24.11.2025 м.Дніпро Справа № 904/5321/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 (суддя Ліпинський О.В., повний текст якої підписаний 24.07.2025) у справі №904/5321/20
за позовом ОСОБА_1 , м. Київ
до відповідача-1 ОСОБА_2 , м. Дніпро
відповідача-2 ОСОБА_3 , м. Дніпро
відповідача-3 ОСОБА_4 , м. Дніпро
відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт.Проперти.Груп", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В'ячеславович, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - компанія AMITIEL HOLDING LIMITED (АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД), Республіка Сейшельські Острови
про визнання недійсними правочинів, рішень та скасування реєстраційний дій
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 у справі №904/5321/20 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , м. Київ, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для продовження її розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Одночасно в апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на оскаржкення ухвали мотивуючи тим, що с повним текстом ухвали від 24.07.2025 ОСОБА_1 ознайомилась лише 27.10.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 13.11.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/5321/20 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
19.11.2025 матеріали справи №904/5321/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, ухвалу про залишення позовної аяви без розгляду ухвалено 24.07.2025, отже, строк на апеляційне оскарження ухвали суду, визначений законодавством, сплив 04.08.2025 (оскільки 03.08.2025 - неділя, вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 06.11.2025.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення скаржник, зокрема, зазначив, що з повним текстом ухвали Шепелева Г.М. ознайомилась 27.10.2025, коли адвокат Разбітнов К.Р. ознайомився з матеріалами справи 27.10.2025 після чого передав копії матеріалів справи позивачу, ухвалу суду від 24.07.2025 не отримала. Зазначає, що в матеріалах справи містяться відмітки про вручення позивачу копї ухвали суду, які не відповідають дійсності, підпис позивача на них відсутній. Також посилається на те, що відповідно до роздруківок з сайту "Укрпошта" лист вручено за довіреністю, проте Шепелева Г.М. не уповноважувала жодну особу отримувати поштові повідомленні за даною адресою.
Розглянувши клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 911/1806/22: "Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."
Зазначені висновки є сталими у практиці Верховного Суду.
В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.248, т.2), відповідно до якого, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у справі від 24.07.2025, що направлялась Позивачу, вручена останньому 14.08.2025.
Згідно з п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем).
Суд звертає увагу, що направлення судом процесуальних документів рекомендованими листами (за зазначеними штрихкодовими ідентифікаторами) підтверджуються наявним у справі повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками оператора поштового зв'язку.
При цьому, безсторонність та належне виконання оператором поштового зв'язку своїх обов'язків презюмується.
Таким чином, матеріалами справи спростовані доводи апелянта стосовно неотримання ним ухвали від 24.07.2025 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду .
За приписами ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Скаржником при зверненні до апеляційного суду, з урахуванням наявних у ній доказів, не доведено ні факту неналежного виконання судом обов'язку з повідомлення учасників справи, зокрема позивача, ні факту перевищення повноважень та/чи факту вчинення неправомірних дій (бездіяльності) посадовими особами органу поштового зв'язку під час виконання ними своїх обов'язків щодо кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Звідси, апелянтом не наведено обґрунтованих доводів і не підтверджено доказами об'єктивних підстав для пропуску строку на оскарження рішення суду.
Крім того, статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За приписами ч.1 ст.6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Схожі висновки (конкретизовані по фізичній особі та її представнику адвокату, після запровадження модулів ЄСІТС 05.10.2021) наведені і у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22).
Відповідно до визначення понять, наведених у статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" №2722-ІХ від 03.11.2022, пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку; внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкту поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.
Апелянтом не надано доказів направлення скарги іншій стороні по справі -відповідачу 4, що є порушенням процесуальних норм.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та: надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску, надати докази направлення апеляційної скарги відповідачу 4-Товариству з обмеженою відповідальністю "Естейт.Проперти.Груп".
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 у справі №904/5321/20 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску;
- надати докази направлення апеляційної скарги відповідачу 4-Товариству з обмеженою відповідальністю "Естейт.Проперти.Груп".
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов