вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
24 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1170/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЕЯ», м. Хмельницький
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС», Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни,
про стягнення
Сторони не викликались
Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» (89435, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, буд. 10, код ЄДРПОУ: 40760581) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» (89435, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича. буд. 10, код ЄДРПОУ: 40760581) в погашення боргу за виконані перевезення відповідно до умов Договору-заявки про надання автотранспортних послуг № 1 від 14 квітня 2025 на суму - 20 000,00 грн.; відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7 300,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.10.2025 відкрито провадження у справі №907/1170/25 в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі покликаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи згідно Договору-заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 14.04.2025. Таким чином, у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 20 000 грн.
На адресу Господарського суду від 20.10.2025 від представника позивача ТОВ «ГІЛЕЯ» надійшла заява про часткове погашення заборгованості, в якій вказує, що після направлення позовної заяви до суду, а саме 03 жовтня 2025 р. відповідачем ТОВ «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» на користь позивача ТОВ «ГІЛЕЯ» був здійснений платіж у сумі 10000,00 грн. Провадження в частині сплаченого боргу підлягає закриттю.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 14.10.2025 про відкриття провадження у справі №907/1170/25) отримана останнім 25.10.2025, про що є відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на офіційну адресу, зазначену в ЄДРПОУ), суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГІЛЕЯ» (позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» (відповідач, замовник) укладено Договір-заявку про надання автотранспортних послуг №1 від 14.04.2025.
Відповідно до вказаного Договору, перевізник зобов'язується надати послуги по перевезенню вантажу (дерев'яні піддони) за маршрутом с. Ружичанка (Хмельницька область) - м. Івано-Франківськ, на автомобілі з державними номерами ВХ 5268 ЕК, НОМЕР_1
Договором також визначено, що адресою завантаження є с. Ружичанка (Хмельницька область), дата завантаження: 14.04.2025.
Адресою вивантаження визначено: м. Івано-Франківськ, (Івано-Франківська область ) вул. Петлюри, 8. Дата вивантаження по приїзду не пізніше 15.04.2025.
Оплата згідно Договору відбувається безготівково, відтермінування 10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів.
Фрахт (оплата за перевезення вантажу різними типами транспортних засобів) визначена у розміні 10 000 грн без ПДВ.
Відповідно до умов Договору-заявки та ТТН, ТОВ «ГІJІЕЯ» виконало перевезення вантажу за маршрутом с. Ружичанка (Хмельницька обл.)- м. Івано-Франківськ. Належність виконання перевезення підтверджуюється відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в транспортній накладній та наявністю відтиску печатки та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» ТТН.
Документи, що є підставою для проведення оплати, 02 травня 2025 р. були направлені на адресу ТОВ «ДПС» почтовим перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА» за Експрес-накладною №20400454460504.
Відповідачем, як замовником, зобов'язання по Договіру-заявці про надання автотранспортних послуг №1 від 14.04.2025 не виконано, а відтак грошові кошти в загальному розмірі 10 000 грн сплачено не було.
Крім того, Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГІЛЕЯ» (позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» (відповідач, замовник) укладено Договір-заявку про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025.
Відповідно до вказаного Договору, перевізник зобов'язується надати послуги по перевезенню вантажу (дерев'яні піддони) за маршрутом с. Ружичанка (Хмельницька область) - м. Івано-Франківськ, на автомобілі з державними номерами ВХ 0744 СХ, НОМЕР_2
Договором також визначено, що адресою завантаження є с. Ружичанка (Хмельницька область), вул. Визволителів, буд. 4, дата завантаження: 16.06.2025.
Адресою вивантаження визначено: м. Івано-Франківськ, (Івано-Франківська область ) вул. Петлюри, 8. Дата вивантаження по приїзду не пізніше 17.06.2025.
Оплата згідно Договору відбувається безготівково, відтермінування 7-10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів.
Фрахт (оплата за перевезення вантажу різними типами транспортних засобів) визначена у розміні 10 000 грн без ПДВ.
Відповідно до умов Договору-заявки та ТТН, ТОВ «ГІJІЕЯ» виконало перевезення вантажу за маршрутом с. Ружичанка (Хмельницька обл.)- м. Івано-Франківськ. Належність виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в транспортній накладній та наявністю відтиску печатки та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» ТТН.
Документи, що є підставою для проведення оплати, 11 липня 2025 р. були направлені на адресу ТОВ «ДПС» почтовим перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА» за Експрес-накладною №20400466400173.
Так, відповідно до долученої позивачем до матеріалів справи платіжної інструкції №190 від 03.10.2025 відповідачем сплачено за надані послуги згідно Договору-заявки про надання автотранспортних послуг №2 від 16.06.2025 грошові кошти в загальному розмірі 10 000 грн.
Таким чином, відповідачем, як замовником, зобов'язання за Договором-заявкою про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025 виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №190 від 03.10.2025.
Виходячи з цього, судом встановлено, що предмет спору в частині вимог про стягнення 10000 грн за Договором-заявкою про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025 відпав, у зв'язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своїм змістом Договір-заявка про надання автотранспортних послуг №1 від 14.04.2025 відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування та договору перевезення.
Згідно з ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення, зокрема, вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
У той же час, згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Так, у статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Транспортно-експедиторська послуга це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
За встановлених судом обставин позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 10 000, що не були оплачені відповідачем.
В Договорі-заявці про надання автотранспортних послуг №1 від 14.04.2025 сторони визначили, що оплата здійснюється на безготівковий рахунок, відтермінування 10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання договірних зобов'язань суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 000 грн заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.
Розподіл судових витрат у справі
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 3028, 00 грн витрат на оплату судового збору.
Щодо витрат на правову (правничу) допомогу.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що сума судових витрат на правову (правничу) допомогу, яка підлягає до стягнення становить 7300, 00 грн, до позовної заяви додає договір про надання правової допомоги від 03.10.2025 та укладений акт приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2025 б/н.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1. Договору Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 7 300 грн. Відповідно до п. 2.2. Договору у випадку задоволення позову Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) в розмірі 2000 грн.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також доведеності понесених витрат.
Судом встановлено, що предмет спору в частині вимог про стягнення 10000 грн за Договором-заявкою про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025 відпав, адже відповідачем сплачено за надані послуги згідно Договору-заявки про надання автотранспортних послуг №2 від 16.06.2025 грошові кошти в загальному розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №190 від 03.10.2025. у зв'язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відтак, з огляду на вказані положення ст.ст. 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також беручи до уваги, те, що предмет спору в частині вимог про стягнення 10000 грн за Договором-заявкою про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025 відпав, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4650 грн з урахуванням гонорару успіху.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. В частині позовних вимог про стягнення 10 000 грн за Договором-заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 16.06.2025- закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
2. В іншій частині позовних вимог - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОС ПАЛЕТ СЕРВІС» (89435, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, буд. 10, код ЄДРПОУ: 40760581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГІЛЕЯ», (29025, Хмельницька область, м. Хмельницький вул. Курчатова, будинок 56-б, код ЄДРПОУ 30693226) суму 10 000 грн заборгованості, 3 028, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4650 грн відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 24.11.2025
Суддя Л.В. Андрейчук