Справа № 341/991/24
Провадження № 22-ц/4808/1449/25
Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В.
Суддя-доповідач Максюта
13 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,
секретаря Петріва Д.Б.,
з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_1 адвоката Равлика І.Д., представника особи щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 адвоката П'ятківського Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: орган опіки і піклування - Виконавчий комітет Бурштинської міської ради, особа щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 (представник адвокат П'ятківський Р.С.), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Гаполяком Т.В. 30 липня 2025 року в м. Галич Івано-Франківської області, повний текст якого складено 05 серпня 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що є онуком ОСОБА_2 та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є особою, яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, оскільки обмежена до самообслуговування, не розуміє значення своїх дій та не спроможна керувати такими. Хворіє на деменцію змішаного генезу з амнестичною дезорієнтованістю, вираженими афективними реакціями, інверсією сну, згасанням навиків побутової поведінки та глибокою соціальною дезадаптацією.
Заявник фактично здійснює догляд за бабою і має намір оформити такий догляд.
Зазначив про відсутність інших осіб, що можуть здійснювати догляд та опіку над ОСОБА_2 . Зокрема, батьки заявника не перебувають у шлюбі і батько не може бути опікуном колишньої тещі. Брат позивача ОСОБА_3 навчається, є аспірантом денної форми навчання, догляд за бабою не здійснює. Тому лише він може здійснювати догляд за нею.
З врахуванням наведеного, просив визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його її опікуном.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2025 року заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 недієздатною.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 відмовлено. До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , обов'язки зі здійснення опіки над нею покладено на орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Бурштинської міської ради.
Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною - до 29 серпня 2027 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вважає рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що якщо заявник є особою чоловічої статі та призовного віку, він не може бути опікуном недієздатної особи. Гендерна приналежність та вік особи не можуть бути підставою для відмови у призначенні його опікуном, оскільки законодавством України не передбачено спеціального порядку для встановлення опіки під час дії воєнного стану та не встановлено заборон щодо призначення особи чоловічої статі і призовного віку опіком недієздатної особи. Аналогічних висновків дійшов у постанові від 27 листопада 2024 року (справа 341/1526/23, провадження №61-6358св24) Верховний Суд.
Зазначив, що при призначенні опікуна обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, оскільки це гарантуватиме нормальне життєзабезпечення підопічного.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Вважає, що за наявності висновку органу опіки і піклування про доцільність призначення опіком певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність такого висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки і піклування.
У матеріалах справи наявне мотивоване подання органу опіки і піклування у якому вказано, що дочка ОСОБА_4 на підставі відповідних медичних документів не може здійснювати опіку над матір'ю.
Вважає упередженими дії суду щодо посилання лише на статистику поданих заяв аналогічної категорії за 2019-2024 роки та висновки про звернення позивача з цим позовом лише для уникнення проходження ним військової служби.
З урахуванням наведеного, просив рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області скасувати та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю та призначити його опікуном ОСОБА_2 .
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_1 адвокат Равлик І.Д. та представник особи щодо якої вирішується питання, ОСОБА_2 адвокат П'ятківський Р.С. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили цю скаргу задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання.
Вислухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_1 адвоката Равлика І.Д. та представника особи щодо якої вирішується питання, ОСОБА_2 адвоката П'ятківського Р.С., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення оскаржується в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише у частині, що оскаржується.
Фактичні обставини справи
Заявник ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір'ю є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Батьки заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, який розірвано 07 листопада 2023 року (а.с.11).
Заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 особи щодо якої вирішується питання про встановлення над нею опіки.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою проживають: ОСОБА_5 - батько, ОСОБА_6 - брат, ОСОБА_2 - баба, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 03 січня 2024 року (а.с. 8).
ОСОБА_3 - брат заявника навчається в аспірантурі Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника на денній контрактній формі навчання (а.с.18).
За змістом висновку судово-психіатричної експертизи від 06 лютого 2025 року ОСОБА_2 страждає хронічним психічним розладом вторинною деменцією. Вона не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 96 - 99).
Органом опіки і піклування - Виконавчим комітетом Бурштинської міської ради внесено подання за змістом якого визначено необхідність встановлення опіки над ОСОБА_2 в разі визнання її недієздатною. Виконавчий комітет вважає за можливе призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 не брав участі у засіданні опікунської ради, діяв через представника, яка є його матір'ю, дочкою особи щодо якої вирішується питання (а.с. 108-111).
Застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88,що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Відповідно до пункту 3.1. Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Також пунктом 3.3 Правил визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, а саме: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органу опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанови Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22).
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у
конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення опікуном заявника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що він є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку, а метою встановлення опіки над ОСОБА_2 , його бабусею, є уникнення проходження ним військової служби.
Щодо таких висновків суду колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з подання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Бурштинської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , його заява була предметом розгляду на засіданні опікунської ради. За результатами розгляду цього подання визнано за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , яка є його бабою, оскільки інших осіб, які виявили бажання бути опікунами, не встановлено.
Колегія звертає увагу на те, що таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.
Наявне у матеріалах справи подання не містить належної мотивації, чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном з урахуванням того, що у недієздатної ОСОБА_2 є дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , яка, очевидно, може здійснювати опіку над матір'ю.
Ст. 51 Конституції України встановлено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Доводи апелянта про те, що його мати ОСОБА_4 не проживає разом з бабою ОСОБА_2 та не може здійснювати опіку за станом здоров'я не заслуговують на увагу, оскільки доказів про те, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю і її стан здоров'я не дозволяє виконувати опікунські обов'язки настільки, що не будуть забезпечені особисті і майнові права та інтереси підопічної. Консультативний лікарський висновок про протипоказання щодо підйомів вантажів особою, яка вірогідно може бути опікуном, не є підставою для виключення цієї особи з числа осіб, на яких можуть бути покладені обов'язки опікуна, оскільки права підопічної можуть бути забезпечені такою особою у спосіб укладання договорів про щоденний гігієнічний догляд підопічної з іншими особами.
Також органом опіки і піклування не з'ясовано чи є інші близькі за спорідненням родичі, які можуть здійснювати опіку (до прикладу інші діти).
Слід зазначити, що у статті 1 Закону України «Про оборону України» передбачено поняття «воєнний стан» як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діяв на момент звернення заявника до суду із цією завою.
З цього часу оголошена мобілізація як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже в умовах воєнного стану допустиме обмеження конституційних прав і свобод людини, в тому числі і право на вибір опікуна, і право бути опікуном близького родича, оскільки обмеження такого права є необхідним для захисту держави.
Заявник по справі є особою мобілізаційного віку, чоловічої статі, призовником, тому орган опіки і піклування мав мотивувати у своєму рішенні необхідність призначення саме цієї особи опікуном та розглянути питання про призначення опікунами інших близьких за спорідненням до підопічної осіб.
За відсутності наведених підтверджуючих даних не можна вважати висновок обґрунтованим. Зазначене є обов'язком саме органу опіки та піклування, а суд зобов'язаний лише надати оцінку такому поданню та у випадку його обґрунтованості вирішити питання про призначення опікуна.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Орган опіки та піклування зобов'язаний за Законом виконувати обов'язки, пов'язані з опікою, інших осіб, на яких могла б бути покладена опіка, цим органом не виявлено, а щодо заявника застосовуються обмеження його прав у період воєнного стану, тому суд обґрунтовано поклав виконання цих обов'язків на державний орган, який забезпечуватиме реалізацію особистих і майнових прав недієздатної. При цьому права ОСОБА_2 жодним чином не порушуються.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно врахував, що заявник є особою призовного віку, отже, в період воєнного стану конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням апелянта бути опікуном.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.12.2024 року у справі № 634/1126/23.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до підпункту В пункту 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).
Ураховуючи, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень щодо вирішення спору по суті, тому відсутні підстави для нового розподілу витрат у справі.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.О. Максюта
Судді: Л.В. Василишин
В.М. Барков
Повний текст постанови складено 22 листопада 2025 року.