65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3298/25
За позовом: Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд. 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713)
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика гончарної справи» (67813, Одеська обл., Овідіопольский р-н, село Калаглія, вул. Чапаєва, буд. 55, код ЄДРПОУ 41391173)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Граненко М.М.
Представники сторін:
Від позивача: Адбул В.С. - на підставі довіреності №35/2023 від 04.03.2024р.;
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство (далі - АТ) «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Фабрика гончарної справи» про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 32 406 грн 85 коп., 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 11 170 грн 13 коп., та заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 116 616 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 35 535 грн 96 коп.
Ухвалою суду від 20.08.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3298/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 11.09.2025р. Ухвалою суду від 11.09.2025р. відкладено судове засідання на 26.09.2025р. Ухвалою суду від 26.09.2025р. відкладено судове засідання на 11.11.2025р. Ухвалою суду від 11.11.2025р. оголошено перерву у судовому засіданні на 17.11.2025р.
Позивач - АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «Фабрика гончарної справи», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав. Ухвали по справі направлялись відповідачу на його поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулись з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом розміщувались публікації щодо розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади.
В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначає, що у 2019р. ТОВ «Фабрика гончарної справи» було підписано заяву-приєднання, за якою ініційовано приєднання останнього до умов публічного договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Як наслідок, на підставі поданої заяви, між Акціонерним товариством «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (старе найменування) та ТОВ «Фабрика гончарної справи» було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1043 від 15.04.2019 р.
Позивач відмітив, що відповідно до технічних даних Паспорту точки розподілу (додаток 2 до Договору № 1043) об'єктом Споживача є «Будівлі та споруди» (ЕІС код точок: 62Z3525971963122 та 62Z7486710409847) за адресою с. Калаглія, вул. Сонячна, 55.
Крім того, позивач повідомив, що 11.09.2020 р. було проведено зміну його найменування на АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1345 від 06.11.2018 р., провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Одеської області.
Позивач зазначив, що на виконання зобов'язань за Договором ним надано послуги з розподілу електричної енергії у квітні 2022 р. в сумі 12823,73 грн., у травні 2022 р. в сумі 7398,97 грн., у червні 2022 р. в сумі 5316,31 грн., у липні 2022 р. в сумі 5158,58 грн., у серпні 2022 р. в сумі 4484,50 грн., у вересні 2022 р. в сумі 3041,42 грн., у жовтні 2022 р. в сумі 3671,14 грн., у листопаді 2022 р. в сумі 1079,53 грн., у грудні 2022 р. в сумі 1053,65 грн., у січні 2023 р. в сумі 69,56 грн., у лютому 2023 р. в сумі 62,74 грн., у березні 2023 р. в сумі 69,56 грн., у квітні 2023 р. в сумі 38,20 грн., у травні 2023 р. в сумі 39,55 грн., у червні 2023 р. в сумі 45,29 грн., у липні 2023 р. в сумі 57,95 грн., у серпні 2023 р. в сумі 57,95 грн., у вересні 2023 р. в сумі 55,94 грн., у жовтні 2023 р. в сумі 101,90 грн., у листопаді 2023 р. в сумі 99,90 грн., у грудні 2023 р. в сумі 101,90 грн., у січні 2024 р. в сумі 114,62 грн., у лютому 2024 р. в сумі 110,14 грн., у березні 2024 р. в сумі 114,62 грн., у квітні 2024 р. в сумі 62,93 грн. та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у квітні 2022 р. в сумі 5915,27 грн., у травні 2022 р. в сумі 12434,51 грн., у червні 2022 р. в сумі 16750,45 грн., у липні 2022 р. в сумі 17127,24 грн., у серпні 2022 р. в сумі 18490,54 грн., у вересні 2022 р. в сумі 10425,67 грн., у жовтні 2022 р. в сумі 24770,41 грн., у листопаді 2022 р. в сумі 8452,08 грн., у грудні 2022 р. в сумі 8165,23 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг за вказаний період.
Як зазначив позивач, після грудня 2022 р. відповідачу не надавались послуги внаслідок перетікання реактивної енергії, як наслідок, в подальших рахунках за січень 2023 р. - червень 2023 р. сума до сплати за відповідні послуги відповідачу не нараховувалась.
На твердження позивача, ним були надані відповідачу рахунки за послуги з розподілу та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії за вказаний період після складання зазначених актів прийняття-передавання наданих послуґ. Але відповідачем здійснено лише частково оплату за отримані послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у вказаний період, а саме: у липні 2022 р. ним було сплачено 12 823,73 грн.; за отримані послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у вказаний період- у липні 2022 р. ним було сплачено 5 915,27 грн.
З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що зобов'язання не виконано належним чином та заборгованість за надані послуги з розподілу станом на 25.07.2025р. складала 32 406 грн 85 коп., а за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії - 116 616 грн 13 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги з розподілу та перетікання реактивної електроенергії, позивачем за період з 10.05.2022 р. до 25.07.2025 р. нараховано: 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу в розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги з розподілу в розмірі 11 170 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги з перетікання реактивної електроенергії у розмірі 35 535 грн 96 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що 15.04.2019р. між Акціонерним товариством «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «Фабрика гончарної справи» було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1043 від 15.04.2019 р., відповідно до розділу 1 якого цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (зі змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх Споживачів.
Разом з тим, ТОВ «Фабрика гончарної справи» було підписано заяву-приєднання, за якою ініційовано приєднання останнього до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точок розподілу за об'єктом споживача за адресою с. Калаглія. Вул. Сонячна, 55, ЕІС код точок: 62Z3525971963122 та 62Z7486710409847.
Відповідно до Розділу 2 Договору оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 309 (зі змінами та доповненнями) та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до цього Договору та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу. Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку 3 до цього Договору. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Господарським судом встановлено, що 11.09.2020 р. було проведено зміну найменування позивача з Акціонерне товариство «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» на АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".
АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1345 від 06.11.2018р., провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Одеської області.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Крім того, правовідносини, що виникають на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 р. (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 1 п. 2.1.5 ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (абз. 2 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Згідно з абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
З огляду на вищенаведене, враховуючи підписання відповідачем заяви-приєднання, господарський суд погоджується із доводами позивача, що ТОВ «Фабрика гончарної справи» приєдналося до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного за посиланням: https://www.dtek-oem.com.ua/ua, в редакціях, що діяли до та після 19.10.2023р.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.
У відповідності до п. 7 Додатку №4 "Порядок розрахунків" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу, на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.
Згідно п. 7 Додатку 10 (Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії) до Договору термін оплати платіжних документів не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
Датою отримання Споживачем платіжного документа є день, наступний за тим, коли закінчився строк надання Споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період (п. 11 Додатку 4 до Договору).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання зобов'язань за Договорами надано послуги з розподілу електричної енергії у квітні 2022 р. в сумі 12823,73 грн., у травні 2022 р. в сумі 7398,97 грн., у червні 2022 р. в сумі 5316,31 грн., у липні 2022 р. в сумі 5158,58 грн., у серпні 2022 р. в сумі 4484,50 грн., у вересні 2022 р. в сумі 3041,42 грн., у жовтні 2022 р. в сумі 3671,14 грн., у листопаді 2022 р. в сумі 1079,53 грн., у грудні 2022 р. в сумі 1053,65 грн., у січні 2023 р. в сумі 69,56 грн., у лютому 2023 р. в сумі 62,74 грн., у березні 2023 р. в сумі 69,56 грн., у квітні 2023 р. в сумі 38,20 грн., у травні 2023 р. в сумі 39,55 грн., у червні 2023 р. в сумі 45,29 грн., у липні 2023 р. в сумі 57,95 грн., у серпні 2023 р. в сумі 57,95 грн., у вересні 2023 р. в сумі 55,94 грн., у жовтні 2023 р. в сумі 101,90 грн., у листопаді 2023 р. в сумі 99,90 грн., у грудні 2023 р. в сумі 101,90 грн., у січні 2024 р. в сумі 114,62 грн., у лютому 2024 р. в сумі 110,14 грн., у березні 2024 р. в сумі 114,62 грн., у квітні 2024 р. в сумі 62,93 грн. та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у квітні 2022 р. в сумі 5915,27 грн., у травні 2022 р. в сумі 12434,51 грн., у червні 2022 р. в сумі 16750,45 грн., у липні 2022 р. в сумі 17127,24 грн., у серпні 2022 р. в сумі 18490,54 грн., у вересні 2022 р. в сумі 10425,67 грн., у жовтні 2022 р. в сумі 24770,41 грн., у листопаді 2022 р. в сумі 8452,08 грн., у грудні 2022 р. в сумі 8165,23 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг за вказаний період.
Позивач зауважив, що після грудня 2022 р. відповідачу не надавались послуги внаслідок перетікання реактивної енергії, як наслідок, в подальших рахунках за січень 2023 р. - червень 2023 р. сума до сплати за відповідні послуги відповідачу не нараховувалась.
Позивач підтвердив, що відповідачем частково здійснено оплату за отримані послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у вказаний період, а саме: у липні 2022 р. ним було сплачено 12 823,73 грн.; за отримані послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у вказаний період у липні 2022 р. ним було сплачено 5 915,27 грн.
Враховуючи наведене вище, станом на 25.07.2025р. заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії складає 32 406 грн 85 коп., заборгованість за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії складає 116 616 грн 13 коп.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, підставою для оплати вартості отриманого товару є факт такого отримання.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оцінивши надалі позивачем докази, підтвердження отримання рахунків на оплату, перевіривши розрахунок заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 32 406 грн 85 коп. та заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 116 616 грн 13 коп., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги у частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 32 406 грн 85 коп. та заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 116 616 грн 13 коп.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги з розподілу та перетікання реактивної електроенергії, позивачем за період з 10.05.2022 р. до 25.07.2025 р. нараховано: 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 11 170 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 35 535 грн 96 коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є правильним, у звязку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 11 170 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 35 535 грн 96 коп.
З огляду на зазначене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика гончарної справи» про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 32 406 грн 85 коп., 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 11 170 грн 13 коп., та заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 116 616 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційних втрат на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 35 535 грн 96 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика гончарної справи» (67813, Одеська обл., Овідіопольский р-н, село Калаглія, вул. Чапаєва, буд. 55, код ЄДРПОУ 41391173) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 32 406 грн 85 коп., 3% річних на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 2 427 грн 60 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги з розподілу у розмірі 11 170 грн 13 коп., та заборгованість за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 116 616 грн 13 коп., 3% річних на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 9 715 грн 84 коп., інфляційні втрати на заборгованість за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 35 535 грн 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 494 грн 47 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24 листопада 2025 р.
Суддя Н.В. Рога