04.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/893/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 22.05.2025р. у справі № 904/893/25
за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення 517 829,44 грн., -
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 495 634,68 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 22 194,36 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025р. у справі № 904/893/25:
- позовні вимоги задоволено;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 495 634,68 грн. - плати за користування вагонами, 22 194,36 грн. - збору за зберігання вантажу та 7 767,44 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів наявність підстав для нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за спірний період. В свою чергу, відповідач не довів наявність визначених чинним законодавством обставин, які звільняють його від сплати спірних платежів.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025р. у справі № 904/893/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
Також відповідач посилається, що в спірний період вагони подавались з порушенням умов Договору про експлуатацію. Тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками відповідача із запереченнями: "Вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 04.11.2025р. о 9:15 год.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує.
За його доводами, невизнання суми вимог відповідачем з посиланням на лист ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року щодо виключення часу дії комендантської години з часу нарахування плати за користування вагонами є безпідставним, так як відсутні підстави для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами під час воєнного стану в Україні.
Виходячи з положень статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч.
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова.
Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони на під'їзду колію ПАТ ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1 договору).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 договору).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5); у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п 2.1.7).
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування вагонами) (п. 3.4 договору).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п.3.4.2 договору (п. 3.4.1 договору).
Згідно п. 3.4.2 договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де:
Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору;
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (п.3.4.3 договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).
Відтак, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "ПівнГЗК" були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У січні 2025 року за залізничними накладними №№ 40027906, 40025926, 40027989, 40027997, 40027948, 40028003, 40028029, 40025900, 40028011, 40028094, 40028078, 40028102, 40028110, 40028037, 40028144, 40028052, 40028045, 40028060, 40028201, 40028185, 40028193, 40028219, 40028227, 40028235, 40028243, 40028151, 40028177, 40028383, 40028300, 40028391, 40028268, 40028250, 40028292, 40028409, 40028276, 40028458, 40028466, 40028425, 40028474, 40028417, 40028482, 40028441, 40028433, 40032435, 40032351, 40028508, 40032443, 40032286, 40028490, 40032203, 40028516, 42902254, 42902262, 42902288, 42902296, 42902205, 40032450, 42902304, 42902221, 42902247, 42902353, 42902346, 42902361, 42902379, 42902387, 42902312, 42902320, 42902338, 42902411, 42902429, 42902437, 42902445, 42902452, 42902460, 42902395, 42902403, 42904300, 42904292, 42904318, 42904433, 42904367, 42904425, 42904284, 42902486, 42902478, 42905885, 42908244, 42908251, 42908269, 42904441, 42908277, 42904482, 42905877, 42908327, 42908335, 42908343, 42908350, 42908293, 42908285, 42908301, 42908319, 42908418, 42908392, 42908426, 42908442, 42908459, 42908368, 42908376, 42908384, 42908491, 42908509, 47925821, 47936042, 17936067, 42908467, 42908475. 42908483, 47942784, 47942719, 47942735, 47942883, 47942834, 47941836, 47942628, 47942669, 47942685, 47945316, 47945308, 47948468, 47948500, 47948492, 47945191, 47945233, 47945209, 47948591, 47948633, 47948641, 47959044, 47959150, 47948518, 47948534, 47948583, 47964820, 47964812, 47959291, 47964846, 47964796, 47964838, 47960166, 47964804, 47967849, 47967880, 47970132, 47970892, 47971957, 47967807, 47967823, 47967831, 40025793, 40025751, 40025819, 47971999, 40025868, 47972021, 47973565, 40025660, 40025702, 40025728, 40025876, 18567, 18562, 18568, 18565, 63675, 18564, 520619, 18566, 18560, 18563, 18561, 63000, 63680, 63677, 63679, 63678, 63681, 18552, 18555, 18554, 18540, 18544, 18547, 520627, 520601, 63549, 63629, 63599, 520635, 18539, 63676, 18541, 18557, 18543, 63543, 63551, 63550, 63598, 63548, 18556, 63547, 63546, 63545, 63544, 18551, 18553, 18550, 18559, 18558, 18549, 18546, 18545, 18548, 18542 на адресу ПрАТ "ПівнГЗК" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Терни та Рядова Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.
Однак, на шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9. 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113, ці вагони було затримано по станції П?ятихатки - за наказом №194 від 29.10.2024р., по станції Верхівцеве - за наказом №199 від 30.10.2024р., по станції Савро - за наказами №252 від 30.10.2024р., №257 від 02.11.2024р., по станції Жовті Води І - за наказом №263 від 03.11.2024р., по станції Саксагань - за наказом №258 від 02.11.2024р. , по станції Рядова - за наказом №262 від 03.11.2024р. через зайнятість колій на станції призначення Терни з вини одержувача ПрАТ "ПівнГЗК".
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу та які заважали залізниці виконувати технологічні операції з вантажами.
За фактом затримки вагонів станціями П'ятихатки, Савро, Верхівцеве, Саксагань, Жовті Води І у порядку , передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №16 від 29.10.2024р., №16 від 29.10.2024р., №24 від 30.10.2024р., №24 від 02.11.2024р., №28 від 30.10.2024р., №28 від 02.11.2024р., №29 від 02.11.2024р., №29 від 04.11.2024р., №4 від 02.11.2024р., №4 від 04.11.2024р., №12 від 03.11.2024р., №10 від 03.11.2024р., №13 від 03.11.2024р., №13 від 04.11.2024р.;
- акти загальної форми ГУ-23 №28574 від 29.10.2024р., №2893 від 30.10.2024р., №2896 від 02.11.2024р., №28 від 30.10.2024р., №29 від 02.11.2024р., №9 від 02.11.2024р., №10 від 04.11.2024р., №2139 від 03.11.2024р., №13 від 03.11.2024р.
За п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2
У книгах повідомлень форми ГУ-2 ст. Терни наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам товариства вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз. 4 п. 10 Р.ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостям плати ф. ГУ-46 №№05119028, 05119029, 05119053, 05119054, 06119022, 06119033, 06119034, 07119036, 07119038, 07119039, 07119055, 11119042, 11119043, 11119049, 12119047 в сумі 495 634,68 грн. та збір за зберігання вантажів на суму 22 194,36 грн. за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №05119010 від 05.11.2024р., №05119011 від 05.11.2024р., №08119012 від 08.11.2024р., №08119013 від 08.11.2024р., 08119014 від 08.11.2024р та №02019001 від 02.01.2025р.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 складені для нарахування плати за користування вагонами за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями: вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції.
Відповідач плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно з п.42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
У відомостях плати за користування вагонами, які підписані відповідачем із запереченнями зазначено про незгоду з нарахуванням через те, що вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції.
Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Спірні вагони, за користування та зберігання яких було нараховано заявлені суми, є власними (орендованими) вагонами, і залізниці не належать. Планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється Відповідачем за окремим замовленням та за погодженням з власником цих вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці цих вагонів, як вантажу на своїх осях, зазначеного в накладній.
Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Проте, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами відповідачем не доведена.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Порядок нарахування збору за зберігання вантажів наведений у п.2 Розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, який затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009р. №317, зареєстрований у Мінюсті 15.04.2009р. за №340/16536, (далі - Збірник тарифів). Збірником тарифів визначено, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, розрахований збір за зберігання вантажу у сумі 22 194,36грн.
Враховуючи, що в обґрунтування своїх вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "ПівнГЗК" та несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу правомірно нараховані.
Посилання скаржника на телеграмне розпорядження від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, як на підставу для відмови у здійсненні нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами з огляду на такі обставини.
Місцевий господарський суд встановив, що рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні". Зміст зазначеного рішення до підрозділів Укрзалізниці доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Згідно з даним рішенням у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення.
У такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. Вказані обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування вищезазначених обставин.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
Водночас відповідач не довів, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години) та який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. Матеріали справи не містять доказів того, що робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години.
Крім того, рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами Договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення обставин запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
З огляду на відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень відповідача щодо неможливості забирання вагонів у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови, які є підставою для звільнення відповідача від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22.
Отже, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги; рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025р. у справі № 904/893/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025р. у справі № 904/893/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 24.11.2025р.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд