12.11.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4082/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Солодова І.М.
за участю:
від позивача: Остапенко П.В. (в залі суду) - самопредставництво;
від відповідача-1: Коптілов Ю.В. (в залі суду) - адвокат;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 (повне рішення складено 14.06.2024, суддя Золотарьова Я.С.) у справі № 904/4082/23
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ", м. Дніпро
до відповідача-2: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні майном,
Короткий зміст позовних вимог.
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта: "Реконструкція нежитлової будівлі, закусочної "Прибой" в м. Дніпропетровську" від 11.09.2014 за № ДП 143142540512;
- усунути Дніпровській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: вулиця набережна Заводська, 90А, у м. Дніпро, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Металург" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А;
- скасувати державну реєстрацію та припинити право власності із закриттям розділу на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 939943412101), загальною площею 252,8 кв. м, яка складається з літ. А-2 - нежитлова будівля закусочна "Прибой", літ. а (1) - ганок з козирком, літ. а (2) - ганок, літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, яка розташована за адресою: вулиця Набережна Заводська, будинок 90А у м. Дніпро.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі №904/4082/23 позов Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 26510514) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Металург» (вул. Метробудівників, буд. 1, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 19095015) та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна 29-А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 40498190), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, Дніпро, 49070; ідентифікаційний код: 40392181) - задоволено частково.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "МЕТАЛУРГ" (вул. Метробудівників, буд. 1, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код - 19095015) на користь Дніпровської міської ради (пр. Д. Яворницького, 75, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код - 26510514) судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 368, 00 грн. залишити за позивачем.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:
- вимоги позивача про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації задоволенню не підлягають, оскільки належним позивачем по такій позовній вимозі є орган державного архітектурно-будівельного контролю, до того ж декларація вичерпала свою дію після того, як було проведено державну реєстрацію права власності на спірний об?єкт нерухомого майна. До того ж суд уважає вказаний спосіб захисту не ефективним, як такий, що не може призвести до захисту порушеного права, зважаючи на обставини справи та той правовий результат, якого прагне досягти позивач;
- суд першої інстанції виснував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" самочинно побудувало другий поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А;
- державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому, формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Таким чином реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу приписів частини 2 статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13.
- суд уважає, що у відносинах, які є предметом цього спору, ефективним способом захисту прав позивача як власника земельної ділянки є виключно позов про знесення самочинно збудованого об'єкту, тому, господарський суд відмовив у задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації та припинення права власності із закриттям розділу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням суду, засобами поштового зв'язку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 05.06.2024 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної “Прибой», загальною площею 127,5 кв м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 9399434121101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. А (3) - сходи, літ. А (4) - ганок з козирком, літ. Б , - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ.Ж - навіс, №1-5 - огорожа та споруди, І-ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А, та відмовити у позові і в цій частині. Стягнути з позивача судові витрати на користь ТОВ "Фірма МЕТАЛУРГ".
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скаржник вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог необґрунтованим та незаконним з підстав не з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідач-1 не погоджується з висновком суду першої інстанції, що добудова другого поверху будівлі закусочної “Прибой» є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо: вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Апелянт зауважує, що передбачені законом ознаки самочинно збудованої будівлі (в нашому випадку добудови II поверху будівлі) фактично відсутні.
Державна інспекція архітектури та містобудування України помилково не вказала Дніпровській міській раді у повідомленні той факт, що Електронна система у сфері будівництва (https://е-construction.gov.ua) місить відкриті дані про дозвільний документ щодо реконструкції вказаної будівлі, зареєстрований - ДП 083131980481 (https://е- construction.gov.ua/search_in_registers?search=fln083131980481), а саме: Декларація про початок виконання будівельних робіт ДП 083131980481, яка перебуває у вільному доступі у вказаній Електронній системі.
Копію декларації про початок виконання будівельних робіт (додається) нами не було подано під час розгляду справи у суді першої інстанції із поважних причин, викладених у заяві про поновлення строку на подання цієї апеляційної скарги.
Таким чином, висновки суду про відсутність дозвільних документів не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать закону.
Судом першої інстанції не були застосовані до спірних правовідносин положення ст. 36 «Декларація про початок виконання будівельних робіт» Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції від 05.07.2013, відповідно до яких, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
В тексті дозвільного документу «Декларація про початок виконання будівельних робіт» прямо зазначено, що реконструкції будівлі по вул. Набережна Заводська, 90а привласнена III категорія складності. А тому, до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення п. 2 ч. 1 ст. 34 та ст. 36 «Право на виконання будівельних робіт» Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції від 05.07.2013.
Суд встановив, що первісний об'єкт - будівля закусочної «Прибой» літ. А-1 (одноповерхова) була загальною площею 125,3 кв.м. Після реконструкції - загальна площа по І поверсі становить 125.3 кв.м., по II поверсі становить 127,5 кв.м. Разом по літ. А-2 загальна площа спірного об'єкта становить 252,8 кв.м. Проте, судом не було застосовано положення абзацу першого ч.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (станом на 05.07.2013.), яким було передбачено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Таким чином, суд встановивши, що реконструкція пройшла без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних параметрів будівлі, помилково не застосував вищевказані положення законодавства та зробив безпідставні висновки про відсутність дозвільної документації на реконструкцію вищевказаної будівлі та, відповідно, про «самочинність» такої добудови.
Апелянт стверджує, що у проведеній добудові II поверху будівлі закусочної «Прибой» відсутні ознаки самочинності, передбачені законом, а також відсутні з нашого боку порушення прав інших осіб. А тому, у суду не було підстав застосовувати частину 4 статті 376 ЦК України та задовольняти позов щодо зобов'язання нашого підприємства знести II поверх вказаної будівлі.
Крім того, в порушення ст. 2 ГПК України, оскаржуване рішення взагалі не містить правових висновків, в чому полягав захист порушеного права Дніпровської міської ради знесенням другого поверху будівлі.
Відповідач-1 зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення щодо зобов'язання нашого підприємства знести II поверх закусочної «Прибой», був порушений принцип пропорційності у господарському судочинстві. Знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Зверненню до суду з позовом до забудовника про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівництва, здійсненого з порушенням вимог законодавства, передує звернення до суду відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування з вимогами про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. На це вказав Верховний Суд у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 359/1365/22.
Апелянт, з посиланням на практику ЄСПЛ, наголошує на тому, що кожне втручання у право мирного володіння майном зумовлює порушення принципу пропорційності.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Від Дніпровської міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Відповідача-1 відмовити.
Відзив обґрунтований наступним.
Позивач вважає, що викладені в апеляційній скарзі міркування і аргументи Відповідача-1 є помилковими, абсолютно необґрунтованими та такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 року - є законним та винесеним при повному дотриманні законодавства України.
Міськрада зазначає, що єдиною умовою, яка б надавала Відповідачу-1 можливість проводити реконструкцію об'єкта будівництва (закусочної «Прибой») без отримання містобудівних умов та обмежень, було повне та беззаперечне дотримання попередніх зовнішніх геометричних параметрів будівлі, тобто проведення реконструкції виключно в межах першого поверху будівлі.
Як вбачається з обставин даної справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідач-1 здійснив добудову ІІ поверху нежитлової будівлі закусочної «Прибой», внаслідок чого відбулася зміна ключових геометричних параметрів будівлі: збільшення загальної висоти будівлі; збільшення загальної площі будівлі з 125,3 кв.м. до 252,8 кв.м.; зміна форми будівлі та контурів фасаду; зміна об'єму будівлі.
Згідно листа Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.12.2022 року №3/15-401, за даними містобудівного кадастру будівельний паспорт забудови земельної ділянки або містобудівні умови та обмеження на проведення реконструкції нежитлової будівлі - закусочна «Прибой» за адресою: вул. Набережна Заводська, 90 А управлінням не надавались. Отже, Відповідач-1, в порушення статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не отримав необхідні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції нежитлової будівлі - закусочної «Прибой» за адресою: вул. Набережна Заводська, 90 А.
Також, добудова ІІ поверху змінює навантаження на конструкції, потребує технічних умов для забезпечення стійкості та безпеки споруди, а відповідна зміна параметрів будівлі повинна враховувати вимоги до евакуації, пожежної безпеки та адаптацію інженерних систем до нових умов. Відтак, позивач вважає, що добудова ІІ поверху нежитлової будівлі закусочної «Прибой», загальною площею 127,5 кв. - є самочинним будівництвом, що, у свою чергу, суперечить як суспільним інтересам у сфері містобудування міста Дніпра, оскільки здійснено з порушенням місцевих правил забудови, так i встановленому державою порядку здійснення діяльності у сфері будівництва.
Долучена Відповідачем-1 до апеляційної скарги копія Декларації про початок виконання будівельних робіт від 17.07.2013 року, на думку позивача, містить недостовірні відомості щодо відсутності необхідності отримання Відповідачем-1 відповідних містобудівних умов та обмежень, а також не спростовує та не змінює правового режиму добудови ІІ поверху нежитлової будівлі закусочної «Прибой» як самочинної.
Окрім добудови ІІ поверху, Відповідач-1 у 2013 році, під приводом «реконструкції» будівлі літ. А-2, здійснив на земельній ділянці комунальної власності, без дотримання порядку оформлення правовстановлюючих документів на користування вказаною земельною ділянкою та отримання відповідних дозвільних документів, ще й зведення інших об'єктів: 1) добудову до основної будівлі літ. А-2: літ. а3} - сходи, літ. а4} - ганок з козирком; 2) будівництво нових об'єктів: літ. Б - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І-ІІІ - замощення. Міськрада зауважує, що вищевказані об'єкти: ·виходять за межі фундаменту та геометричних параметрів І поверху нежитлової будівлі закусочної «Прибой»; розташовані окремо від будівлі закусочної «Прибой»; ·протиправно займають додаткову площу земельної ділянки за адресою: вул. Набережна Заводська, 90 А, а, отже, в розумінні ст. 376 ЦК України, є самочинним будівництвом.
Позивач погоджується з висновками суду першої інстанції: «за даними містобудівного кадастру, будівельний паспорт забудови земельної ділянки або містобудівні умови та обмеження на проведення реконструкції нежитлової будівлі - закусочна «Прибой» за адресою: вул. Набережна Заводська, 90 А управлінням не надавались»; «Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" самочинно побудувало другий поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101)».
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4082/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4082/23.
15.01.2025 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МЕТАЛУРГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі № 904/4082/23; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 04.06.2025 року об 12:00 год.
14.02.2025 від ТОВ "Фірма МЕТАЛУРГ" до ЦАГС надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, мотивовані наступним.
Згідно з п. 2 частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; добудову ІІ поверху закусочної «Прибой» нам було дозволено органом архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області) отримані від нас документи перевірив та 22.07.2013 року за № ДП 083131980481 зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт, а 14.09.2014 року за № ДП № 143142540512 - зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (без повернення чи зауважень з приводу недостовірних даних чи неналежного оформлення). Таким чином, добудову ІІ поверху закусочної «Прибой» нам було дозволено уповноваженим органом архітектурно-будівельного контролю та прийнято її в експлуатацію без зауважень.
Відповідач-1 наголошує на необхідності застосування принципу «належного урядування», а також, з посиланням на практику ЄСПЛ зазначає, що за наявності відповідного рішення органу публічної влади щодо надання дозволу на початок виконання будівельних робіт в особи виникають правомірні очікування мирно володіти реконструйованим майном. При цьому такі правомірні очікування є об'єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України. Наше підприємство, отримавши право на здійснення реконструкції (добудови ІІ поверху на існуюче приміщення) за заявлених умов та належним чином виконуючи ці умови (ІІ поверх добудований без виходу за межі геометрії фундаменту), цілком правомірно сподівалося на використання будівлі закусочної протягом всього строку її існування та сподівалося на можливість здійснення в ній підприємницької діяльності.
Ані матеріали справи, ані відзив на апеляційну скаргу не містять доказів, що ІІ поверх будівлі нашої закусочної є перепоною сталому розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Як відсутні і докази «навмисного завдання шкоди правам та інтересам Позивача, як представнику Дніпровської міської територіальної громади» та самої шкоди.
Відповідач-1 зазначає, що площа забудови земельної ділянки (після добудови ІІ поверху на вже існуючій більш ніж 40 років будівлі закусочної) залишилася без змін. Закусочна «Прибой» нашого підприємства з 1992 року знаходиться на цій земельній ділянці. Тобто, ми відкрито володіємо та користуємося ділянкою у вигляді знаходження на ній будівлі закусочної. За межами фундаменту будівлі ніколи раніше й на цей час будівництво не відбувалося (відповідно й матеріали справи таких фактів не містять). А сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення - є елементами інфраструктури, а не нерухомим майном, а тому, до них неможливо застосувати положення статті 376 ЦК України взагалі.
Апелянт вважає, що відзив на апеляційну скаргу підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій, оскільки довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.
04.06.2025 від ТОВ "Фірма МЕТАЛУРГ" до ЦАГС надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 03.06.2025), якою просить приєднати до матеріалів справи копії документів про оформлення земельної ділянки в оренду. До вказаної заяви, зокрема, долучено клопотання, адресоване Дніпровській міській раді про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1500 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 90-А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 в судовому засіданні у справі № 904/4082/23 оголошено перерву до 12.11.2025 на 10:00 год.
07.11.2025 від ТОВ "Фірма МЕТАЛУРГ" до ЦАГС надійшли пояснення наступного змісту. Наше підприємство було засноване ще у 1992 році та здійснювало обслуговування населення в кафе «Прибій» у спірній будівлі як Закрите акціонерне товариство фірма «Металург» (витяг з Єдиного державного реєстру, копія договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 23.03.2008 з відмітками про пролонгацію, копія висновку та проект рішення виконавчого комітету додаються). Згодом у 2008 році Закрите акціонерне товариство фірма «Металург» було реорганізовано шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Металург» (копія Статуту додається). Договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване кафе «Прибій», не переукладався. Договір, укладений із ЗАТ розірвано також не було (п.4.1. Договору). Нашим підприємством неодноразово подавалися заяви позивачу для переоформлення договору.
У судове засідання 12.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача-1. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник відповідача-1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні 12.11.2025 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №364/1 від 12.02.2009 вирішено оформити право приватної власності з наданням свідоцтва ТОВ “Фірма Металург», зокрема, на об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Заводська, 90.
Відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно, 29.05.2009 за ТОВ “Фірма Металург» зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, закусочну “Прибой» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 26646042), загальною площею 125,3 кв.м., яка складається з літ. А-1, ґанки літ. а1}, аП, яка розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, буд. 90 А у м. Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право власності від 05.03.2009, САС № 217887, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міській раді стало відомо, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В., як державним реєстратором 02.06.2016 зареєстровано право власності за ТОВ “Фірма Металург» (код ЄДРПОУ 19095015) на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 939943412101), загальною площею 252,8 кв.м., яка складається з літ. А-2 - нежитлова будівля закусочна “Прибой», літ. а1} - ґанок з козирком, літ. а2} - ґанок, літ. а3} - сходи, літ. а4} - ґанок з козирком, літ. Б -вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І-III - замощення, яка розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, буд. 90 А у м. Дніпро.
Підставою для державної реєстрації права власності є декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 11.09.2014 року ДП143142540512, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, відповідно до якої здійснено реконструкцію нежитлової будівлі, закусочної “Прибой» в м. Дніпропетровську.
Згідно технічного паспорту, який виготовлено 03.04.2014 року визначено, що нежитлова будівля закусочна “Прибой» за планом літер з літ. А-1 стала літ. А-2 - двоповерховою будівлею.
Загальна площа по І поверсі становить 125,3 кв.м., по II поверсі становить 127,5 кв.м. Разом по літ. А-2 загальна площа спірного об'єкта становить 252,8 кв.м.
Державна інспекція архітектури та містобудування України 14.07.2022 направила лист Дніпровській міській раді. У цьому листі було повідомлено, що “відповідно до ст. 22-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» Єдина державна електронна система у сфері будівництва - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва. Електронна система складається, зокрема, з Реєстру будівельної діяльності. Невід'ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку: “реєстраційний номер - ДП143142540512, ІУ164133040316» виявлено інформацію щодо: ….зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДП143142540512 від 01.09.2014 з приводу об'єкта будівництва “Реконструкція нежитлової будівлі, закусочної “Прибой», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 90а, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Металург». Іншої інформації за вказаними пошуковими параметрами не виявлено».
Управління державного архітектурно - будівельного контролю листом №4-1-190 від 03.08.2022 повідомлено Дніпровську міську раду про те, що згідно даним Порталу державної електронної системи у сфері будівництва, а також з даними акту-прийому передачі дозвільної документації від 27.10.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Дніпропетровської області станом на час надання відповіді, відомості щодо дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозвіл) чи документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат) по об'єкту розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 90А - зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації ДП 143142540512 від 11.09.2014 по об'єкту “Реконструкція нежитлової будівлі, закусочної “Прибой» Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 90а». Замовник ТОВ “Фірма Металург» (т. 1, арк.с.32).
Відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.12.2022 року №3/15-401 за даними містобудівного кадастру, будівельний паспорт забудови земельної ділянки або містобудівні умови та обмеження на проведення реконструкції нежитлової будівлі - закусочна “Прибой» за адресою: вул. Набережна Заводська, 90 А управлінням не надавались.
Вищевикладене і стало причиною звернення з позовом до суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судова колегія зауважує, що апелянтом оскаржується рішення в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання ТОВ “Фірма Металург» знести самочинно побудований II поверх нежитлової будівлі закусочної “Прибой» та інші побудовані об'єкти, відтак, відповідно до положень ст. 269 ГПК України, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта, про скасування державної реєстрації та припинення права власності із закриттям розділу на спірне нерухоме майно, в апеляційному порядку не розглядаються.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Разом із цим, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує.
Статтею 375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до висновків постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України. Якщо позивач прагне захистити свої права, порушені внаслідок самочинного будівництва, він має право звернутися до суду з позовною вимогою, сформульованою відповідно до положень частин 4 або 5 ст. 376 ЦК України. Тобто, може подати позов про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості (ч. 5 ст. 376 ЦК України) або про знесення спірного об'єкта нерухомості (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Дніпровська міська рада, звертаючись з позовними вимогами про зобов'язання ТОВ “Фірма Металург» знести самочинно побудований II поверх нежитлової будівлі закусочної “Прибой» та інші побудовані об'єкти (сходи, ганок з козирком, вбиральня, кліть для охорони, біотуалет, навіс, огорожа, замощення), обґрунтувала їх тим, що відповідачем-1 здійснено реконструкцію будівлі зі зміною її геометричних розмірів без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є, на думку позивача, підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Апеляційний господарський суд не погоджується з такими доводами позивача та висновком суду першої інстанції щодо правової кваліфікації добудови відповідачем-1 другого поверху закусочної “Прибой» як самочинного будівництва, виходячи з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI, в редакції станом на 05.07.2013), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 2 статті 29 даного Закону фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Частина 3 вказаної статті містить застереження про те, що є перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який (перелік) визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно з частиною 4 статті 34 Закону № 3038-VI реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Зі змісту абзацу 1 частини 4 статті 34 Закону № 3038-VI випливає, що такі підстави для звільнення від обов'язку надавати копію документа про право на земельну ділянку, як (1) реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані та (2) реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, стосуються будь-яких замовників будівництва, які планують виконання одного з видів будівельних робіт, наведених вище, на земельній ділянці, що належить до відповідної категорії земель.
Разом з цим, такі підстави для звільнення від обов'язку надавати копію документа про право на земельну ділянку, як (3) нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, стосується лише замовників - органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.
З аналізу положень частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VI в редакції станом на 05.07.2013 випливає, що право на виконання будівельних робіт без документа, який засвідчує право на земельну ділянку, виникає за наявності таких самостійних підстав:
1) реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані;
2) реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення;
3) нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.
Отже, законодавець виокремив самостійні правові підстави, які дають право замовнику будівництва проводити будівельні роботи без надання копії документа про право на землю: перші дві підстави не залежать від категорії замовника (його приналежності до органів державної влади або місцевого самоврядування) та від форми власності земельної ділянки, а обумовлюються характеристиками самого об'єкта будівництва (це має бути вже існуючий об'єкт, розміщений на землях відповідної категорії) та видами будівельних робіт (реконструкція, реставрація або капітальний ремонт, тобто не нове будівництво). Натомість інша підстава (3) обумовлена передовсім видом замовника, яким може бути лише орган державної влади або орган місцевого самоврядування, та формою власності земельної ділянки, на якій розміщується об'єкт будівництва (державна або комунальна власність).
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 600/7509/21-а.
Колегія суддів ураховує, що відповідно до п. 5 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 49 від 08.02.2012) реконструкція виробничих споруд та інженерних мереж, в тому числі допоміжних виробництв, що належать підприємствам, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних параметрів віднесена до об'єктів, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
До матеріалів апеляційної скарги ТОВ “Фірма Металург» надано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 17.07.2013 за №ДП083131980481 (т. 2, а.с. 18-20), яку колегія суддів вважає за необхідне долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Неподання Декларації про початок виконання будівельних робіт до суду першої інстанції апелянт пояснює необізнаністю про існування цього судового процесу через ненадходження поштової кореспонденції на його адресу, що, на переконання колегії суддів, є поважною причиною для прийняття зазначеного доказу. Інакше розуміння ч. 3 ст. 269 ГПК України у даному випадку було б проявом надмірного формалізму та позбавило б відповідача-1, який не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, можливості обґрунтувати власну правову позицію.
Так, зі змісту Декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП083131980481 на реконструкцію нежитлової будівлі, закусочної “Прибой» (категорія складності III) вбачається, що об'єкт не потребує отримання містобудівних умов та обмежень згідно Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109; земельна ділянка використовується для будівництва - згідно п. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі реконструкції об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, інформація про земельну ділянку не заповнюється; загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 250 кв.м.
З матеріалів позовної заяви вбачається також наявність Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 11.09.2014 за №ДП143142540512 (т. 1, а.с. 37-43).
Зазначена Декларація містить посилання на дозвільні документи, зокрема, Декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 17.07.2013 за №ДП 083131980481; дата початку будівництва 20.07.2013, дата закінчення будівництва 29.07.2014, загальна площа будівлі - 252,8 кв.м.
Таким чином, колегія суддів констатує, що станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, матеріали справи містили Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зі змісту якої вбачалася наявність у відповідача-1 Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 17.07.2013 за №ДП 083131980481, відомості про яку є відкритими та публічно доступними на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в мережі Інтернет за веб-посиланням https://e-construction.gov.ua/
Судова колегія, керуючись стандартом доказування “вірогідність доказів» зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо зробити однозначний висновок, що відповідачем-1 здійснена реконструкція закусочної “Прибой» шляхом добудови другого поверху зі зміною зовнішніх геометричних розмірів її фундаменту у плані, водночас, зареєстровані дозвільні документи, зокрема, Декларація про початок виконання будівельних робіт та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації свідчать про дотримання відповідачем-1 порядку будівництва відповідно до законодавства, чинного на момент реконструкції спірного об'єкта.
Апеляційний господарський суд висновує, що реконструкція будівлі здійснена без зміни зовнішніх геометричних розмірів її фундаменту у плані, належних доказів про вихід II поверху за межі геометричних розмірів фундаменту I поверху позивачем не надано, відповідно, у відповідача-1 було наявне право на її реконструкцію без отримання містобудівних умов та обмежень, а також на застосування ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих обставину самочинного будівництва відповідачем-1 другого поверху закусочної “Прибой».
Доводи міськради про те, що зміна зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі підтверджується тим, що площа першого поверху становить 125,3 кв.м., а другого - 127,5 кв.м., не визнається судом апеляційної інстанції належним доказом.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що відповідно до ч. 4-5 ст. 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не прийняв рішення про відмову в її реєстрації в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області отримані документи на реконструкцію будівлі закусочної “Прибой» були перевірені та, без повернення чи зауважень з приводу недостовірних даних чи неналежного оформлення, 17.07.2013 за №ДП 083131980481 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, а 11.09.2014 за №ДП 143142540512 про готовність об'єкта до експлуатації.
Тобто, право власності відповідача-1 на закусочну “Прибой» загальною площею 252,8 кв.м. виникло внаслідок її реконструкції із введенням в експлуатацію після проходження належної законодавчої процедури, яка включала в себе реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, без жодного зауваження з боку Інспекції.
ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови"(Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008 і Москаль проти Польщі"(Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах"Онер'їлдіз проти Туреччини"(Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та"Беєлер проти Італії"(Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73).
Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).
У рішенні ЄСПЛ у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії від 23.10.1991 зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.
Таким чином, діючи в період чинності наданих будівельних дозволів та отримавши від уповноваженого органу реєстрацію Декларації про готовність об'єкта площею 252,8 кв.м. до експлуатації, відповідач-1 діяв у межах правомірних очікувань та принципу належного урядування.
Стосовно інших об'єктів: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, колегія суддів зазначає, що вони не є об'єктами нерухомості, оскільки згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відтак, позовні вимоги щодо їх знесення як об'єктів самочинного будівництва не підлягають задоволенню, оскільки до правовідносин, спір у яких не пов'язаний з нерухомим майном, положення статті 376 ЦК України не застосовуються
Колегія суддів також ураховує, що ТОВ “Фірма Металург» з 2014 року відкрито користується реконструйованою двоповерховою будівлею закусочної, а також те, що міська рада не висловлює заперечень щодо розміщення першого поверху закусочної на земельній ділянці комунальної власності. Відтак, позивач не доводить яким чином Дніпровська міська рада як власник землі відновить своє право на розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення другого поверху за наявності першого.
Інші доводи учасників справи не впливають на прийняте у справі рішення, проте були предметом розгляду та оцінки суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду в оскаржуваній частині, апеляційну скаргу ТОВ “Фірма Металург» слід задовольнити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі №904/4082/23 - скасувати в частині зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при не з'ясуванні та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Судові витрати.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Судова колегія зауважує, що апелянтом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 078 грн., в більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки у даному випадку розмір судового збору становив 4 026 грн. (2684 грн. х 150%, за апеляційний перегляд однієї немайнової вимоги). Відтак, у ТОВ "Фірма МЕТАЛУРГ" наявне право на повернення сплаченого судового збору в розмірі 8 052 грн., у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі № 904/4082/23 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі № 904/4082/23 скасувати в частині зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Металург" знести самочинно побудований ІІ поверх нежитлової будівлі закусочної "Прибой", загальною площею 127,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 939943412101) привівши її у первісний стан та інші побудовані об'єкти: літ. а (3) - сходи, літ. а (4) - ганок з козирком, літ. Б, - вбиральня, літ. В - кліть для охорони, літ. Г - біотуалет, літ. Ж - навіс, № 1-5 - огорожа та споруди, І - ІІІ - замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 90А, та розподілу судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 8 052 грн. залишити за позивачем.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі № 904/4082/23 - залишити без змін.
Стягнути з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма МЕТАЛУРГ" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 026 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.11.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв