24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 552/16/24
провадження № 51-3603 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 ,
встановив:
Київський районний суд м. Полтави вироком від 03 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2025 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2025 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Засуджений звернувся до Суду з питань перегляду вироку Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2025 року щодо нього.
Ухвалою Суду від 16 вересня 2025 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Надалі, ухвалою Суду від 29 червня 2023 року засудженому ОСОБА_5 було повернуто його касаційну скаргу в зв'язку з неусуненням недоліків цієї скарги, яку було залишено без руху, в установлений строк.
ОСОБА_4 , яка здійснювала захист засудженого за призначенням (щодо надання безоплатної правової допомоги) у судах першої та апеляційної інстанцій на підставі доручення від 11 грудня 2023 року (дія доручення завершується закінченням останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту), звернулася 17 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою після закінчення процесуального строку, установленого статтею 426 КПК, та просить цей строк поновити.
Перевіривши доводи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, які аргументовані наявністю, на думку захисника, поважних причин пропуску цього строку, Суд приходить висновку про таке.
Перевіривши касаційну скаргу й додані до неї матеріали, Суд уважає, що касаційна скарга захисника підлягає поверненню з огляду на таке.
Частиною 2 статті 426 КПК України визначено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Частиною 1 статті 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 зазначає, що засудженим ОСОБА_5 особисто було складено та направлено касаційну скаргу, яку ухвалою Суду від 16 вересня 2025 року залишено без руху. Стверджує, що ОСОБА_5 не мав можливості зв'язатися з адвокатом для отримання належної правової допомоги, а саме усунення зазначених в ухвалі недоліків та узгодження правової позиції, оскільки знаходиться в місцях позбавлення волі, що територіально віддалено від адвоката. Захисник вказує, що вона не була ознайомлена з касаційною скаргою засудженого та ухвалою про залишення цієї скарги без руху, так як ухвалу не отримувала та до Електронного суду не залучена. Зазначає, що засуджений в силу своєї необізнаності вказані недоліки не усунув, у зв'язку із чим касаційну скаргу було повернуто 27 жовтня 2025 року. При цьому, звертає увагу на те, що вона дізналася про постановлення ухвали Суду лише після офіційного звернення через адміністрацію колонії до бюро правової допомоги.
Вказані підстави захисник вважає достатніми для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Як убачається з копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду, апеляційний розгляд було проведено за участі засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 .
Однак, касаційна скарга захисника ОСОБА_4 направлена до Суду 17 листопада 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку на касаційне оскарження.
Разом з тим, клопотання захисника про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення цього строку, а її посилання на ту обставину, що засуджений не мав можливості зв'язатися із захисником, оскільки знаходився в місцях позбавлення волі, що територіально віддалено від захисника, а вона не була ознайомлена з касаційною скаргою засудженого та ухвалою про залишення цієї скарги без руху, не вказують на підстави, які перешкодили саме захиснику вчасно подати касаційну скаргу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що адвокат несе відповідальність за професійну належність представництва, і процесуальна поведінка у несвоєчасному зверненні зі скаргою не може розглядатися як поважна причина, якщо відсутні об'єктивні зовнішні перешкоди.
Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що викладені захисником доводи не підтверджують наявності обставин, що унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги.
Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Отже, оскільки причини пропуску строку касаційного оскарження, наведені захисником, не є поважними в розумінні статті 117 КПК, підстав для їх поновлення немає.
За таких обставин, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 429 КПК Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід повернути у зв'язку з її поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
Керуючись пунктом 3 частиною третьою статті 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2025 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 .
Повернути захиснику ОСОБА_4 касаційну скаргуна вирок Київського районного суду м. Полтави від 03 січня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3