про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 року Справа № 487/6958/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод»
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені
у межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою про заборгованості по заробітній платі, в якій просить стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (далі - ДП «Миколаївський суднобудівний завод»), що належала йому до виплати при звільненні в розмірі 46535,25 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звіль ненні за період з 01.01.2025 по 06.08.2025 в розмірі 56828,73 грн.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва (суддя Темнікова А.О.) від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 21.10.2025 судом постановлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені до Господарського суду Миколаївської області в провадженні якого перебуває господарська справа № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
17.11.2025 указана справа надійшла до Господарського суду Миколаївської області.
За приписами ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; справи щодо процедури превентивної реструктуризації.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2025 на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали такої позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривня.
Так, позивачем в позовній заяві викладено дві майнові вимоги: щодо стягнення заробітної плати у сумі 46535,25 грн та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 56828,73 грн.
Разом з тим, п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак у даному випадку, позивачем окрім вимоги щодо стягнення заробітної плати, пред'явлено вимогу щодо стягнення середнього заробітку.
Згідно висновку Великою Палатою Верховного Суду викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 пільга, щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, за вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку у сумі 56828,73 грн та за подачу позовної заяви через підсистему «Електронний суд» судовий збір повинен складати 2422,40 грн (3028 грн х 0,8% = 2422,40 грн).
Проте позивачем до позову не долучено доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.164 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 17.09.2025 у справі № 487/6958/25 - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Давченко