ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/14182/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська 1, ідентифікаційний код 34966254)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-НЕРУХОМІСТЬ" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, нежитлове приміщення №60 літера А, ідентифікаційний код 40123785)
про стягнення 29 727, 63 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-НЕРУХОМІСТЬ" про стягнення 29 727, 63 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З поданої позовної заяви вбачається, що вона від імені Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" підписана представником в порядку самопредставництва - заступником директора-начальником юридичного відділу А.М. Олейко.
На підтвердження наявності у А.М. Олейко діяти від імені та в інтересах Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до суду подано витяг зі Статуту Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (перші три сторінки статуту).
Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.
Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 17.06.2020 у справі №922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як встановлено судом вище, на підтвердження наявності у наявності у А.М. Олейко повноважень діяти від імені та в інтересах Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до суду подано лише витяг зі Статуту позивача, а саме: пункти 1.1. - 2.2.8. статуту, які не містять відомостей щодо надання повноважень представляти інтереси Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" в судах, не містять інформації про те, що вказана особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника та інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (ідентифікаційний код 34966254) наявна інформація про Олейко Аллу Михайлівну щодо права підписувати договори тощо (діє згідно повноважень, визначених п. 5.4.1, п. 5.4.3., п. 5.4.5., п. 5.4.6., п. 5.4.7., п. 5.4.8., п. 5.4.13 статутут підприємства).
Отже зазначені матеріали, які додані до заяви на підтвердження наявності у А.М. Олейко повноважень представляти інтереси Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" в судах, не містять інформації про те, що вказана особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позовними вимогами є стягнення з відповідача 23 593, 61 грн заборгованості з оплати послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій житлового приміщення, наданих у період з березня 2019 по березень 2025 за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська 24-В, кв. №59, а також 1 348, 21 грн 3% річних та 4 785, 81 грн інфляційних втрат.
При цьому, як вбачається з обґрунтуванням позовної заяви, фактичне споживання послуг здійснювалося без укладення договору в письмовій формі, та, як зазначає позивач, рахунки до сплати за послуги надавалися щомісячно до сплати споживачам та відповідачу у справі на підставі тарифів, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 червня 2017 року № 668 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
Однак, як самих рахунків, так і доказів їх надання відповідачу до позовної заяви не додано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог пункту 5 частини 3 статті 162 та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" без руху.
2. Встановити позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження повноважень у А.М. Олейко діяти від імені Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"; доказів надання відповідачу рахунків на оплату послуг, наданих у спірний період.
Ухвала набирає законної сили 24.14.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Пукшин