20.11.2025 Справа № 914/3527/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області в складі судді Щигельської О.І. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс», м. Київ
про видачу судового наказу
за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Осєчкіної Анни Юріївни с.Зубра Львівського району, заборгованості за Договором поставки від 24.01.2020 № 2210203224 в сумі 1408,92 грн
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Осєчкіної Анни Юріївни заборгованості за Договором поставки товару від 24.01.2020 № 2210203224 в сумі 1408,92 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються:
5)перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1)документ, що підтверджує сплату судового збору;
2)документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3)копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4)інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як слідує з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Тобто для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника з оплати поставленого за видатковою накладною №ЛЛР-007728 від 22.01.2025 товару на виконання договору поставки товару від 24.01.2020 №2210203224.
Однак, суд зазначає, що заявником долучено до заяви про видачу наказу договір №2210203224 поставки товару від 14.10.2024, а не договір поставки товару від 24.01.2020 №2210203224 на який має місце посилання у заяві про видачу судового наказу та відповідно видатковій накладній від №ЛЛР-007728 від 22.01.2025.
Отже, до заяви про видачу судового наказу не долучено документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.
З огляду на наведене, заяву про видачу судового наказу подано з порушенням вимог ст. 150 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Осєчкіної Анни Юріївни заборгованості в сумі 1408,92 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Щигельська О.І.