Справа № 342/144/25
Провадження № 11-кп/4808/522/25
Категорія ст. 126-1 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді - ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря с/з - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Городенківського районного від 11.09.2025 щодо обвинуваченого
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенівка, Городенківської ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який на утриманні має одну малолітню дитину, раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю
прокурора - ОСОБА_10 ,
представника потерпілої - ОСОБА_8 (конференція),
1.Зміст судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі ст.59-1 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_9 відповідні обов'язки.
Застосувано до ОСОБА_9 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, та направлено його для проходження програми для кривдників строком 2 місяці.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
2. Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції.
ОСОБА_9 , проживає по АДРЕСА_2 , спільно із своєю співмешканкою ОСОБА_7 , з якою із серпня місяця 2023 року веде спільний побут, пов'язаний із сімейними відносинами.
Однак, під час спільного проживання, між ОСОБА_9 та його співмешканкою ОСОБА_7 , у зв'язку із зловживанням ОСОБА_9 спиртними напоями, склались особисті неприязні відносини, які супроводжуються постійними сімейними сварками, нецензурною лайкою, образами та вчиненням ОСОБА_9 відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 домашнього насильства фізичного психологічного характеру.
Зокрема, ОСОБА_9 24.12.2024 о 01:30 год. за місцем фактичного проживання, по АДРЕСА_2 , умисно вчинив дії психологічного характеру застосувавши до потерпілої ОСОБА_7 , яка є його співмешканкою, образи, а саме: вчинив конфлікти під час яких виражався нецензурними словами в її адресу, тобто застосував насильство психологічного характеру.
За вказаним фактом працівниками відділення поліції № 2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, відносно ОСОБА_9 було складено та скеровано до Городенківського районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за результатом розгляду якого 09.01.2024 постановою судді Городенківського районного суду ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.
Зазначене правопорушення ОСОБА_9 вчинив до спливу одного року після піддання його адмінстягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з цим, 08.01.2025 близько 04:00 год. ОСОБА_9 , перебуваючи по місцю свого проживання, що АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_7 , після чого у ОСОБА_9 , виник протиправний умисел на спричинення своїй співмешканці ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Надалі, ОСОБА_9 , реалізуючи свій протиправний намір, перебуваючи в спальній кімнаті житлового будинку за місцем свого проживання, під час словесного конфлікту із співмешканкою ОСОБА_7 , маючи на меті спричинити останній тілесні ушкодження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки, в область правої ноги ОСОБА_7 .
Цим самим, ОСОБА_9 , своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у вигляді синця правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.01.2025 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
3.Доводи апеляційної скарги представника потерпілої.
3.1. Суд першої інстанції ухвалив необґрунтоване рішення в частині розміру відшкодування моральної шкоди (10 000 грн), яка є заниженою та не відповідає фактичним обставинам справи.
3.2. Потерпіла зазнавала систематичного домашнього насильства (психологічного та фізичного) протягом року, що підтверджується попереднім притягненням обвинуваченого до адміністративної відповідальності.
3.3. Внаслідок дій обвинуваченого потерпіла отримала фізичні ушкодження та значні психологічні страждання, що призвело до порушення сну, появи страху, тривоги та необхідності вживання заспокійливих препаратів.
3.4. Протиправні дії обвинуваченого призвели до погіршення якості життя потерпілої, втрати нею енергійності, самооцінки та появи страху перед особами чоловічої статі через травматичний досвід.
3.4. Суд не в повній мірі врахував глибину душевних страждань потерпілої та принцип розумності і справедливості при визначенні розміру компенсації.
3.5. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, моральна шкода презюмується при порушенні прав людини, і для підтвердження страждань достатньо розумного припущення про їх природність за таких обставин.
3.6. Визнання вини обвинуваченим та неспростування ним встановлених обставин є підтвердженням завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, що заслуговує на справедливу, а не занижену компенсацію.
3.7. Не оспорюючи кваліфікацію дій та вину обвинуваченого, представник потерпілої вважає за необхідне збільшити суму відшкодування до 50 000 грн для повного відновлення справедливості.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок змінити та стягнути на користь потерпілої 50 000 грн моральної шкоди.
4. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
4.1. Представник потерпілої доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Розгляд кримінального провадження просив здійснювати за відсутності потерпілої.
4.2. Прокурор не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги представника потерпілої.
4.3. Обвинувачений в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження за його відсутності.
5. Мотиви апеляційного суду.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вирок суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії обвинуваченого за ст. 126-1 КК України. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні, та не оспорюється в апеляційній скарзі.
Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність розміру відшкодування моральної шкоди глибині страждань потерпілої, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Вирішуючи цивільний позов, суд першої інстанції повною мірою дотримався зазначених вимог закону. У мотивувальній частині вироку судом було враховано, що потерпілій спричинена значна моральна шкода, яка полягає у перенесених психологічних стражданнях, порушенні звичного способу життя, пережитому стресі, появі страху та безсоння.
Аргументи апелянта про те, що суд не врахував глибину страждань, є безпідставними, оскільки саме ці обставини були покладені в основу рішення про задоволення позову в розмірі 10 000 грн. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із конкретних обставин справи: заподіяні тілесні ушкодження відносяться до категорії легких (синець), а обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся.
Крім того, при визначенні розміру відшкодування суд врахував майновий стан обвинуваченого, який на момент ухвалення вироку не працює та має на утриманні малолітню дитину. Встановлення надмірно високого розміру відшкодування, який є завідомо непосильним для обвинуваченого, не відповідало б принципу реального виконання судового рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума у 10 000 гривень є розумною, справедливою та співмірною з характером заподіяних ОСОБА_7 фізичних та моральних страждань у даній конкретній ситуації. Апелянтом не наведено нових переконливих доводів, які б свідчили про необхідність збільшення суми відшкодування у п'ять разів (до 50 000 грн).
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування чи зміни вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Городенківського районного від 11.09.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України- залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5