21 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 5015/2060/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про ухвалення додаткового рішення в справі
за скаргою фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп")
до фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича
про стягнення 1 017 937,09 грн,
за участю приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича,
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025, скаргу фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича (далі - ФОП Цюра А. С., Підприємець, боржник, заявник) ФОП Цюри А. С. на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. (далі - приватний виконавець Білецький І. М., Виконавець) задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № 75875042 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Оціночна компанія "АПЕКС" (далі - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС", Підприємство) щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2 (далі - корпус № 2) та земельної ділянки площею 0,1583 га, кадастровий номер: 4610800000:01:002:0027 (далі - спірна земельна ділянка), розташованих за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № 75875042 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки. У частині вимог: про визнання неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо прийняття постанови про опис та арешт майна боржника від 02.09.2024 № 75875042 (щодо корпусу № 2) та постанови про опис та арешт майна боржника від 03.09.2024 № 75875042 (щодо спірної земельної ділянки); про скасування зазначених постанов скаргу боржника залишено без розгляду. У задоволенні решти вимог скарги Підприємця відмовлено.
2. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", Товариство, стягувач) залишено без задоволення. Касаційну скаргу приватного виконавця Білецького І. М. задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 скасовано в частині задоволення вимоги скарги ФОП Цюри А. С. про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75875042 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної вимоги скарги ФОП Цюри А. С. на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. У решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 залишено без змін.
3. 07.11.2025 ФОП Цюра А. С. через систему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві) просить стягнути на користь заявника з приватного виконавця Білецького І. М. 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" - 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Заява аргументована тим, що в поданих 13.10.2025 відзивах на касаційні скарги боржник зазначав про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Підприємець очікує понести в зв'язку з поданням Виконавцем і Товариством касаційних скарг, становить 20 000 грн і 15 000 грн відповідно, а 14.10.2025 представник ФОП Цюри А. С. (адвокат Репак В. В.) подав до Верховного Суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами, однак, при розгляді касаційних скарг питання розподілу заявлених боржником витрат на професійну правничу допомогу судом касаційної інстанції не було вирішено.
Також заявник посилається на викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
5. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 5015/2060/11 ФОП Цюра А. С. долучив до зазначеної заяви такі докази:
1) копію договору про надання правової допомоги від 18.03.2025 № 5 (далі - договір № 5), укладеного між Адвокатським бюро "ВІТАЛІЯ РЕПАКА" та Цюрою А. С.;
2) копію рахунку за надані правничі послуги від 13.10.2025 № 16 (далі - рахунок № 16);
3) копію акта прийому-передачі наданих правничих послуг від 13.10.2025 (далі - акт від 13.10.2025).
6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2025 заяву ФОП Цюри А. С. про ухвалення додаткового рішення в справі № 5015/2060/11 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам частини 2 статті 221 та частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 16.07.2025 (далі - ГПК України).
З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, правової кваліфікації відносин сторін, без чого неможливо правильно вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та застосувати процесуального права, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду заяви боржника, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ФОП Цюри А. С. в розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту учасників справи.
7. 11.11.2025 ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду із запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення (далі - заперечення), в яких просить відмовити в задоволенні зазначеної заяви з огляду на те, що:
1) з урахуванням складності справи заявлений Підприємцем розмір понесених витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та є явно завищеним і надмірним, зокрема, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, зміст якого (відзиву) свідчить про копіювання представником боржника скарги на дії приватного виконавця, поданої до суду першої інстанції, та відзиву на апеляційну скаргу;
2) необхідно врахувати викладений в постановах від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 11.01.2024 у справі № 902/113/23, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23, від 17.01.2024 у справі № 906/462/22, від 20.03.2024 у справі № 922/2651/23, від 03.04.2024 у справі № 915/436/23 та в додаткових постановах від 11.01.2024 у справі № 924/526/22, від 09.04.2024 у справі № 910/12523/18 висновок Верховного Суду про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
8. Колегія суддів, дослідивши заяву боржника про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, заперечення стягувача проти неї, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної заяви з огляду на таке.
9. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України (в редакції, чинній з 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
10. Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
11. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
12. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
13. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
15. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. 13.10.2025, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 03.11.2025 у справі № 5015/2060/11 ФОП Цюра А. С. у відзивах на касаційні скарги повідомив про те, що орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Підприємець очікує понести в зв'язку з поданням Виконавцем і Товариством касаційних скарг, становить 20 000 грн і 15 000 грн відповідно, а 14.10.2025 боржник подав заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами.
Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
17. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
18. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
19. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
20. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
21. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1, 1.2, 4.1, 4.3 договору № 5, укладеного 18.03.2024 між Адвокатським бюро "ВІТАЛІЯ РЕПАКА" (далі - Адвокатське бюро) і Цюрою А. С. (далі - Клієнт), Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту в будь-яких цивільних, господарських та адміністративних справах. Для надання правової допомоги Клієнту за цим договором Адвокатське бюро призначає адвоката Репака Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001128, видане Радою адвокатів Львівської області Національної асоціації адвокатів України 29.08.2018). За надання правової допомоги, передбаченої цим договором, Клієнт виплачує Адвокатському бюро гонорар, розмір якого визначається відповідно до акта прийому-передачі наданих правничих послуг, що підписується обома сторонами або на підставі наданих Адвокатським бюро рахунків за надані правничі послуги. Для визначення розміру гонорару сторони використовують наступний спосіб: підготовка, складання та/або подання: позовної заяви, заяви, скарги, клопотання, заперечення, письмові пояснення, відзиву на позов, відповідь на відзив, заперечень на відповідь, апеляційної скарги та/або відзиву на апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги, письмових пояснень на апеляційну скаргу та/або додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги, касаційної скарги та/або відзиву на касаційну скаргу, доповнення до касаційної скарги, письмових пояснень на касаційну скаргу та/або додаткових письмових пояснень до касаційної скарги; збір та подання доказів, подання адвокатського запиту, пошук, аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду, в тому числі практики ЄСПЛ, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз та вивчення документів, консультування Клієнта застосовується погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений Адвокатським бюро, Адвокатом, що призначений Адвокатським бюро для надання правової допомоги Клієнту за цим договором, для надання Клієнту правової допомоги, з розрахунку 1000 грн за 1 (одну) годину роботи Адвокатського бюро, Адвоката, що призначений Адвокатським бюро для надання правової допомоги Клієнту за цим договором.
Пунктом 8.1 договору № 5 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і буде діяти протягом 3 (трьох) років з дати його підписання.
22. 13.10.2025 між Адвокатським бюро та Цюрою А. С. підписано акт прийому-передачі наданих правничих послуг, за змістом пунктів 1, 2 якого Адвокатське бюро надало, а Клієнт отримав станом на 13.10.2025 правову допомогу, що передбачена пунктами 1.1, 4.3 договору № 5, зокрема: 1) підготовка, складання та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу подану приватним виконавцем Білецьким І. М. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі № 5015/2060/11 за скаргою Цюри А. С. від 21.10.2024 на дії приватного виконавця Білецького І. М. (далі - справа № 5015/2060/11 за скаргою від 21.10.2024) - 17 годин, що становить до оплати - 17 000 грн; 2) аналіз судової практики Верховного Суду для підготовки та складання відзиву на касаційну скаргу, подану приватним виконавцем Білецьким І. М. у справі № 5015/2060/11 за скаргою від 21.10.2024 - 3 години, що становить до оплати - 3000 грн; 3) підготовка, складання та подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу, подану ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі № 5015/2060/11 за скаргою від 21.10.2024 - 13 годин, що становить до оплати - 13 000 грн; 4) аналіз судової практики Верховного Суду для підготовки та складання відзиву на касаційну скаргу, подану Товариством у справі № 5015/2060/11 за скаргою від 21.10.2024- 2 години, що становить до оплати - 2000 грн. Розмір гонорару за договором № 5 згідно з рахунком № 16 становить 35 000 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу в зв'язку з розглядом касаційної скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (стягувача)
23. Колегія суддів звертає увагу, що, аналізуючи положення статей 339, 343, 344 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 64, 65 постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 виснувала про те, що відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. Приватний виконавець як суб'єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.
24. Відповідно до пунктів 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання"; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
25. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
26. Стягувач скористався передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, у якому (клопотанні) обґрунтовано зазначив про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн є надмірною та завищеною з огляду на нижченаведене.
27. У постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 Верховний Суд виснував, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Верховний Суд наголошує на тому, що правова позиція боржника була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а один і той самий адвокат (Репак В. В.) надавав правничу допомогу Підприємцю в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, тому був детально обізнаний з матеріалами справи. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій не вимагала значного обсягу витраченого часу для юридичної роботи (схожий за змістом висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 916/2079/23 (пункті 4.68) та в додатковій постанові від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 910/3014/23 (пункт 34)).
28. Що стосується підписаного Адвокатським бюро та Клієнтом акта від 13.10.2025 у частині видів та обсягу наданих послуг під час касаційного перегляду судових рішень, то колегія суддів зауважує, що послуги адвоката щодо "аналізу судової практики Верховного Суду для підготовки та складання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" цілком охоплюються послугами з "підготовки та складання відзиву на касаційну скаргу Товариства", а тому не можуть враховуватися як окремий вид послуг з надання правничої допомоги (схожий за змістом висновок викладено в пункті 4.68 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 910/3275/24 та в додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 910/4997/24, від 15.07.2025 у справі № 910/3014/23 (пункт 35)).
При цьому зазначений в акті від 13.10.2025 загальний час на підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу стягувача в цій справі (кількість витрачених годин - 15) є неспівмірним для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, позаяк справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, матеріали справи не містять великої кількості документів для дослідження, а отже, підготовка відзивів у справі не потребувала значних витрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи.
29. Крім того, стягувач обґрунтовано посилається на необхідність врахування викладеного в постановах від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 11.01.2024 у справі № 902/113/23, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23, від 17.01.2024 у справі № 906/462/22, від 20.03.2024 у справі № 922/2651/23, від 03.04.2024 у справі № 915/436/23 та в додаткових постановах від 11.01.2024 у справі № 924/526/22, від 09.04.2024 у справі № 910/12523/18 висновку Верховного Суду про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
30. У зв'язку з наведеним колегія суддів зауважує, що як вартість заявлених боржником до стягнення послуг (15 000 грн), так і обсяг витраченого адвокатом часу для їх надання (15 годин) є неспівмірними і значно завищеними, не відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності понесених витрат на правничу допомогу, а тому співмірними та пропорційними витратами часу в контексті спірних правовідносин є 7 годин, яким відповідає вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн (7 год х 1000 (визначена пунктом 4.3 договору № 5 годинна ставка)).
31. Разом з тим Верховний Суд відхиляє вміщені в запереченнях безпідставні доводи Товариства про складання та подання представником Підприємця відзиву на касаційну скаргу, зміст якого (відзиву) нібито свідчить про копіювання представником боржника скарги на дії приватного виконавця, поданої до суду першої інстанції, та відзиву на апеляційну скаргу, оскільки, насправді, зміст зазначених процесуальних документів (відзиву на касаційну скаргу стягувача та скарги боржника на дії приватного виконавця) не є однаковим, а відзивів на апеляційні скарги стягувача та Виконавця боржник узагалі не подавав, що зафіксовано в описовій частині постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11.
32. Таким чином, ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані ФОП Цюрою А. С. на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на обґрунтованість клопотання стягувача про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в зв'язку з розглядом касаційної скарги Товариства (15 000 грн) не є співмірним із незначною складністю цієї справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи (однієї наданої послуги у виді підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу), не відповідає критеріям реальності, розумності, співрозмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви Підприємця про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на користь заявника 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а в решті вимог боржника до Товариства необхідно відмовити.
Щодо витрат на правничу допомогу в зв'язку з розглядом касаційної скарги приватного виконавця Білецького І. М.
33. Як зазначено вище, в заяві про ухвалення додаткового рішення від 07.11.2025 ФОП Цюра А. С. просить стягнути з приватного виконавця Білецького І. М. 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку розглядом касаційної скарги Виконавця (див. пункт 3 цієї додаткової постанови).
34. Однак, за змістом положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
35. Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише в разі прийняття ним постанови про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення чи зміну остаточного судового рішення, прийнятого по суті заявлених вимог (схожі за змістом висновки викладено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 915/86/23, від 21.03.2024 у справі № 907/628/17, від 21.10.2024 у справі № 910/16989/23, від 23.01.2025 у справі № 909/1001/23).
36. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2025 касаційну скаргу приватного виконавця Білецького І. М. задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 скасовано в частині задоволення вимоги скарги ФОП Цюри А. С. про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75875042 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної вимоги скарги ФОП Цюри А. С. на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. У решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 залишено без змін.
37. Таким чином, судом касаційної інстанції ухвалено судове рішення на користь ФОП Цюри А. С. виключно в частині задоволення однієї із двох вимог скарги боржника, яка (вимога) стосується визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № 75875042 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, оскільки саме в цій частині судові рішення судів попередніх інстанцій було залишено без змін.
38. Натомість усупереч вимогам пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України боржник у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з приватного виконавця Білецького І. М. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 20 000 грн, понесені в зв'язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, безпідставно не розмежовуючи при цьому суму витрат у частині вимоги про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № 75875042 щодо визначення вартості нерухомого майна, остаточне судове рішення про задоволення якої Верховним Судом було ухвалено на користь заявника, та суму витрат у частині іншої вимоги боржника (про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75875042 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), в задоволенні якої (вимоги) боржнику якраз було відмовлено остаточним рішенням Верховного Суду, що, як наслідок, виключає підстави для повного задоволення вимог боржника до Виконавця в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
39. За таких обставин колегія суддів, керуючись принципом пропорційного відшкодування судових витрат, закріпленим у пункті 3 частини 4 статті 129 ГПК України, здійснивши арифметичний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з приватного виконавця Білецького І. М. на користь ФОП Цюри А. С., вважає, що розмір таких витрат становить 10 000 грн, що відповідає пропорційному співвідношенню між заявленою до стягнення сумою витрат на професійну правничу допомогу адвоката (20 000 грн) та задоволеною на користь боржника однією вимогою скарги від 21.10.2024.
Схожий висновок щодо обов'язковості дотримання принципу пропорційності при розподілі судових витрат викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 909/328/18, в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2025 у справі № 910/9566/24 та в додатковій ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 911/3741/21.
40. Водночас, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якими зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу в розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
41. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані ФОП Цюрою А. С. на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на принцип пропорційності судових витрат, беручи до уваги неподання приватним виконавцем Білецьким І. М. клопотання про зменшення розміру судових витрат упродовж 10-денного строку, передбаченого частиною 3 статті 244 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката (20 000 грн) не є пропорційним із обсягом фактично задоволеної однієї вимоги скарги боржника від 21.10.2024 (у задоволенні іншої вимоги було відмовлено постановою Верховного Суду в цій справі), як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви Підприємця про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з приватного виконавця Білецького І. М. на користь заявника 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а в решті вимог боржника до Виконавця слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про ухвалення додаткового рішення в справі № 5015/2060/11 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на користь фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича 7000 (сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
У задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай