Справа №: 398/7150/25
провадження №: 2-н/398/1764/25
Іменем України
"24" листопада 2025 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши матеріали заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙНОВИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС - 1" (28009, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 21, ЄДРПОУ 44930235) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованості по внесках та платежах співвласників об'єднання
встановив:
До суду надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК-1" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внесках та платежах співвласників об'єднання у розмірі 18200 гривень 83 копійки.
В обґрунтування заяви стягувач зазначив про несплату ОСОБА_2 , внесків і обов'язкових платежів, посилається на статті 10, 15, 16, 17, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", положення Статуту ОСББ та рішення загальних зборів співвласників, оформлені протоколами від 09.07.2023 року та від 22.09.2024 року, якими затверджено розміри внесків на утримання будинку.
24 листопада 2025 року до суду надійшла відповідь на запит суду, надісланий відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, згідно з якою підтверджено місце реєстрації ОСОБА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Ключовим питанням, яке вирішує суддя, є те, чи підпадає вимога про стягнення затверджених загальними зборами ОСББ внесків на утримання будинку під визначення "заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг" у розумінні пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, що є обов'язковою умовою для розгляду справи в порядку наказного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначено статтею 161 ЦПК України і цей перелік є вичерпним.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях. Статтею 5 цього Закону визначено перелік таких послуг: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (постачання та розподіл природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, поводження з побутовими відходами).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно пункту 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"» ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 12 Закону "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 зазначеного закону об'єднання має право відповідно до законодавства та свого статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 6 зазначеного закону для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 зазначеного закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Своєчасна і повна сплата внесків і платежів є одним з обов'язків співвласника багатоквартирного будинку (ст. 15 Закону "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
На обґрунтування своїх вимог заявник посилається на положення Статуту ОСББ та рішення загальних зборів співвласників, оформлені протоколами від 09.07.2023 року та від 22.09.2024 року, якими затверджено розміри внесків на утримання будинку. Наданий суду розрахунок заборгованості також стосується нарахування ОСОБА_1 заборгованості за внесками "на утримання будинку і прибудинкової території".
Отже, з поданої заяви та доданих матеріалів вбачається, що заявник просить стягнути заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, встановлених рішенням загальних зборів співвласників ОСББ на підставі норм Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а не за спожиті житлово-комунальні послуги. Такі послуги згідно ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" можуть надаватися на підставі відповідних договорів і лише належним суб'єктом господарювання - виконавцем комунальних послуг. Надані суду копії протоколів загальних зборів співвласників підтверджують, що згідно зі ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" мешканці будинку прийняли рішення про самостійне управління багатоквартирним будинком через ОСББ. Тому правовідносини між співвласниками та ОСББ регулюються не договором про надання послуг, а Статутом об'єднання та рішеннями загальних зборів. Внески, які сплачують співвласники, спрямовуються на статутну діяльність об'єднання та утримання спільного майна, і за своєю правовою природою не є платою за житлово-комунальні послуги у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. ОСББ як неприбуткова організація, що здійснює самозабезпечення, не виступає надавачем послуг для своїх співвласників у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а співвласники не виступають споживачами таких послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.
Враховуючи, що вимога про стягнення внесків на утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, затверджених рішенням загальних зборів ОСББ, прямо не передбачена статтею 161 ЦПК України як підстава для видачі судового наказу, суд приходить до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу. Норми зазначеної статті містять вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, і не допускають розширювального тлумачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Отже, розгляд вимог ОСББ "МЖК-1" може здійснюватися в порядку позовного провадження.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 259-261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "МАЙНОВИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС - 1" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внесках та платежах співвласників об'єднання.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з наведених підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 24 листопада 2025 року.
Суддя В.В. Орловський