ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2025Справа № 910/10877/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста»
про стягнення 454950,63 грн.
Представники сторін:
від позивача: Петрушевська І.О.;
від відповідача: не з'явився.
01.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» про стягнення 454950,63 грн, з яких основний боргу у розмірі 167445,00 грн, пеню за прострочення поставки товару у розмірі 30642,43 грн, штраф за прострочення поставки товару у розмірі 11511,15 грн, штраф за безпідставну відмову відвантажувати пальне у розмірі 231678,00 грн, 3% річних у розмірі 2848,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 10825,19 грн
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 в частині відвантаження (передачі) позивачу пального.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 відкрито провадження у справі №910/10877/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.11.2025.
У судовому засіданні 12.11.2025 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 12.11.2025 не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, викладених позивачем обставин не спростував, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10877/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/10877/25 у судовому засіданні 12.11.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 12.11.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.10.2023 між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія Систем», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» (постачальник), укладено Договір №42200 про закупівлю товару за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується здійснити поставку замовнику товару за предметом закупівлі ДК 021:2015 - 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензин А-95, дизельне паливо) за картками/талонами, а замовник зобов'язується оплатити і прийняти цей товар.
Відповідно до п. 1.2 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 кількість товару - 42200 літрів, а саме: бензин А-95 - 38500 літрів, дизельне паливо - 3700 літрів.
Відповідно до п. 3.1 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 ціна договору становить 2.316.780,00 грн.
Строк поставки товару - з моменту підписання договору по 27.10.2023 (п. 5.1 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023).
Відповідно до п. 5.2 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 товар постачається у формі карток/талонів згідно з номіналом та у кількості відповідно до Специфікації до договору шляхом доставки замовнику карток/талонів на замовлену партію.
Згідно з п. 10.1 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонам і скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2023, а в частині оплати товару - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що на початку 2025 року та до цього часу всупереч положень вищевказаного Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 при здійсненні спроб щодо відвантаження палива на АЗС «АВІАС» працівниками міжрегіонального управління була встановлена неможливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється, а в деяких випадках працівниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) також було встановлено, що АЗС не працює.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 167445,00 грн, пеню за прострочення поставки товару у розмірі 30642,43 грн, штраф за прострочення поставки товару у розмірі 11511,15 грн, штраф за безпідставну відмову відвантажувати пальне у розмірі 231678,00 грн, 3% річних у розмірі 2848,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 10825,19 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до видаткової накладної №1340 від 18.10.2023 до Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 відповідач передав позивачу талони на суму 2.316.780,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 4.1 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 сторони погодили, що оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 робочих днів з дати фактичного отримання замовником товару у повному обсязі на підставі належним чином оформлених видаткової накладної та рахунку.
19.10.2023 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено наступні платіжні інструкції: №776 на суму 356850,00 грн, №4833 на суму 1795230,00 грн, №4834 на суму 91500,00 грн, №4835 на суму 45750,00 грн, №4836 на суму 18300,00 грн, №4837 на суму 9150,00 грн, що разом становить 2.316.780,00 грн.
Згідно з п. 5.5 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 відвантаження товару здійснюється на АЗС, що осблуговують картки/талони постачальника, перелік яких наведено у Додатку №2.
Відповідно до п. 5.8 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 термін дії карток/талонів - безстроковий або не менше 1 року з моменту передачі. У разі якщо термін дії поставлених постачальником карток талонів замовнику сплинув, постачальник зобов'язаний протягом 2-х днів з моменту отримання заяви від замовника здійснити обмін таких карток/талонів, термін дії яких повинен бути не менше 1 року з моменту передачі обміняних карток/талонів замовнику.
Згідно з п. 5.10 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 право власності на пальне вважається переданим замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.
Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (п. 5.11 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023).
06.01.2025 начальником Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзіжком Романом Юрійовичем та заступником начальника зазначеного вище відділу було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 06.01.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Архімеда, 1К відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється. Також, відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки дві автозаправні станції в с-щі Слобожанське не працюють».
06.01.2025 начальником Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабарь Л.Ю. та державним виконавцем зазначеного відділу Суліма Г С. було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 06.01.2025 року зі адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 2Г відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
07.01.2025 заступником начальника Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Швець Валентиною Іванівною, провідним спеціалістом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Данилевською Тетяною Миколаївною, водієм Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хребто Сергієм Леонідовичем було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 06.01.2025 року за адресою: м. Дніпро, Донецьке Шосе, 2Г відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється, працівники АЗС на місці відсутні».
10.01.2025 начальником Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півнем Сергієм Володимировичем та головним державним виконавцем зазначеного відділу Коломоєць К.В. було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне, а саме: « 10.01.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Архімеда, 1к відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
10.01.2025 начальником Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзіжком Романом Юрійовичем та заступником начальника зазначеного вище відділу було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 10.01.2023 року за адресою: м. Дніпро, вул. Архімеда, 1К відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється. Також, відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки дві автозаправні станції в с-щі Слобожанське не працюють».
14.01.2025 начальником Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитренко Вікторією Василівною та головним державним виконавцем зазначеного від ділу Сєровою Катериною Миколаївною було складені Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 14.01.2025 року за адресою: Дніпропетровські область, Синельниківський район, смт Петропавлівка, вул. Соборна, 216 - відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки на АЗС відсутнє паливо, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
17.01.2025 начальником Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзіжком Романом Юрійовичем та заступником начальника зазначеного вище відділу було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 17.01.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Архімеда, 1К відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється. Також, відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки дві автозаправні станції в с-щі Слобожанське не працюють».
22.01.2025 начальником Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитренко Вікторією Василівною та головним державним виконавцем зазначеного відділу Сєровою Катериною Миколаївною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне, а саме: « 22.01.2025 року за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Петропавлівка, вул. Соборна, 216 - відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки на АЗС відсутнє паливо, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
07.02.2025 начальником Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірейцевим Олександром Сергійовичем та державним виконавцем зазначеного відділу Перепиним Анатолієм Вікторовичем було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 07.02.2025 року за адресою Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Михайла Грушевського, 2а відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС» оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
10.02.2025 т.в.о. начальника Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ковальчуком Дмитром та заступником начальника вказаного відділу Шманіною Катериною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 10.02.2025року за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпровське шосе відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
14.02.2025 т.в.о. начальника Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ковальчуком Дмитром та заступником начальника вказаного відділу Шманіною Катериною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 14.02.2025 року за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпровське шосе відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
03.04.2025 начальником Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабарь Л.Ю. та державним виконавцем зазначеного віл ціпу Суліма Г.С. було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 03.04.2025 року за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 2Г відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
Отже, як вказує позивач, при здійсненні спроб щодо відвантаження палива на АЗС «АВІАС» працівниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була встановлена неможливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється, а в деяких випадку працівниками Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) також було встановлено, що АЗС не працюють.
Вказані обставини підтверджуються, зокрема копіями вищевказаних актів, які долучені позивачем до позовної заяви.
Як зазначає позивач, залишились невикористаними/неотовареними талони, емітовані мережею АЗС «Авіас», на 350 літрів бензину та на 2700 літрів дизельного палива на загальну суму 167445,00 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 15141 за 07 серпня 2025 року, а також самими талонами, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.
11.04.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено лист №16474/15.1-05 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста», в якому пропонувалось відповідачу повернути на рахунок Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) кошти у сумі 19215,00 грн, що складає вартість 350 літрів бензину, та кошти у сумі 148230,00 грн, що складає вартість 2700 літрів дизельного палива за Договором №42200 від 17.10.2023.
18.04.2025 лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04,2025 №16474/15.1-05 був направлений на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста».
06.05.2025 поштове відправлення №0601136972425, в якому знаходився лист від 11.04.2025 №16474/15.1-05, було повернуто Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) за закінченням встановленого терміну зберігання.
08.07.2025 начальником Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзіжком Романом Юрійовичем та заступником начальника зазначеного вище відділу було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 08.07.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Архімеда, ІК відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», відвантаження та відпуск пального за талонами не здійснюється. А також відсутнє пальне на станції. Також відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки дві автозаправні станції в с-щі Слобожанське не працюють».
09.07.2025 начальником Пегропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитренко Вікторією Василівною та головним державним виконавцем зазначеного відділу Сєровою Катериною Миколаївною було складеної Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 09.07.2025 року за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Петропавлівка, вул. Соборна, 216 - відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки на АЗС відсутнє паливо, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
09.07.2025 начальником Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірейцевим Олександром Сергійовичем та державним виконавцем вказаного відділу Куземою Яною Олексіївною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 09.07.2025 року за адресою: Дніпропетровські область, Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Михайла Грушевського, 2а відсутні можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
23.07.2025 начальником Петропавлівського відділу державної виконавчої служби 1 Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитренко Вікторією Василівною та головним державним виконавцем зазначеного відділу Сєровою Катериною Миколаївною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне, а саме: « 23.07.2025 року за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Петропавлівка, вул. Соборна, 216 - відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки на АЗС відсутнє паливо, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
29.07.2025 начальником Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перелигіною Анною Володимирівною та державним виконавцем зазначеного відділу Ковальовою Юлією Олегівною було складено Акт фіксації відсутності палива на АЗС/неможливості отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», де зазначено наступне: « 29.07.2025 року за адресою: м. Дніпро, Донецьке Шосе, 2Г відсутня можливість отримання палива за талонами на АЗС «АВІАС», оскільки АЗС не працює, відвантаження та відпуск пального не здійснюється».
Таким чином, як вказує позивач, можливість отримання бензину та дизельного палива за спірними талонами/картками Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі Договору №42200 від 17.10.2023 не поновилась, а відтак права Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) порушуються відповідачем.
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997).
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, затверджено спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політки №281/171/578/155 від 20.05.2008).
Право власності на товар переходить до позивача з моменту отримання видаткових накладних та талонів. При цьому, з моменту переходу до замовника права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар (пальне) перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні на АЗС постачальника.
Відтак талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписані сторонами видаткові накладні є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на пальне, проте, лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав фактично товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).
Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
11.04.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено лист №16474/15.1-05 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста», в якому пропонувалось відповідачу повернути на рахунок Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) кошти у сумі 19215,00 грн, що складає вартість 350 літрів бензину, та кошти у сумі 148230,00 грн, що складає вартість 2700 літрів дизельного палива за Договором №42200 від 17.10.2023.
Однак, доказів повернення грошових коштів у сумі 167445,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 167445,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» суми попередньої оплати у розмірі 167445,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 30642,43 грн (за період з 06.01.2025 по 07.07.2025), штраф у розмірі 231678,00 грн (нарахований на підставі п. 5.12 договору), та штраф у розмірі 11511,15 грн (нарахований на підставі п. 7.3 договору).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За безпідставну відмову від відвантаження товару по картках/талонах на АЗС частково або повністю, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору (п. 5.12 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023).
Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем позивачу пального на суму 167445,00 грн, з огляду на що правомірним є застосування позивачем умов договору про нарахування відповідачу штрафу на підставі п. 5.12 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023.
Перевіривши розрахунок вказаного штрафу, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині стягнення з Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 штрафу у сумі 231678,00 грн, нарахованого на підставі п. 5.12 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 7.3 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023 за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Суд зазначає, що вказана умова договору стосується порушення відповідачем негрошового зобов'язання - а саме зобов'язання з поставки товару, оскільки базою нарахування штрафних санкцій є вартість непоставленого товару (або поставка якого прострочена).
Як встановив суд, 11.04.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено лист №16474/15.1-05 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста», в якому пропонувалось відповідачу повернути на рахунок Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) кошти у сумі 19215,00 грн, що складає вартість 350 літрів бензину, та кошти у сумі 148230,00 грн, що складає вартість 2700 літрів дизельного палива за Договором №42200 від 17.10.2023.
Отже, 11.04.2025 позивач реалізував своє право вимагати від відповідача (продавця) повернення суми попередньої оплати.
Суд зазначає, що покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
Таким чином, так як позивач реалізував своє право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати, то у відповідача припинився обов'язок поставити товар та виник обов'язок повернути покупцю попередню оплату.
Одночасно вказані два обов'язки існувати не можуть.
Отже, обгрунтованим для нарахування пені за прострочення виконання відповідачем обовязку саме з поставки товару є період до 11.04.2025.
Надалі, у зв'язку з надсиланням позивачем відповідачу листа про повернення суми попередньої оплати, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати - тобто, виникло грошове зобов'язання.
Вказані обставини є вамогими при вирішенні даного спору, оскільки позивач також нараховує та заявляє до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати (про що буде встановлено надалі), які відповідно до законодавства можуть бути нараховані виключно за порушення грошових зобов'язань - тому необхідно визначити періоди, коли у відповідача існував обов'язок поставити товар (негрошове зобов'язання), коли він припинився та коли виник обов'язок повернути попередню оплату (грошове зобов'язання).
Зважаючи на викладені обставини суд здійснив власний розрахунок пені (за прострочення виконання відповідачем обов'язку з поставки товару) та дійшов висновку, що обгрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 16074,72 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» пені у розмірі 30642,43 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 16074,72 грн.
Розрахунок штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.3 Договору №42200 про закупівлю товару за державні кошти від 17.10.2023, визнається судом обгрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у вказаній частині позовних вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач нараховує та заявлає до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2848,86 грн за період з 06.01.2025 до 31.07.2025 та інфляційні втрати у розмірі 10825,19 грн за січень - червень 2025 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Як встановив суд, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є можливим лише за прострочення виконання/невиконання грошового зобов'язання.
Оскільки 11.04.2025 позивач реалізував своє право вимагати від відповідача (продавця) повернення суми попередньої оплати, то з 12.04.2025 у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати, з огляду на що обгрунтованим для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є період з 12.04.2025.
За таких обставин суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (в межах заявленого періоду нарахування) та дійшов висновку, що обгрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 1527,065 грн, а обгрунтованим розміром інфляційних втрат - 4730,61 грн (за період з квітня по червень 2025 року), у зв'язку з чим вказані позовні вимоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9; ідентифікаційний код: 44876120) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49619, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А; ідентифікаційний код: 43315529) суму основного боргу у розмірі 167445 (сто шістдесят сім тисяч чотириста сорок п'ять) грн 00 коп., пеню у розмірі 16074 (шістнадцять тисяч сімдесят чотири) грн 72 коп., штраф у розмірі 243189 (двісті сорок три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн 15 коп., 3% річних у розмірі 1527 (одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн 61 коп. та судовий збір у розмірі 6494 (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн 51 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 24.11.2025
Суддя О.М. Спичак