Іменем України
12 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 383/1542/23
провадження № 22-ц/4809/1487/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д»,
третя особа - державний реєстратор «Центр надання адміністративних послуг Кетрисанівської сільської ради «Центр Дія» Демецька Тетяна Миколаївна,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Бондаренко Ірини Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д» на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року у складі судді Адаменко І. М. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д» (далі - ТОВ «Агровіта Д») та просив:
-скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:00:0424 площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:00:0421 площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та ;
-відновити державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою 3520882400:02:00:0424 площею 3,58 га, шляхом її повернення з незаконного володіння ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта Д»;
-усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою 3520882400:02:00:0421 площею 3,58 га, шляхом її повернення з незаконного володіння ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта Д»;
-скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0424, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 07.09.2017;
-скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0421, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 07.09.2017;
-стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта-Д» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн;
-стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта-Д» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 7,16 га, яка розташована на території колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району, нині Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області.
До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулася його рідна сестра ОСОБА_3 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , визначено додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
ОСОБА_2 звернулася до Бобринецької державної нотаріальної контори у Кіровоградській області в інтересах позивача із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку йому було відмовлено, оскільки нотаріусом вже видано на неї свідоцтво № 203 від 11 березня 2016 року в порядку ст. 1262 ЦК України на ім'я ОСОБА_3 .
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер № 203 від 11 березня 2016 року, видане Бобринецькою державною нотаріальною конторою у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , скасовано державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 7,16 га, яка розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 за ОСОБА_3 .
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.10.2022 відповідно до наявних відомостей Державного земельного кадастру, за результатами поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:2056, було створено нові земельні ділянки із кадастровими номерами: 3520882400:02:000:0424, загальною площею 3,58 га та 3520882400:02:000:0421 загальною площею 3,58 га.
Таким чином, успадкована позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 набула статусу архівної, а ОСОБА_3 , знаючи про всі судові рішення, які винесені не на її користь щодо вказаної земельної ділянки, умисно поділила її на дві окремі земельні ділянки, щоб перешкодити його успадкованому праву власності на неї та не визнаючи його права, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Крім того, позивач також зазнав моральної шкоди від дій відповідачів, оскільки ОСОБА_3 незаконно розпорядилась його власністю та передала поза його волею вказані земельні ділянки в оренду ТОВ «Агровіта Д», як наслідок, звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано ТОВ «Агровіта-Д» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 7,16 га кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, яка внаслідок поділу складається з земельної ділянки 3,58 га з кадастровим номером 3520882400:02:000:0424 та земельної ділянки площею 3,58 га з кадастровим номером 3520882400:02:000:0421, шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0424, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, від 07.09.2017, вчинену державним реєстратором Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецькою Т. М., індексний номер 60282786 від 10.09.2021, номер запису про інше речове право: 44807234.
Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0421, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, від 07.09.2017, вчинену державним реєстратором Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецькою Т. М., індексний номер 60282786 від 10.09.2021, номер запису про інше речове право: 44807309.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_4 та прийняв спадщину після смерті батька як спадкоємець першої черги на спадкування за законом.
Дії ОСОБА_3 з поділу спірної земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 на дві самостійні земельні ділянки свідчать про її небажання виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області 08.07.2021 та про невизнання нею права позивача ОСОБА_1 на успадковану ним земельну ділянку.
Оскільки після поділу успадкованої позивачем земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 відповідачкою ОСОБА_3 на дві земельні ділянки, вона перестала існувати у цивільному обороті та вона набула статусу архівної, на цій підставі нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , як наслідок, зазначене перешкоджає позивачу реалізувати своє право спадкування на нерухоме майно.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію індексний № 60282786 від 10.09.2021 земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0424, земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0421, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 та відновлення державної реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом і вказана вимога не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння відповідним нерухомим майном.
Враховуючи, що ОСОБА_1 як власник успадкованої земельної ділянки площею 7,16 га кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 не укладав договору її оренди з відповідачем ТОВ «Агровіта - Д», тобто не виявив своєї волі на вчинення вказаного правочину, державна реєстрація права оренди за орендарем ТОВ «Агровіта - Д» на спірні земельні ділянки не відповідає вимогам закону та порушує право користування спірною земельною ділянкою позивачем, а тому суд першої інстанції вважав, що усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою шляхом її повернення власнику, є ефективним способом захисту порушених прав власника та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що спільні дії відповідачів та спір з ними щодо перешкоджанню йому в оформлені спадкових справ та користуванню земельною ділянкою завдали йому моральної шкоди, а також не надано жодних доказів на підтвердження настання будь-яких негативних наслідків для позивача та на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між спором та шкодою.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі адвокат Бондаренко І. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням матеріальних норм права.
Позивач вважає, що скасування державної реєстрації новостворених земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу спірної земельної ділянки та відновлення державної реєстрації останньої є належним способом захисту.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 було завдано відповідачами моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач, будучи інвалідом першої групи, не може оформити спадщину за законом після смерті свого батька, так як відповідачі чинять йому в цьому перешкоди, про свідчить поділ спірної земельної ділянки на нові, щоб затягнути час.
Позивач постійно переживає та нервує, перебуває в постійному стресі та напрузі через те, що не може оформити на себе спадщину за законом після смерті батька, що негативно відзначається на його здоров'ї.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агровіта Д» просить рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь ТОВ «Агровіта Д» понесені судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні спотворив дійсні обставини справи.
Крім того, суд першої інстанції використав як доказ документ, який не долучався до матеріалів справи та не міг бути використаний як доказ у даній справі.
Вимоги позивача не є ефективними та належними і в будь-якому випадку не призведуть до поновлення порушених прав.
ОСОБА_1 не вступив у спадщину і не набув права власності за спірне нерухоме майно, не звертався до нотаріуса до звернення з позовом до суду і не набув права на позов.
Крім того, вимоги до добросовісного орендаря є передчасними і не можуть розглядатись у спорі з приводу власника земельної ділянки.
Відзиви на апеляційні скарги
Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Агровіта Д» адвокат Шаповалов Д. В. підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та державний реєстратор «Центр надання адміністративних послуг Кетрисанівської сільської ради «Центр Дія» Демецька Т. М. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та його сином є позивач ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 7,16 га, кадастровий номер 3520882400:02:000:055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 028550.
Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 202-2015, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 11.03.2016 звернулася його рідна сестра ОСОБА_3 та на її ім'я державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О. П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 203.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.09.2019 у справі № 383/626/19 ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_2 опікуном над ним.
ОСОБА_2 , яка діє як опікун над недієздатним ОСОБА_1 , звернулася в інтересах підопічного до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. для оформлення спадщини за законом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2020 року у справі № 383/39/20 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник - опікун ОСОБА_2 , визначено додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
23 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , як опікун ОСОБА_1 , та в його інтересах звернулася до Бобринецької Державної нотаріальної контори у Кіровоградській області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у справі № 383/258/21 визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер № 203 від 11 березня 2016 року, видане Бобринецькою державною нотаріальною конторою у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме на земельну ділянку площею 7,16 га, яка розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району. Кіровоградської області, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, скасовано державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 7,16 га, яка розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 203 від 11 березня 2016 року, виданого Бобринецькою державною нотаріальною конторою у Кіровоградській області.
30 березня 2022 року повторно рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30.03.2022 у справі № 383/1152/21 визнано ОСОБА_1 недієздатним та вставлено над ним опіку, ОСОБА_2 призначено опікуном.
ОСОБА_2 з метою виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у справі № 383/258/21 звернулася до державного реєстратора «Центр надання адміністративних послуг Кетрисанівської сільської ради «Центр Дія» Демецької Т. М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 за ОСОБА_1 , але згідно рішення вказаного державного реєстратора від 24.11.2021 за № 61825603 їй було відмовлено, оскільки скасувати попередню державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку неможливо, у зв'язку з тим, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.10.2022 за № 29-11-0.2-2599/2-22 відповідно до наявних відомостей Державного земельного кадастру, за результатами поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 було створено дві нові земельні ділянки із кадастровими номерами: 3520882400:02:000:0424 загальною площею 3,58 га та 3520882400:02:000:0421 загальною площею 3,58 га.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.01.2023 за № 321125088 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0424 загальною площею 3,58 га встановлено запис про інше речове право 44807234 щодо оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: 695, виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д».
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.01.2023 за № 321125685, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0421 загальною площею 3,58 га встановлено , що є запис про інше речове право 44807309 щодо оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: 695, виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д».
29.10.2024 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 відмовлено, оскільки при визначенні складу спадщини, встановлено, що відомості про право власності, інші речові права, обтяження щодо ОСОБА_4 та земельні ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта №400995048 та щодо об'єкта нерухомого майна № 400973099, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 25.10.2024 - відсутні.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 414345004 та № 414346788 від 20.02.2025, встановлено, що право власності на земельні ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0424 та 3520882400:02:000:0421, площею 3,58 га зареєстроване за ОСОБА_3 , також встановлено номер запису про інше речове право: 44807234, 44807309 від 07.09.2017, договір оренди землі, серія та номер: 695 виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д».
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд зобов'язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 05.06.2018, актовий запис 119, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (том 1 а. с. 17).
ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (том 1 а. с. 18).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 7,16 га, кадастровий номер 3520882400:02:000:055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 028550 (том 1 а. с. 102).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 06.10.2023 за № 74243043 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06.10.2023 за № 74243051 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 202-2015, номер у спадковому реєстрі 57932771. Заповіт від імені ОСОБА_4 не складався (том 1 а. с.74-75).
З копії спадкової справи № 202-2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка заведена 15.09.2015 та закінчена 11.03.2016 (том 1 а. с. 87-139), після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 11.03.2016 звернулася його рідна сестра ОСОБА_3 (том 1 а. с. 100) та на її ім'я державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О. П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за №203 (том 1 а. с. 117).
У встановлений шестимісячний строк, позивач ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки він є інвалідом І групи «А» з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Міністерства охорони здоров'я України серії 10 ААА № 460894 (том 1 а. с. 24).
Згідно рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.09.2019 у справі № 383/626/19 ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_2 опікуном над ним. Рішення суду набрало законної сили 22.10.2019 (том 1 а. с. 20-22).
ОСОБА_2 , яка діє як опікун над недієздатним ОСОБА_1 , звернулася в інтересах підопічного до Державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. для оформлення спадщини за законом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О. П. від 23.12.2019 за № 870/02-31, оскільки ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк. Крім того, в постанові зазначено, що 15 вересня 2015 року, з заявою про прийняття спадщин після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася рідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 та на її ім'я видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,16 га, кадастровий номер 3520882400:02:000:055 (том 1 а. с. 23).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2020 року у справі № 383/39/20 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник - опікун ОСОБА_2 , визначено додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Вказане рішення набрало законної сили 13.10.2020 (том 1 а. с. 25-28).
23 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , як опікун ОСОБА_1 та в його інтересах звернулася до Бобринецької Державної нотаріальної контори у Кіровоградській області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (том 1 а. с. 129 на звороті).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у справі № 383/258/21 визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер № 203 від 11 березня 2016 року, видане Бобринецькою державною нотаріальною конторою у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме на земельну ділянку площею 7,16 га, яка розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району. Кіровоградської області, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056. Також скасовано державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 7,16 га, яка розташована на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 203 від 11 березня 2016 року, виданого Бобринецькою державною нотаріальною конторою у Кіровоградській області. Вказане рішення набрало законної сили 19.10.2021 (том 1 а. с. 29-32).
30 березня 2022 року повторно рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30.03.2022 у справі № 383/1152/21 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатним та вставлено над ним опіку. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено опікуном ОСОБА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 30.04.2022 (том 1 а. с. 33-35).
Опікун позивача ОСОБА_2 з метою виконання рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у справі № 383/258/21 звернулася до державного реєстратора «Центр надання адміністративних послуг Кетрисанівської сільської ради «Центр Дія» Демецької Т. М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 за ОСОБА_1 , але згідно рішення вказаного державного реєстратора від 24.11.2021 за № 61825603 їй було відмовлено, оскільки скасувати попередню державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку неможливо, у зв'язку з тим, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку (том 1 а. с. 36).
З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.10.2022 за №29-11-0.2-2599/2-22 слідує, що відповідно до наявних відомостей Державного земельного кадастру, за результатами поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 було створено дві нові земельні ділянки із кадастровими номерами: 3520882400:02:000:0424 загальною площею 3,58 га та 3520882400:02:000:0421 загальною площею 3,58 га. Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 набула статусу архівної (том 1 а. с. 37).
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.01.2023 за № 321125088 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0424 загальною площею 3,58 га встановлено запис про інше речове право 44807234 щодо оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: 695, виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д» (том 1 а. с. 38).
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.01.2023 за № 321125685, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0421 загальною площею 3,58 га встановлено , що є запис про інше речове право 44807309 щодо оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: 695, виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д» (том 1 а. с. 39).
Крім того, відповідно до змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 29.10.2024 за № 588/02-31, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 відмовлено, оскільки при визначенні складу спадщини, встановлено, що відомості про право власності, інші речові права, обтяження щодо ОСОБА_4 та земельні ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта № 400995048 та щодо об'єкта нерухомого майна № 400973099, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 25.10.2024 - відсутні (том 1 а. с. 40).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 414345004 та № 414346788 від 20.02.2025, встановлено, що право власності на земельні ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:0424 та 3520882400:02:000:0421, площею 3,58 га зареєстроване за ОСОБА_3 , також встановлено номер запису про інше речове право: 44807234, 44807309 від 07.09.2017, договір оренди землі, серія та номер: 695 виданий 07.09.2017, орендар ТОВ «Агровіта Д» (том 2 а. с. 91-92).
Земельна ділянка, насамперед, є частиною земної поверхні і в цьому контексті застосовна стаття 79 ЗК України. Проте, не можна залишити поза увагою зміст статті 79-1 ЗК України, яка визначає, що земельна ділянка стає оборотоздатною винятково з моменту її формування, яке завершується присвоєнням кадастрового номера й здійсненням її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на неї.
У земельної ділянки подвійний правовий режим: з одного боку, вона є частиною земної поверхні, а з іншого - відомості в державному реєстрі є неодмінними для того, щоб земельна ділянка стала оборотоздатною.
Відповідно, залишаючись незмінно певними частинами земної поверхні, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056, тим не менш припинила своє існування в розумінні статті 79-1 ЗК України, оскільки безпосередньо на неї вже не зареєстровані будь-які речові права за ОСОБА_3 у відповідному державному реєстрі.
Так, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 , після ухвалення Бобринецьким районним судом Кіровоградської області 08.07.2021 рішення, яким скасовано державну реєстрацію її права на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3520882400:02:000:2056, площею 7,16 га, та визнано недійсним спірний правочин, здійснила дії з поділу спірної земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 на дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 3520882400:02:000:0421 та 3520884200:02:000:0421, що у свою чергу унеможливлює оформлення позивачу свого права власності на успадковану ним земельну ділянку.
Як наслідок, первісна земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056, залишаючись незмінною як частина земної поверхні в розумінні статті 79 ЗК України, припинила своє існування як окремий об'єкт цивільних прав у розумінні статті 79-1 ЗК України.
Тож особливістю цього спору у справі є те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056, яка існувала не лише в розумінні статті 79 ЗК України як частина земної поверхні, а й в розумінні статті 79-1 ЗК України як окремий об'єкт цивільних прав, за заявою ОСОБА_3 була поділена на нові земельні ділянки з присвоєнням новоствореним ділянкам також і нових кадастрових номерів, що призвело до того, що спірна ділянка, залишаючись тою ж частиною земної поверхні, перестала бути у статусі окремого об'єкта цивільних прав в розумінні статті 79-1 ЗК України.
Матеріалами справи підтверджується, що, звертаючись до суду з позовом позивач просив:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:00:0424 площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:00:0421 площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- відновити державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 площею 7,16 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою 3520882400:02:00:0424 площею 3,58 га, шляхом її повернення з незаконного володіння ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта Д»;
- усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою 3520882400:02:00:0421 площею 3,58 га, шляхом її повернення з незаконного володіння ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта Д»;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0424, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 07.09.2017;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3520882400:02:000:0421, площею 3,58 га, яка знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), що утворилися в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3520882400:02:000:2056 07.09.2017;
- стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта-Д» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн;
- стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта-Д» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн (том 1 а. с. 1-11).
Відтак у цій справі предмет спору (внаслідок незаконних дій її незаконного володільця), а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3520882400:02:000:2056 зазнала змін і стала двома новими об'єктами речових прав.
Така обставина, як поділ спірної земельної ділянки, спричинила абсолютну неможливість виконання рішення суду за визначеними позивачем вимогами, з огляду на те, що таке судове рішення вже не може бути підставою для державної реєстрації права власності позивача на спірну земельну ділянку, оскільки така ділянка як окремий об'єкт цивільних прав нині не існує.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 911/906/23.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15, 16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18.
Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.
Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних (а так само інших зобов'язальних) відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У такому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною правочину, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, визначених частиною першою статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та інших.
Основна ідея, яка була реалізована Верховним Судом у згаданих судових рішеннях, полягає у тому, що для застосування такого дійсно ефективного та правомірного способу захисту права власності, як віндикація, не вимагається дезавуювати (скасовувати, визнавати незаконними, недійсними тощо) усі проміжні рішення та правочини, на підставі яких чи у зв'язку з виконанням яких попередні набувачі спірного майна ставали їх зареєстрованими власниками.
Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є неодмінним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
Наведені висновки зроблені з урахуванням пункту 9 частини першої статті 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно викладала висновки про те, що у разі пред'явлення позову про витребування - інші способи захисту є неефективними, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною і достатньою підставою для здійснення (проведення) державної реєстрації речових прав за позивачем.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див.аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45)).
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Суд вважає, що вимога про витребування земельних ділянок з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності позивача. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).
Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).
З огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України на можливість витребування власником земельних ділянок не впливає їхній поділ та/або об'єднання. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 56))».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (див. Постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі № 602/1455/20).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності та відновлення державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації права оренди, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом та похідної вимоги про відшкодування моральної шкоди, за обставин вказаної справи не є ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що для захисту порушених прав позивача ефективним є позов про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 3520882400:02:000:0421 та 3520884200:02:000:0421 з чужого незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, а оцінка доводам позивача щодо порушення його права (інтересу) (вирішення спору по суті) має надаватися лише за належною вимогою.
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права згідно пунктів 3 та 4 частини першої статті 376ЦПК України є підставами для скасування рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга адвоката Бондаренко І. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ТОВ «Агровіта Д» задоволенню, рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ТОВ «Агровіта Д» про скасування державної реєстрації права власності та відновлення державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації права оренди, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом та відшкодування моральної шкоди.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про су довий збір», оскільки є інвалідом, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 460894 (том 1 а. с. 24), сплачений ТОВ «Агровіта Д» судовий збір в розмірі 16 351 грн 20 коп підлягає компенсації за рахунок держави, в порядку, встановленому КМУ.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Бондаренко Ірини Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д» задовольнити.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д» про скасування державної реєстрації права власності та відновлення державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, скасування державної реєстрації права оренди, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіта Д» (код ЄДРПОУ 36383375) судовий збір в розмірі 16 351 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн 20 коп компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24.11.2025.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник