ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/2437/21 (910/11343/23)
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/2437/21 (910/11343/23)
За позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича - 1
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" - 2
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Е-Тендер" - 3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі"
про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону
в межах справи № 910/2437/21
Без виклику представників учасників справи,
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2437/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр".
До Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
31.08.2023 від позивача надійшла заява про роз'яснення ухвали суду, відповідно до якої позивач просить суд роз'яснити йому щодо суми судового збору, банківських реквізитів та щодо того, кому позивач має надіслати позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 залишено позовну заяву без руху та надати позивачу строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 24 156,00 грн, докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Е-Тендер".
13.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи № 910/2437/21.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) - скасовано;справу № 910/2437/21 (910/11343/23) направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 ; справу № 910/2437/21 (910/11343/23) повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.25 ; запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу надати відповідь на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі"; запропоновано третій особі надати пояснення.
19.05.2025 від відповідача 2 надійшов відзив.
26.05.2025 від відповідача 3 надійшов відзив.
26.05.2025 матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Під час перебування справи у Верховному Суді, 10.06.2025 від позивача надійшла заява про розсунення ухвали та заява про відвід судді.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі 910/2437/21(910/11343/23) залишено без змін.
13.11.2025 матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) - скасовано;справу № 910/2437/21 (910/11343/23) направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 ; справу № 910/2437/21 (910/11343/23) повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 визнано відвід необґрунтованим; матеріали справи № 910/2437/21 (910/11343/23) за заявою ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи № 910/2437/21, передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд судді Андреїшиній І.О.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи №910/2437/21 (910/11343/23), суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Подана заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 було повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи № 910/2437/21, а ухвалою від 12.05.2025 запропоновано позивачу надати відповідь на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, без встановлення конкретного строку, тому позивач зазначає, що не довіряє даному складу суду.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Отже, при розгляді справ суддя керується саме нормами чинного господарського процесуального законодавства, засадами здійснення господарського судочинства та дотримується вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду спору.
Як зазначає ОСОБА_1 в заяві про відвід, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 було повернуто заяву останнього про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи № 910/2437/21, а ухвалою від 12.05.2025 запропоновано позивачу надати відповідь на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, без встановлення конкретного строку. Також позивач зазначає, що у нього наявний конфлікт інтересів із суддею, оскільки останній вже пов'язаний із своїм процесуальним рішенням, яке було скасоване судом апеляційної інстанції, як незаконне, а тому заявник допускає помсту з боку судді, який може самостверджуватися шляхом маніпуляцій та з недотримання принципу верховенства права, завдяки чому буде вчиняти дії на ухвалення упереджених рішень у цій справі. З огляду на викладене позивач зазначає, що не довіряє даному складу суду.
Фактично у поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді під час розгляду справи №910/2437/21 (910/11343/23), які були спрямовані на виконання завдань з розгляду справи.
У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.
Одночасно, господарський суд звертає увагу на те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що арбітражним керуючим не надано належних доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді Івченка А.М., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до ОСОБА_1 або особисту прихильність до інших учасників справи.
За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/2437/21 (910/11343/23) є необґрунтованою, що є підставою для відмови у її задоволенні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/2437/21 (910/11343/23)- відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили 24.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Андреїшина