24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1254/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх.№2257) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2025 у справі №917/1254/25
за позовною заявою Гуманітарного відділу виконавчого комітету Білицької селищної ради, код ЄДРПОУ 43934704; вул. Кобеляцька, 53-А, селище Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", код ЄДРПОУ 42223804; вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022
про стягнення 19 209,04 грн
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2025 у справі №917/1254/25 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на користь Гуманітарного відділу виконавчого комітету Білицької селищної ради 17 249,75 грн безпідставно сплачених коштів та 2719,15 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2025 у справі №917/1254/25; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2025 у справі №917/1254/25 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; позивачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові. Витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1254/25.
19.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі у зв'язку із розглядом Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24, якою буде розглянуто питання щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач наголошує, що результат розгляду справи Великою Палатою може привести до відступу від раніше сформованої правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Таким чином, відповідач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та просить зупинити провадження у справі до того моменту, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалить рішення у справі №920/19/24, вважаючи, що правовий висновок у тій справі матиме значення для правильного вирішення даного спору.
20.11.2025 від Гуманітарного відділу виконавчого комітету Білицької селищної ради надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у яких останній зазначає, що дана справа та справа №920/19/24 є нерелевантними, а отже відсутні підстави для зупинення провадження.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
Аналізуючи питання зупинення провадження у господарській справі, апеляційний суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина перша статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина друга статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт п'ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України апеляційний суд виходить з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Тобто, колегія суддів зазначає, що:
- по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;
- по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;
- по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Проаналізувавши підстави для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №920/19/24, апеляційний суд зазначає, що в означеній справі прокурор звернувся до суду з вимогою визнати недійсними низку додаткових угод до договору про закупівлю електроенергії та стягнути надмірно сплачені кошти. Позов базується на тому, що додаткові угоди укладено з порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки збільшення ціни відбувалося без доведеного коливання ринку, а загальне підвищення склало понад 100%, що, на переконання прокурора, суперечить Закону.
Суди першої та апеляційної інстанцій у справі №920/19/24 погодилися з прокурором і визнали додаткові угоди недійсними, а Верховний Суд дійшов висновку, що справа містить правову проблему: як саме тлумачити межі дозволеного підвищення ціни за п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Об'єднана палата КГС та Велика Палата Верховного Суду вже мали різні підходи до цього питання у попередніх рішеннях, тому касаційний суд передав справу на розгляд Великої Палати, щоб уточнити практику і надати остаточну відповідь щодо того, чи 10 % - це загальний ліміт на весь період дії договору, чи цей поріг поновлюється з кожною наступною додатковою угодою.
Таким чином, у справі №920/19/24 вирішується питання недійсності договорів, укладених у сфері публічних закупівель, та тлумачення меж зміни істотних умов. Тобто, цей спір спрямований на оспорювання правочинів, а отже, правова проблема зосереджена саме навколо чинності додаткових угод та законності їх укладення.
Натомість у справі № 917/1254/25 предметом позову є виключно стягнення безпідставно отриманих коштів, що ґрунтується на положеннях глави 83 Цивільного кодексу України, а саме ст. 1212 ЦК України. Позивач не оспорює дійсності додаткових угод, не ставить під сумнів їх відповідність Закону України «Про публічні закупівлі» і не заявляє вимог, які потребували б правової оцінки дотримання п.2 ч.5 ст. 41 цього Закону.
Отже, спір, що розглядається апеляційним судом у даному провадженні, є спором про належне виконання договірних зобов'язань та застосування наслідків безпідставного збагачення, а не спором щодо правомірності зміни істотних умов договору закупівлі або дійсності додаткових угод.
Відтак між справами № 917/1254/25 та № 920/19/24 відсутні спільні елементи предмета доказування, оскільки: у межах даної справи наявні всі необхідні докази для самостійного встановлення фактичних обставин та застосування норм матеріального права; висновки Великої Палати щодо меж зміни ціни у публічних закупівлях не впливають на кваліфікацію правовідносин за статтею 1212 ЦК України та не змінюють чинності додаткових угод, які не оспорюються сторонами у даному спорі; встановлення Великою Палатою тлумачення статті 41 Закону про публічні закупівлі не створює преюдиційних фактів, які б мали визначальний характер для розгляду цієї справи.
Саме тому предмет спору у цій справі і предмет спору у справі № 920/19/24 не є подібними, не потребують однакового правозастосування та не перебувають у прямій залежності один від одного. Це означає, що справа Великої Палати не містить обставин, без дослідження яких неможливо вирішити спір у справі №917/1254/25, а тому жодних процесуальних підстав для зупинення провадження немає.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про зупинення провадження у справі № 917/1254/25 у зв'язку з його необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 227, 229, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про зупинення провадження у справі №917/1254/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядки та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко