя