майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1284/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.,
за участю представника відповідача: Гуртовенко Р.М., адвокат, ордер серія АМ №1123043 від 10.10.2025р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд"
про стягнення 4317300 грн.
Процесуальні дії по справі.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" 4317300,00 грн., з яких: 1860300,00 грн. - пеня, 2457000,00 грн. - штраф.
Ухвалою від 29.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.10.2025р.
13.10.2025р. до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 83-102).
Ухвалою від 30.10.2025р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.11.2025р.
17.11.2025р. від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів до матеріалів справи (а.с. 110-122). В судовому засіданні 20.11.2025р. суд постановив протокольну ухвалу про відмову в поновленні процесуального строку та залишення без розгляду поданих доказів.
17.11.2025р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 124-128).
В судовому засіданні 20.11.2025р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р.
Позивач вказує, що відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, обумовлений у специфікації, у строк до 20.05.2025р., однак поставку частково здійснив 08.07.2025р. та 23.07.2025р., тобто з порушенням обумовленого строку.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до ТОВ "Уютспецбуд" з претензіями про сплату пені та штрафу, які залишені без відповіді та без задоволення.
Наведене стало підставою для звернення ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Уютспецбуд" 1860300,00 грн. - пені та 2457000,00 грн. - штрафу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 98%, а саме до 86346,00 грн., з яких: 37206,00 грн. - пеня, 49100,00 грн. - штраф. Вказує, що тривалість прострочення зобов'язання була незначною, а також посилається на те, що стягнення з відповідача неустойки у повному розмірі є каральною функцією, а не компенсаційною вимогою.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02.05.2025р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" (постачальник) укладено державний контракт №24-478-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони (а.с. 22-33).
За умовами п.1.1 контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів (додаток 1 до контракту) для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом. Комплектність товару наведено в додатку 2 до контракту.
Відповідно до п.2.2 державного контракту, загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 35100000,00 грн. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п.2.3 державного контракту, сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару за цим контрактом після його укладання не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України та цим контрактом.
Істотні умови цього контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (із змінами).
Оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження (п.2.6 державного контракту).
За умовами п.3.4 державного контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом.
Пунктом 4.1 державного контракту передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації.
При цьому, згідно п.4.2 державного контракту, в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього контракту.
У відповідності до п.7.2 державного контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожним день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Контракт набирає чинності з дати його та діє до 31 серпня 2025 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - протягом гарантійного строку товару (п.11.1 державного контракту).
Додатком №1 до державного контракту №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р. є специфікація у якій сторонами погоджено найменування товару, його кількість - 150 комплектів та загальну вартість, яка складає 35100000,00 грн., а також строк поставки товару до 20.05.2025р. (на звороті а.с. 33).
Додатком №2 до державного контракту №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р. є комплектність товару (а.с. 34).
Державний контракт №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р. на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, додаток №1 (специфікація) та додаток №2 (комплектність товару) підписано представниками сторін їх підписи скріплено печатками підприємств.
У зв'язку з непоставкою відповідачем товару у встановлений строк, позивач направляв відповідачу претензію №11/2-9395 від 23.05.2025р. у якій, посилаючись на прострочення строків поставки товару, нарахував пеню за період з 21.05.2025р. до 23.05.2025р. у розмірі 105300,00 грн., яку просив сплатити на відповідний рахунок протягом п'яти робочих днів з моменту отримання претензії (а.с. 38, 39);
На підставі видаткової накладної №57 від 08.07.2025р. відповідачем поставлено позивачу товар у кількості 100 комплектів на загальну суму 23400000,00 грн. (а.с.102).
Цього ж дня - 08.07.2025р. між сторонами підписано акт приймання-передачі товару за державним контрактом №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р., у кількості 100 комплектів на загальну суму 23400000,00 грн. (а.с. 21).
На підставі видаткової накладної №64 від 23.07.2025р. відповідачем поставлено позивачу товар у кількості 50 комплектів на загальну суму 11700000,00 грн. (а.с. 101).
23.07.2025р. між сторонами підписано акт приймання-передачі товару за державним контрактом №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р., у кількості 50 комплектів на загальну суму 11700000,00 грн. (на звороті а.с. 21).
06.08.2025р. відповідачу пред'явлено претензію №11/2-1375, в якій, посилаючись на прострочення строків поставки товару, позивач нарахував пеню за період з 21.05.2025р. по 08.07.2025р. у розмірі 1684800,00 грн. та за період з 08.07.2025р. по 23.07.2025р. у розмірі 175500,00 грн., а також розрахунок штрафу в розмірі 7% за порушення строків поставки понад 30 днів, яку просив сплатити на відповідний рахунок протягом п'яти робочих днів з моменту отримання претензії (а.с. 40,41).
Відповідач не надав відповіді на претензію.
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд", а саме: 1860300,00 грн. пені та 2457000,00 грн. штрафу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі державного контракту №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р. на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
За умовами державного контракту, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість та строки поставки яких зазначені у контракті та специфікації, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар у строки та на умовах, визначених контрактом.
Відповідно до частини 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як встановлено судом, у специфікації, яка є додатком №1 до державного контракту №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р., сторонами погоджено строк поставки товару до 20.05.2025р. (на звороті а.с. 33).
Поставка товару здійснена з порушенням встановлених строком на підставі видаткових накладних №57 від 08.07.2025р. та №64 від 23.07.2025р. (а.с. 101, 102).
За умовами п.3.4 державного контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом.
З матеріалів справи вбачається, акти приймання-передачі товару за державним контрактом №24-478-VDK-25 від 02.05.2025р., підписані сторонами 08.07.2025р. та 23.07.2025р. (а.с. 21).
Положеннями статей 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст.612 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1860300,00 грн. пені, яка нарахована:
- за період з 21.05.2025р. по 08.07.2025р. на суму несвоєчасно поставленого товару у розмірі 35100000,00 грн., що становить 1684800,00 грн.;
- за період з 08.07.2025р. по 23.07.2025р. на суму несвоєчасно поставленого товару у розмірі 11700000,00 грн., що становить 175500,00 грн.
Одночасно позивач заявив до стягнення з відповідача 2457000,00 грн. штрафу у розмірі 7% за прострочення поставки понад 30 (тридцять).
Відповідно до частини 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК України).
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.7.2 державного контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Перевіривши порядок нарахування пені, суд встановив, що пеня нарахована за період, коли дійсно мало місце прострочення поставки товару і її розмір становить 1860300,00 грн. Оскільки прострочення мало місце більше 30 днів, позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 2457000,00 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведеної норми суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною 3 ст.551 ЦК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Водночас саме відповідач має довести неспіврозмірність неустойки наслідкам порушення зобов'язання, зокрема, що покладений розмір збитків кредитора, які могли виникнути внаслідок порушення зобов'язань, значно вище основного невиконаного зобов'язання.
В обґрунтування поданого клопотання ТОВ "Уютспецбуд" посилається на те, що прострочення виконання зобов'язання тривало 64 дні, про що позивача повідомлено у відповідності до п.4.2 контракту, що підтверджує листом № 146 від 02.07.2025р. та листом №154 від 18.07.2025р., який був залишений позивачем без відповіді. Крім того доводить, що відповідач виконав у повному обсязі зобов'язання за державним контрактом. Зазначає, що позивачем не надано доказів того, що внаслідок нетривалого прострочення виконання зобов'язань, підприємству було завдано збитки.
Просить врахувати, що Товариство бере участь у посиленні обороноздатності України, шляхом здійснення поставок товарів військового призначення, з метою забезпечення потреб військових формувань. Відтак зазначає, що заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій є значним та непомірним тягарем для відповідача, який в умовах війни забезпечує Збройні сили України озброєнням, а стягнення з ТОВ "Уютспецбуд" штрафних санкцій у заявленому розмірі призведе до зриву виконання державних контрактів, а також може призвести до порушення інтересів держави у сфері обороноздатності, що в даний час є пріоритетним питанням, вкрай важливим для державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Посилається на те, що ТОВ "Уютспецбуд" визнано критично важливим підприємством, оскільки воно є постійним постачальником товарів для обороноздатності України, здійснює роботи з відновлення житлової інфраструктури пошкодженої бомбардуванням з боку країни - агресора.
ТОВ "Уютспецбуд" вважає, що існують підстави для застосування господарським судом положень, передбачених частинами 1, 2 ст. 233 ГК України та частиною 3 ст.551 ЦК України щодо зменшення суми штрафних санкцій на 98%.
Проаналізувавши доводи сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, господарський суд враховує наступне.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки у відповідності до норми статті 551 ЦК України є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/22964/17, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 15.11.2023 у справі №910/1266/23 тощо).
При вирішенні питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України.
У першу чергу суд враховує високий ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання, оскільки відповідачем виконано у повному обсязі зобов'язання з поставки 150 комплектів обумовленого товару, однак з простроченням строку поставки - 64 дні.
Суд також враховує, що специфікацією до державного контракту № 24-478-VDK-25 від 02.05.2025р., відповідачу встановлено нетривалий строк поставки товару - до 20.05.2025р. (тобто, менше одного місяця), поза як обумовлений товар постачається із-за кордону.
Згідно п.2.6 державного контракту, оплата позивачем товару здійснюється по факту його поставки впродовж 15 банківських днів, а у разі відсутності бюджетного фінансування - протягом 5 банківських днів з дати його надходження.
Як пояснив представник відповідача, попередня закупівля товару відповідачем у іноземних контрагентів здійснювалася за кошти Товариства, а оплата такого товару позивачем здійснювалася по факту поставки.
Також суд враховує, що Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №Н-239/24-00 від 29.05.2025р. ТОВ "Уютспецбуд" визначено таким, що відповідає критеріям, зазначеним у підпунктах 4, 5 і абзаці третьому підпункту 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 №650). Пунктом 4 даного Наказу Товариство визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (а.с. 93).
Отже, товариство відповідача є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Стягнення з відповідача штрафних санкцій у заявленому розмірі, на переконання суду, призводитиме до невиконання інших контрактів по яких залучаються власні кошти відповідача та може призвести до порушення інтересів держави у сфері обороноздатності, що в даний час є пріоритетним питанням, вкрай важливим для державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Водночас, відповідачем не доведено те, що ТОВ "Уютспецбуд" повідомляло позивача листами №146 від 02.07.2025р. та №154 від 18.07.2025р. про коригування строків поставки товару, оскільки відповідачем не надано доказів направлення даного листа позивачу. Також відповідачем не дотримано умов п.4.2 державного контракту, згідно з яким в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього контракту.
Сторонами обумовлено строк поставки товару - до 20.05.2025р. Відтак, відповідач мав звернутися до позивача з метою коригування строку поставки товару, не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, встановленого у специфікації. Тоді як лист №146 датований - 02.07.2025р., а лист №154 датований - 18.07.2025р. Тобто, з порушенням строку, вказаного п.4.2 державного контракту.
Визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб'єктивним правом суду і при цьому, суд виходить з того, що таке зменшення сприятиме дотриманню принципу розумного балансу між інтересами сторін, з врахуванням матеріального стану як відповідача, так і позивача у даній справі та є пропорційним.
З огляду на викладене, суд з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір пені, заявленої позивачем до стягнення на 50%, тобто до 2158650,00 грн., що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.
На переконання суду, стягнення з відповідача 2158650,00 грн., з яких 930150,00 грн. пеня та 1228500,00 грн. штраф (50% від заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій) у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов державного контракту. При цьому стягнення з відповідача пені у зменшеному розмірі надасть можливість останньому погасити заборгованість зі сплати штрафних санкцій у повному обсязі, при цьому не призвівши до негативних наслідків у вигляді повної неможливості виконати свої зобов'язання перед позивачем та іншими контрагентами.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 2158650,00 грн., з яких 930150,00 грн. пеня та 1228500,00 грн. штраф.
В частині стягнення 930150,00 грн. пені та 1228500,00 грн. штрафу суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи на відповідача покладається 51807,60 грн. витрат по сплаті судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд".
При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю без урахування відповідних зменшень, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом права на таке зменшення.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уютспецбуд» (10024, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Героїв Крут, буд. 64, кв. 104, код ЄДРПОУ 42613505)
на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» ( 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823):
- 930150,00 грн. пені;
- 1228500,00 грн. штрафу;
-51807,60 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.11.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи