11 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/1271/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Ягфарова Е.Р., Козодаєв А.
відповідача - Балла В.В.
розглянувши апеляційні скарги ТОВ "Альтаріс ЛТД" (вх. №1903Х/1) та ТОВ "Транскон Логістик" (вх. №1975Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 (повне рішення складено 11.08.2025 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскон Логістик" (65031, місто Одеса, вул. Хімічна, 1/27; ідент. код 41183991)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (61153, місто Харків, пр. Ювілейний, 54А, офіс 118; ідент. код 41668794)
про стягнення 464853,16 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транскон Логістик" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 464853,16 грн, що складаються з суми основного боргу у розмірі 370832,85 грн, штрафних санкцій за поднормативне використання (простій) автотранспорту у розмірі 69 051,68 грн, інфляційних витрат у розмірі 20 036,28 грн, 3% річних у розмірі 4 932,25 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 30/08/24.1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.08.2024 року, в межах якого сторонами спору було узгоджено та укладено заявки на перевезення вантажу №: АЛ00003236 від 26.09.2024, АЛ00003237 від 26.09.2024, АЛ00003242 від 27.09.2024, АЛ00003243 від 27.09.2024, АЛ00003244 від 27.09.2024, АЛ0000345 від 27.09.2024.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 позов ТОВ "Транскон Логістик" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (61153, місто Харків, пр. Ювілейний, 54А, офіс 118; ідент. код 41668794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскон Логістик" (65031, місто Одеса, вул. Хімічна, 1/27; ідент. код 41183991) 309 012,00 грн боргу за надані послуги з перевезення, 4 110,07 грн 3% річних, 16 696,08 грн інфляційних втрат та 3 957,82 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- в рамках договору № ХВ30/08/24.1, 26.09.2024 р. між ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", як експедитором, та ТОВ "Транскон Логістик", як виконавцем, шляхом обміну скан-копіями засобами електронної пошти, було узгоджено та укладено шість заявок на перевезення вантажу, які були погоджені та прийняті до виконання позивачем;
- позивачем наданими до позовної заяви доказами доведено, що згідно з даними інтернет-сайту контейнерної судноплавної лінії СOSСO до порту Констанца були повернути порожні контейнери у наступні дати: CSNU6304192 - 12.10.2024; SNU0603909 - 19.10.2024; FSCU8288910 - 13.10.2024; CSNU6627791 - 12.10.2024; CSNU0602646 - 21.10.2024; FBLU4908745 - 21.10.2024, водночас, позивач наполягає та не спростовано відповідачем, що протягом 7 днів, тобто до 28.10.2024 ТОВ "Альтаріс ЛТД" наданих послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні не здійснив,
- матеріалами справи підтверджено, що вантаж, перевезення якого було здійснено за СMR 54453 на підставі заявки на перевезення вантажу № АЛ 000003244 від 27.09.2024 року, було доставлено у місце розвантаження з “Візуальними слідами горіння та гасіння», тобто між сторонами існує спір щодо доставки вантажу належної якості за вказаною заявкою, отже позивачем не доведено виконання взятих на себе зобов'язань за заявкою на перевезення вантажу № АЛ 000003244 від 27.09.2024 року у повному обсязі та виникнення у відповідача кореспондуючого обов'язку з оплати наданих послуг, за іншими заявками вантаж прийнято вантажоодержувачем без зауважень, а відтак позивачем надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 309012,00 грн (370832,85 грн - 61820,85), що підтверджується відповідними СMR;
- твердження позивача про те, що з 29.10.2024 відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання щодо оплати за здійснене позивачем перевезення за заявками: № АЛ000003236; № АЛ000003237; № АЛ000003242; № АЛ000003243; № АЛ000003245, суд першої інстанції визнав обґрунтованими;
- розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем за період з 01.11.2024 року по 28.02.2025 року; розрахунок 3% річних здійснено позивачем за період з 29.10.2024 по 08.04.2025 на суму заборгованості 370 832,85 грн., проте судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних виходячи з встановленої суми заборгованості - 309012,00 грн та визначеного позивачем періоду нарахування, отже, за перерахунком суду загальний розмір інфляційних втрат складає 16696,08 грн, а 3% річних - 4110,07 грн.
- позовні вимоги про стягнення штрафної санкції є безпідставними, оскільки матеріалами справи не доведено обов'язок відповідача здійснювати завантаження одразу після подачі автотранспорту, за умови, що датою завантаження визначено саме період часу з 01.10.2024 по 05.10.2024. Таким чином завантаження здійснено у строки визначені у заявках. Щодо простою автотранспорту на території України позивачем не доведено, що вказані обставини відбулись через винні дії відповідача, враховуючи обставини щодо спірного перевезення за заявкою АЛ000003244 від 27.09.2024;
- враховуючи досягнуту домовленість сторін щодо дати та часу завантаження, в якій визначено саме період часу на завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024, є безпідставними й заперечення відповідача щодо прострочення позивача щодо подачі автотранспорту під завантаження, оскільки умова щодо чіткої дати такої подачі не була узгоджена сторонами;
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Альтаріс ЛТД", в якій просить скасувати господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Крім того, просить стягнути з позивача на його користь понесені судові витрати.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- сторони погодили дату та час завантаження з 01.10.2024 р. по 05.10.2024 р., що відповідно до положень укладеного Договору означає, що транспортні засоби мали бути подані позивачем під завантаження 01.10.2024 р. о 9:00 ранку, а завантаження поданих транспортних засобів буде здійснюватися з 01.10.2024 р. по 05.10.2024 р. і це не означає, що позивач може подати транспортні засоби під завантаження у будь-який час на власний розсуд у зазначений період ;
- з аналізу пунктів 1.4 та 2.2.2, 5.2 Договору в сукупності відповідно до правил тлумачення правочину, визначених у частинах 3 та 4 статті 213 ЦК України, можна зробити висновок, що завантаження слід тлумачити як визначений сторонами проміжок часу, протягом якого Експедитор зобов'язаний і має право здійснити завантаження транспортного засобу та передати Виконавцю всі необхідні товаросупровідні документи, водночас, період з 01 по 05 жовтня визначає строк, у межах якого зазначені дії мали бути вчинені, поряд з цим, Виконавець зобов'язаний подати транспортні засоби під завантаження саме у перший день цього періоду, щоб забезпечити Експедитору можливість своєчасного виконання зобов'язань із завантаження вантажу та його;
- транспортні засоби Виконавця прибували з порушенням погоджених строків, що є порушенням умов Договору, зокрема пункту 5.2, яким передбачено штраф за кожну добу затримки у розмірі 100 (сто) євро в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день сплати, відтак, Експедитор скористався правом, передбаченим пунктом 5.5 Договору, та здійснив самостійне вирахування вказаних штрафних санкцій із сум фрахтів, належних Виконавцю, однак суд першої інстанції не надав вказаній обставині належної оцінки;
- у сторін за Договором склалося зустрічне зобов'язання: обов'язок Виконавця надати належні і в повному обсязі послуги з перевезення вантажу, в т.ч. подати під завантаження транспортні засоби, доставити вантаж в місце призначення у строки, встановлені договором та заявками та надати належно оформлений повний відповідно до переліку пакет оригіналів документів, що визначені у договорі, тоді Експедитор зобов'язується оплатити послуги, надані Виконавцем;
- Виконавець (Позивач) надіслав на адресу ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» неповний комплект документів та не здійснив їх належного оформлення, незважаючи на зауваження, викладені в листі вих. № 30/01-02, а також з огляду на факт пошкодження вантажу, про який йому було відомо, відтак, керуючись пунктом 3.2 Договору та ч. 3 ст. 538 ЦКУ, у Позивача відсутні правові підстави для вимоги оплати за надані послуги, а отже у даній справі відсутній предмет спору;
- позивачем, не зважаючи на письмові зауваження ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД», не вносилась інформація про факт загоряння під час перевезення контейнера і вантажу і як наслідок його пошкодження та наявність у ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» до Позивача претензій щодо цього до акту надання послуг, натомість Позивач постійно надавав на підпис ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» акти надання послуг, в яких містилась умова про те, що послуги надані Виконавцем належним чином, своєчасно і без зауважень і сторони не мають один до одного претензій, що не відповідало дійсності.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Альтаріс ЛТД" (вх. №1903Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25. Розгляд скарги призначено на 21.10.2025 о 12:00 год. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернулось ТОВ "Транскон Логістик", в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- твердження відповідача про пошкодження вантажу є безпідставними, оскільки при перевезенні за заявкою № АЛ00003244 займання колеса напівпричепа було швидко погашено та не призвело до видимих ушкоджень вантажу, відповідач не надав жодних документів та доказів (актів, експертних висновків тощо), які б підтверджували ступінь пошкодження вантажу чи суму, на яку зменшилась його вартість, а зазначена відповідачем сума 56 875,00 доларів США є абстрактною;
- в результаті затримки оформлення митних документів саме Експедитором (ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД») перетин кордону у пункті пропуску Ісакча/Орлівка був здійснений усіма транспортними засобами за вказаним заявками тільки 07.10.2024;
- суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам ТОВ «Транскон Логістик» про те, що саме відповідач порушив умови Договору та Заявок. Зокрема, «дата та час завантаження з 01.10.2024 р. по 05.10.2024 р.» означає, що транспортні засоби мали бути подані під завантаження 01.10.2024 р. о 9:00 ранку, а завантаження мало відбуватися у період з 01.10.2024 р. по 05.10.2024 р. Дане тлумачення підтверджується пунктом 5.2 Договору, який передбачає подачу транспортних засобів під завантаження о 9:00 ранку в узгоджену дату;
- суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір інфляційних втрат та 3% річних, незважаючи на імперативну норму ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити борг з урахуванням інфляції та три проценти річних, ця норма є імперативною і суд не має дискреції для зменшення нарахувань;
- позивач надав достатньо документів, що підтверджують належне виконання своїх зобов'язань, а саме: міжнародні товаротранспортні накладні СМR 54453, СМR 54452, СМR 54454, СМR 54455, СМR 54456, СМR 52421, акти наданих послуг №241017 від 16.10.2024 р., №241012 від 10.10.2024, а відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, порушивши вимоги ст. 165 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транскон Логістик" (вх. №1975Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25. Об'єднано апеляційні скарги ТОВ "Альтаріс ЛТД" та ТОВ "Транскон Логістик" на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 в одне апеляційне провадження. Розгляд скарги призначено на 21.10.2025 о 12:00 год. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.09.2025 позивач, який 12.09.2025 отримав ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2025, тобто у встановлений судом строк, подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому проти доводів зазначеної апеляційної скарги заперечує, просить суд вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення та залишити рішення суду першої інстанції від 01.08.2025 у частині, що стягує 309012,00 грн боргу, 4110,07 грн 3% річних, 16696,08 грн інфляційних втрат та інші визнані судом суми, без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- пункт 5.2 Договору (який сторони погодили) лише встановлює стандартний час «о 9:00, якщо не узгоджено інше» - але за наявності політики «дата з - по» це значення, що слід читати в сукупності з іншим запланованим інтервалом, отже суд попередньої інстанції правильно зіставив п.1.4, п.5.2 та умови Заявок і зробив обґрунтований висновок щодо їх змісту;
- заявки № АЛ00003236-АЛ00003245 прямо визначали період завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024 і це означає, що перевізник міг подати транспорт у будь-який день протягом цього періоду; ст. 213 ЦК України встановлює правило буквального тлумачення договорів, за яким термін «з ... по ...» визначає проміжок часу; п. 1.4 Договору передбачає, що заявки мають силу додатків до Договору і конкретизують його умови, а тому суд першої інстанції правомірно врахував зміст заявок при визначенні строків подання транспорту, посилання ж відповідача на те, що подача транспорту мала відбутися саме о 9:00 01.10.2024, ігнорує узгоджені додаткові умови;
- сама практика перевезень у міжнародній логістиці передбачає використання періодів для завантаження, оскільки конкретний час залежить від доступності складу, митного оформлення, графіка контрагентів. Таким чином, довід Відповідача не ґрунтується на договорі й суперечить загальним принципам добросовісності ;
- матеріали справи однозначно вказують: попередня митна декларація декларантом (тобто - дією відповідача або його контрагента-декларанта) була подана лише 07.10.2024 і внаслідок цього перевезення фактично перетнуло кордон та дісталося до пункту призначення після відповідної дії декларанта/експедитора, тобто причина затримки - несвоєчасне оформлення митних документів з боку відповідача;
- пункт 7 Заявок прямо визначає розмір санкцій за наднормативний простій (70 EUR/ добу у країнах ЕС та 50 EUR/добу в Україні) і позивач на підставі Заявок і фактичних довідок про простої нарахував штрафні санкції відповідно до умов, що були погоджені сторонами, суд першої інстанції ці положення врахував, отже позиція суду - правомірна;
- матеріали справи містять: довідки про транспортні витрати по кожному рейсу, акти виконаних робіт, CMR-накладні, скриншоти повернення контейнерів у порт відправлення, листування та трекінги відправлень документів - усе це на підтвердження наявності простоїв і їх тривалості, водночас, відповідач не надав альтернативного, більш переконливого доказу, що спростовував би ці дані, а вимога щодо наявності саме відміток у CMR - формалістична: за наявності інших документів (довідки, скриншоти, листи і т.п.) суд має враховувати реальний зміст відносин (процесуальне не обмежує суд у праві оцінити всі надані докази);
- матеріали справи містять відомості про факт порушення, але одночасно підтверджують, що випадок застраховано (страхова справа № 7444173, АТ «СК «ІНГО»), крім того, відповідач у апеляції не довів, що пошкодження є такими, що нівелюють повністю надану послугу або що вартість пошкодження має бути списана в повному обсязі з фрахту, водночас, наявність позначки в CMR (за показаннями відповідача) потребує конкретики: розміру збитків, причинного зв'язку між діями позивача і пошкодженням, механізму компенсації, проте цього в апеляції немає;
- у матеріалах справи присутній повний пакет документів, які фактично підтверджують виконання послуг: рахунки, акти, CMR, довідки про транспортні витрати, листування, претензії та інші документи; відсутність однієї-двох копій (за твердженням Відповідача) не скасовує факт надання послуг.
03.10.2025 відповідач подав до Східного апеляційного господарського суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що
- зазначення дати завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024 не встановлює інтервал для подачі транспорту, автомобілі мали прибути на місце завантаження саме 01.10.2024 о 09:00, щоб Експедитор міг виконати всі необхідні дії, пов'язані з процесом завантаження, саме тому і використовується термін «дата завантаження», а не «дата подачі транспортних засобів» ;
- умови Договору та Заявок мають тлумачитися у сукупності, як такі, що взаємно доповнюють одне одного, саме з цією метою у п. 5.2 Договору (копія якого міститься у матеріалах справи) і визначено 09:00 ранку - щоб Виконавець враховував «практику перевезень у міжнародній логістиці», про яку зазначає сам позивач, а також «графік контрагента», це положення унеможливлює ситуацію, коли транспортний засіб подається формально у визначений Заявкою день, але після завершення робочого часу контрагента, що призвело б до зриву завантаження або додаткових витрат.
14.10.2025 відповідач, який 30.09.2025 отримав ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, тобто у встановлений судом строк, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому проти доводів зазначеної апеляційної скарги заперечує, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
-як зазначив суд першої інстанції, позовні вимоги про стягнення штрафної санкції є безпідставними, оскільки матеріалами справи не доведено обов'язок відповідача здійснювати завантаження одразу після подачі автотранспорту, за умови, що датою завантаження визначено період часу з 01.10.2024 по 05.10.2024, отже завантаження здійснено у строки, визначені у заявках; щодо простою автотранспорту на території України позивачем не доведено, що вказані обставини відбулись через винні дії відповідача, враховуючи обставини щодо спірного перевезення за заявкою АЛ000003244 від 27.09.2024, проте вказані висновки позивачем в апеляційній скарзі не спростовано.;
- вимога щодо інфляційних витрати та 3% річних взагалі задоволенню не підлягає, оскільки порушення зобов'язання зі сторони ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» не було.
21.10.2025 в судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 11.11.2025.
06.11.2025 від позивача надійшли письмові пояснення у справі.
07.11.2025 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.
В судове засідання 11.11.2025 з'явилися представники позивача, які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечували проти апеляційної скарги відповідача, а також представник відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційної скарги позивача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи, 30 серпня 2024 року між ТОВ "Транскон Логістик", Виконавцем, та ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", Експедитором, був укладений Договір № ХВ30/08/24.1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі Договір), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується організувати та доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а Експедитор з коштів замовника зобов'язується сплатити за перевезення вантажу, узгоджену сторонами плату.
Можливість укладення договорів в електронній формі передбачена, зокрема, ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (ЦКУ) де електронна форма є підвидом письмової.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).
Відповідно до частини 3 статті 207 ЦКУ використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Таким чином, законодавець надав сторонам право використовувати факсимільне відтворення підпису за умови попереднього письмового погодження порядку такого використання.
Згідно зі статтею 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з частиною 1 статті 641 ЦКУ пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
В п. 10.1 Договору сторони визначили, що документи, направлені по електронній пошті мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами.
Пунктом 11.8 Договору № XB30/08/24.1 (далі - Договір) встановлено, що підписанням цього Договору Виконавець підтверджує, що проставлення відбитку його печатки та/або підпису на цьому Договорі та інших документах по цьому Договору є належним підтвердженням наявності у особи, що підписує цей Договір від імені Клієнта, повноважень для укладення цього Договору, а також чинності всіх документів, скріплених печаткою/підписом Клієнта, у тому числі права підписання даного Договору, будь-яких додаткових угод до цього договору, додатків до цього Договору, протоколів, актів, повідомлень, заявок тощо.
ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» надіслав на адресу ТОВ «ТРАНСКОН ЛОГІСТИК» редакцію свого договору(оферта). У відповідь ТОВ «ТРАНСКОН ЛОГІСТИК» надіслав на адресу Експедитора підписаний аналогом власноручного підпису Договір № XB30/08/24.1(акцепт), який поданий Позивачем разом із матеріалами справи.
Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 641 Циавльного кодексу України, Договір № XB30/08/24.1 є укладеним.
Як встановлено пунктом 1.4. Договору, кожне замовлення на послуги за даним договором Експедитор надаватиме Виконавцю у письмовій формі (Заявка). Кожна прийнята Виконавцем Заявка становитиме невід'ємну частину цього Договору (додаток) та включатиме в себе ці договірні умови, якщо інше не буде чітко викладене у письмовій формі. Заявка може передаватись у електронному вигляді по електронному зв'язку (E-mail), та має силу оригіналу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов Договору та Заявки пріоритетними є умови, узгоджені в Заявці.
Згідно з підпунктами 2.1.3., 2.1.9., 2.1.14 договору Виконавець зобов'язується: забезпечити подачу під завантаження чистого транспортного засобу, придатного і цілком готового до перевезення обумовленого вантажу у погоджений сторонами термін. Негайно інформувати Експедитора і не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршруту перевезення, митної обробки, зазначених у заявці на перевезення, фактичному стану вантажу і інструкціям відправника вантажу (вантажоодержувача). Доставити довірений відправником вантаж в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу, зазначеному в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR/ТТН).
Пунктом 2.1.12. договору передбачено, що за вказівкою Експедитора виконавець зобов'язується затримувати видачу вантажу вантажотримувача до стягнення експедитором із платника платежів за надані послуги та інших платежів. В такому випадку до Виконавця не застосовуються жодній штрафні санкції, пов'язані, з порушенням строків доставки вантажу в місце призначення.
У відповідності до підпунктів 2.2.8. Договору експедитор зобов'язується вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником за рахунок і кошти замовника.
Умови щодо вартості та порядку розрахунків сторонами погоджено у розділі 3 договору, зокрема: вартість послуг (ставка) погоджується сторонами в заявці і вказується в рахунках та акті наданих послуг виконавця.
Перерахування коштів за надані послуги виконавцем здійснюється експедитором протягом 10 (десять) банківських днів з дня отримання в порядку п. 2.1.22 даного договору експедитором всіх коштів від замовника, а також оригіналів рахунку з додатком про розрахунок вартості перевезення, який повинен в себе включати дані за кожен день перевезень з зазначенням: назв маршрутів (пункти завантаження та розвантаження) рейсів, пробігу кожного з рейсів (в км), суми перевезення за кожен рейс та загальну суму всіх перевезень за вказаний термін), вантажно-транспортної накладної (СМR/ТПІ) з печатками перевізника, вантажоодержувача, митниці - у разі якщо вантаж надходить під митним контролем, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії витягу та виписки з ЄДРПОУ, копії свідоцтва платника єдиного податку / ПДВ, оригіналу Договору, Заявки.
Вищевказані первинні документи (всі разом, або будь-які з них окремо), які не мають усіх необхідних реквізитів та/або оформлені неналежним чином та/або не відповідають вимогам діючого законодавства та/або надані не в повному обсязі (неповними, некомплектними, невірно оформленими тощо) вважаються неврученими та оплаті не підлягають, строк оплати зсувається та відлік строку розпочинається після отримання експедитором вірних та належним чином оформлених комплектів оригіналів документів (пункти 3.1., 3.2).
Згідно з пунктом 4.3 Договору послуги з перевезення вантажу у випадку пошкодження/втрати/порчі тощо оплаті не підлягають.
У п. 4.4 Договору передбачено, що послуги мають бути надані виконавцем в будь-якому випадку в повному обсязі згідно умов укладених заявок, перевезення має бути завершене виконавцем шляхом доставки вантажу в місце розвантаження, зазначене в заявці. Послуги з перевезення, надані виконавцем не в повному обсязі, в т.ч. незавершене перевезення з будь-яких причин не з вини експедитора оплаті не підлягають.
Як встановлено 5.2 Договору, при затримці подачі автомобіля на завантаження, несвоєчасне прибуття автомобіля в місце розмитнення / розвантаження виконавець перераховує на поточний рахунок експедитора штраф за кожну почату добу (починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб мав бути поданий на завантаження та починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб мав бути поданий на розвантаження та/або розмитнення) в розмірі 100 євро у грн еквіваленті по курсу валют НБУ на день сплати, якщо інше не обумовлено в Заявці. Транспортні засоби мають бути подані під завантаження, розвантаження та розмитнення у дату узгоджену в Заявці о 9 годині ранку, якщо сторонами в заявці не узгоджено інший час.
Відповідно до пункту 11.1. Договору цей договір набуває чинності з дати відправлення проформи договору на електронну пошту виконавця та діє до 31 грудня 2024 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків ().
Як свідчать матеріали справи, в процесі відносин сторін за Договором 26.09.2024 між ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", як Експедитором, та ТОВ "Транскон Логістик", як Виконавцем, шляхом обміну скан-копіями засобами електронної пошти, було узгоджено та укладено шість заявок на перевезення вантажу, які були погоджені та прийняті до виконання позивачем:
- № АЛ000003236 на перевезення вантажу трансформатори (6 упаковок), контейнер CSNU304192;
- № АЛ000003237 на перевезення вантажу трансформатори (2 упаковки), контейнер SNU0603909;
- № АЛ000003242 на перевезення вантажу трансформатори (10 упаковок), контейнер CSNU662791;
- № АЛ000003243 на перевезення вантажу трансформатори (2 упаковки), контейнер CSNU0602646;
- № АЛ000003244 на перевезення вантажу трансформатори (2 упаковки), контейнер FBLU4908745;
- № АЛ000003245 на перевезення вантажу трансформатори (14 упаковок), контейнер FSCU8288910.
Сторони у вищенаведених заявках узгодили такі умови перевезення:
- маршрут: м. Констанца порт (Румунія) - м. Чорноморськ Одеська область, вул. Промислова, 7;
- дата та часу завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024;
- митна обробка та адреса розвантаження: м.Чорноморськ Приватне акціонерне товариство “Іллічівськзовніштранс", 68000, м. Чорноморськ, Одеська область, вул. Промислова, 7;
- нормативний час на ЗРР: 48 годин;
- сума, час, форма розрахунку: 1500 USD по курсу НБУ на день підготовки довідки про трансп. витрати. Бр 7 днів після здачі контейнера в порт Констанца;
- погран перехід: Ісакча (Румунія) - Орлівка (Україна);
- дата доставки: з 04.10.2024 по 05.10.2024.
Окрім цього, сторонами у заявках встановлені наступні умови: порт повернення контейнера Констанца 4 дні на доставку контейнера після вивантаження вантажу. Наднормативні простої транспортних засобів, що виникають з вини експедитора 70 євро в країнах ЕС та 50 евро по Україні по курсу НБУ за кожну повну добу простою.
Позивач у позовній заяві стверджує про такі обставини:
- на виконання заявки № АЛ00003236 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 01.10.2024 водій ОСОБА_1 , контейнер CSNU6304192, який був завантажений 01.10.2024, очікував оформлення митних документів від експедитора 4 доби, з 03.10.2024 по 06.10.2024;
- на виконання заявки № АЛ00003237 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 02.10.2024 водій ОСОБА_2 , контейнер SNU0603909, який був завантажений 02.10.2024, очікував оформлення митних документів 3 доби з 04.10.2024 по 06.10.2024;
- на виконання заявки № АЛ00003245 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 04.10.2024 водій ОСОБА_3 , контейнер FSCU8288910, який був завантажений 05.10.2024 року, очікував митного оформлення та документів на завантаження одну добу.
- на виконання заявки № АЛ00003242 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 05.10.2024 водій ОСОБА_4 , контейнер CSNU6627791;
- на виконання заявки № АЛ00003243 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 04.10.2024 водій ОСОБА_5 , контейнер CSNU0602646, який був завантажений 04.10.2024, очікував оформлення митних документів від експедитора 1 добу 05.10.2024;
- на виконання заявки № АЛ00003244 позивачем було подано під завантаження транспортний засіб 05.10.2024 водій ОСОБА_6 , контейнер FBLU4908745.
07 жовтня 2024 року, відповідно до Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Декларант (відповідач) надав до митного органу попередню митну декларацію за № 24UA500000936919U0 від 07 жовтня 2024 року.
07 жовтня ТОВ "ТРАНСКОН ЛОГІСТИК" надав до митного органу загальну декларацію прибуття на усі 6 транспортних засобів та 7 жовтня 2024 року у період з 19:22:26 по 20:40:26 по Київському часу зазначені транспортні засоби здійснили перетин митного кордону України через Митний пост "Орлівка" Одеської митниці, UA500420, пункт пропуску "Орлівка".
10.10.2024, після прибуття до місця розвантаження усіх наведених вище контейнерів у м. Чорноморськ, фактично були розвантажені тільки 3 контейнері, а саме CSNU6627791, CSNU6304192, FSCU8288910. За фактом закінчення перевезення ТОВ "ТРАНСКОН ЛОГІСТИК" був складений рахунок № 241012 та акт 241012 від 10.10.2024 на суму 185370,30 грн., що еквівалентно 1500 USD х 3 (по ставці курсу НБУ на 10.10.2024 (41,1934)).
Останні 3 контейнера, а саме CSNU0602646, CSNU0603909, FBLU4908745 були розвантажені 16.10.2024, тобто по закінченні 6-ти днів з часу прибуття.
16 жовтня 2024 після остаточного розвантаження останніх 3-контейнерів ТОВ "ТРАНСКОН ЛОГІСТИК" був складений рахунок № 241017 та акт за таким же номером на суму 185462,55 грн (що еквівалентно 1500 USD х 3 (по ставці по курсу НБУ на 16.10.2024 (41,2139)).
Крім, рахунків за доставку товару № 241012 та № 241017, в порядку п. 7 Заявок на перевезення вантажу позивачем, як виконавцем за договором було виставлено рахунки:
- на суму 28622,00 грн штрафних санкцій за понаднормове використання (простой) автотранспорту BH9591НТ, НОМЕР_1 , BH0938ХХ, BH8078IА на території Румунії при перевезенні контейнерів CSNU6304192, CSNU0603909, FSCU8288910, CSNU0602646 за маршрутом м.Констанца - м.Чорноморськ;
- на суму 40 429,80 грн штрафних санкцій ((що еквівалентно (50 Євро х 6) х 3 (по ставці по курсу НБУ на 16.10.2024 (44,9232)) за понаднормове використання (простой) під час розвантаження автотранспорту BH8078IA, BH8104HM, BH8720ІА при перевезенні контейнера CSNU0602646, CSNU0603909, FBLU4908745 за маршрутом Констанца - Чорноморськ.
Позивач стверджує про несплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" послуг з міжнародного перевезення у загальній сумі 370 832,85 грн за 6-ма заявками та вказує про наявність у нього права нарахування відповідачу штрафних санкцій за простій автотранспорту, проти чого заперечує відповідач.
Крім того, з посиланням на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також нараховано на суму заборгованості і заявлено до стягнення 20036,28 грн інфляційного збільшення заборгованості, нарахованого за період з 01.11.2024 по 28.02.2025; 4932,25 грн - 3 % річних, нарахованих за період з 29.10.2024 по 08.04.2025.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів керується таким.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, правовідносини сторін у даній справі щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до положень якої Україна приєдналась 01.08.2006 (надалі - Конвенція).
Статтею 1 Конвенції передбачено, що її положення застосовуються до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачено для доставки, знаходяться в двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Як вбачається зі змісту заявок від 26.10.2024 - 27.10.2024, сторони в їх тексті погодили перевезення вантажу за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м. Чорноморськ, тобто місце прийняття товару та місце його доставки знаходяться в двох різних країнах.
Відповідно до частин 1-3 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України унормовано, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до умов частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
В заявках сторонами порядок оплати за надані послуги перевезення узгоджено з відтермінуванням такої оплати: протягом 7 днів після здачі контейнера в порт Констанца.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, позивачем наданими до позовної заяви доказами доведено, що згідно даних інтернет-сайту контейнерної судноплавної лінії СOSСO до порту Констанца були повернути порожні контейнери у такі дати: CSNU6304192 - 12.10.2024; SNU0603909 - 19.10.2024; FSCU8288910 - 13.10.2024; CSNU6627791 - 12.10.2024; CSNU0602646 - 21.10.2024; FBLU4908745 - 21.10.2024.
Проте відповідач протягом 7 днів, тобто до 28.10.2024 ТОВ "Альтаріс ЛТД" наданих послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні не здійснив.
Водночас, як свідчать матеріали справи, вантаж, перевезення якого було здійснено за СMR 54453 на підставі заявки на перевезення вантажу № АЛ 000003244 від 27.09.2024 року, було доставлено у місце розвантаження з “Візуальними слідами горіння та гасіння», тобто між сторонами існує спір щодо доставки вантажу належної якості за вказаною заявкою.\
Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, позивачем не доведено виконання взятих на себе зобов'язань за заявкою на перевезення вантажу № АЛ 000003244 від 27.09.2024 року у повному обсязі та виникнення у відповідача кореспондуючого обов'язку з оплати наданих послуг.
Водночас, як вже зазначалося, згідно з пунктом 4.3 Договору послуги з перевезення вантажу у випадку пошкодження/втрати/порчі тощо оплаті не підлягають. Отже будь-яке пошкодження вантажу надає Експедитору право не оплачувати його перевезення, а тому посилання відповідача на ненадання позивачем жодних документів та доказів (актів, експертних висновків тощо), які б підтверджували ступінь пошкодження вантажу, є безпідставним .
За іншими заявками вантаж прийнято вантажоодержувачем без зауважень, а відтак позивачем надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 309012,00 грн (370832,85 грн - 61820,85), що підтверджується відповідними СMR, про що цілком обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, сторонами було визначено порядок та вартість послуги у доларах США по курсу НБУ на день підготовки довідки про транспортні виплати, який співпадає з днем розвантаження контейнерів. Так, три контейнери були розвантажені 10.10.2024 та два контейнери були розвантажені та прийняті без зауважень 16.10.2024.
Отже, виходячи із курсу долару до гривні по курсу НБУ, що діяв станом на 16.10.2024 (41,2139 грн), позивачем цілком правомірно виконаний розрахунок плати за здійснені перевезення за заявками, вантаж за якими розвантажено 16.10.2024, виходячи із вказаного курсу: 1500 х 41,2139 = 61820,85 грн. Станом на 10.10.2024 курс долару до гривні по курсу НБУ дорівнював 41,1934 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу на суму 370 832,85 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що виконавець (позивач) надіслав на адресу ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» неповний комплект документів та не здійснив їх належного оформлення, незважаючи на зауваження, викладені в листі вих. № 30/01-02.
При цьому відповідач зазначає, що ТОВ «ТРАНСКОН ЛОГІСТИК» не виконав свого обов'язку з надання належно оформленого та повного переліку документів. Зокрема, у позовній Заяві ТОВ «ТРАНСКОН ЛОГІСТИК» зазначено, що «Відповідачу було направлено: Договір №ХВ30/08/24.1, рахунок на сплату № 241017 від 16 жовтня 2024р., Рахунок на сплату № 2410121 від 07 жовтня 2024р., Рахунок на сплату № 241012 від 10 жовтня 2024р., акт наданих послуг №241017 від 16 жовтня 2024р., акт наданих послуг №241012 від 10 жовтня 2024р., протокол погодження суми штрафу №2410171 від 16 жовтня 2024р., протокол погодження суми штрафу№2410121 від 7 жовтня 2024р. ) СМR 54453, СМR 54452, СМR 54454, СМR 54455, СМR 54456, СМR 52421, Іnvoice від 07.06.2024, Packing list, деклаларації, претензія, Лист № 2/01-25 від 10.01.2025, довідки про транспортні витрати, заявки на перевезення вантажу, проте у даному переліку не містяться копії Виписки та Витягу ЄДРПОУ, а також копії свідоцтва платника податку.
Однак колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки матеріалах справи містять достатній пакет документів, які в сукупності фактично підтверджують виконання послуг: рахунки, акти, CMR, довідки про транспортні витрати, листування, претензії та інші документи.
Разом з цим, відсутність двох копій, на які вказує відповідач, не скасовує факту надання послуг.
Верховний Суд у постановах від 22.11.2021 у справі №0670/2176/11 від 14.12.2022 у справі №910/3172/21 зазначив, що формальні недоліки в оформленні документів не повинні автоматично знімати обов'язок платежу, якщо факт надання послуг підтверджено іншими доказами. Верховний Суд зауважив. що перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання.
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 20 036,28 грн інфляційних втрат та 4932,25 грн 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, з 29.10.2024 відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання щодо оплати за здійснене позивачем перевезення за заявками: № АЛ000003236; № АЛ000003237; № АЛ000003242; № АЛ000003243; № АЛ000003245.
Розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем за період з 01.11.2024 року по 28.02.2025 року; розрахунок 3% річних здійснено позивачем за період з 29.10.2024 по 08.04.2025 на суму заборгованості 370 832,85 грн., яка була заявлена до стягнення у позовній заяві
Місцевим господарським судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних виходячи з встановленої обґрунтованої суми заборгованості - 309012,00 грн та визначеного позивачем періоду нарахування та визначено, що загальний розмір інфляційних втрат складає 16696,08 грн, а 3% річних - 4110,07 грн.
Колегія суддів, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його арифметично правильним та нормативно обґрунтованим., отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх правових підстав для часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір інфляційних втрат та 3% річних, незважаючи на імперативну норму ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити борг з урахуванням інфляції та три проценти річних». Ця норма є імперативною, і суд не має дискреційна для зменшення нарахувань.
Однак, колегія суддів вважає такі твердження позивача необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції не здійснював зменшення сум інфляційних втрат та 3% річних, як на то помилково вказує позивач, а здійснив власний перерахунок заявлених до стягнення у даній справі інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням встановленої обґрунтованої суми заборгованості - 309012,00 гр., яка є меншою від заявленою до стягнення (370 832,85 грн).
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за наднормативне використання (простій) автотранспорту у розмірі 69 051,68 гривень, колегія суддів керується таким.
Згідно зі статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 917 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. (ст. 918 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Як правильно встановив місцевий господарський суд, матеріалами справи підтверджене досягнення домовленості між сторонами щодо здійснення перевезення вантажу відповідно до заявок за наступними критеріями:
- дата та часу завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024;
- нормативний час на ЗРР: 48 годин;
- дата доставки: з 04.10.2024 по 05.10.2024.
Проте, позивач наполягає, що в порушення умов договору відбувся простій автотранспорту BH9591НТ, НОМЕР_1 , BH0938ХХ, BH8078IА на території Румунії, який був поданий під завантаження з 01 по 04 жовтня; та простій автотранспорту BH8078IA, BH8104HM, BH8720ІА на території України.
Разом з цим, позовні вимоги про стягнення штрафної санкції є безпідставними, оскільки матеріалами справи не доведено обов'язок відповідача здійснювати завантаження одразу після подачі автотранспорту, за умови, що датою завантаження визначено саме період часу з 01.10.2024 по 05.10.2024, про що вже зазначалося.
Отже, завантаження здійснено у строки, визначені у заявках.
Щодо простою автотранспорту на території України, то, як правильно зазначив місцевий господарський суд, позивачем не доведено, що вказані обставини відбулись через винні дії відповідача, враховуючи обставини щодо спірного перевезення за заявкою АЛ000003244 від 27.09.2024.
Враховуючи досягнуту домовленість сторін щодо дати та часу завантаження, в якій визначено саме період часу на завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024, суд першої інстанції цілком обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо прострочення позивача в подачі автотранспорту під завантаження, оскільки умова щодо чіткої дати такої подачі не була узгоджена сторонами.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що транспорт мав бути поданий виключно 01.10.2024 о 09:00 год., посилаючись на п. 5.2 Договору.
Проте такі твердження не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки пункт 5.2 Договору лише встановлює стандартний час «о 9:00, якщо не узгоджено інше» - але за наявності в заявках положення «дата з - по» це позначення слід читати в сукупності з іншим запланованим інтервалом.
Так, заявки № АЛ00003236-АЛ00003245 прямо визначали період завантаження з 01.10.2024 по 05.10.2024, що означає, що перевізник міг подати транспорт у будь-який день протягом цього періоду.
При цьому, п. 1.4 Договору передбачає, що заявки мають силу додатків до Договору і конкретизують його умови.
Крім того, сама практика перевезень у міжнародній логістиці передбачає використання періодів для завантаження, оскільки конкретний час залежить від доступності складу, митного оформлення, графіка контрагентів.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/552/18 виклав правовий висновок, що строк «з ... по ...» слід тлумачити як визначений період, протягом якого сторона має право виконати зобов'язання. Посилання Відповідача на постанову ВС від 15.04.2020 у справі № 905/2240/19 є нерелевантним, оскільки вона стосувалася строків грошових зобов'язань, а не строків подачі транспорту.
До того ж, Експедитором були прийняті всі, окрім одного (пошкодженого) контейнера для вчинення подальших експедиторських дій щодо них, що свідчить про конклюдентність дій Експедитора щодо подачі Виконавцем транспорту у певні дати.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення вимог про стягнення штрафної санкції, у зв'язку з чим слід відмовити у задоволені позовної вимоги у цій частині.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 309012,00 грн основного боргу, 16696,08 грн інфляційних втрат, 4110,07 грн 3% річних, а також про відмову в задоволенні решти позовних вимог як необґрунтованих.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого господарського суду, а фактично дублюють правову позицію сторін, викладену ними у суді першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржників.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ТОВ "Альтаріс ЛТД" (вх. №1903Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ "Транскон Логістик" (вх. №1975Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2025 у справі № 922/1271/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.11.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко