вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа№ 910/6769/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу Житомирської обласної ради
на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2025
у справі №910/6769/25 (суддя Турчин С.О.)
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ"
до Житомирської обласної ради
про стягнення 52458, 50 грн,
У травні 2025 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна у сумі 52458,50 грн., а саме:
- за період з 01 грудня 2021 року до 31 грудні 224 за нежитлове приміщення площею 90,7 кв.м. в розмір і 16 779,50 грн;
- за період з 01 грудня 2021 року до 31 грудні 224 за нежитлове приміщення площею 169,9 кв.м. в розмір і 35 679,00 грн;
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань зі сплати внесків на утримання спільного майна.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Житомирської обласної ради на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" заборгованість зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна у сумі 52458, 50 грн, витрати на правову допомогу у сумі 6500, 00 грн та судовий збір у сумі 2422, 40 грн.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач як власник нежитлового приміщення загальною площею 90,7 кв.м., яке розташовано по майдану Соборному, 5/1 у м. Житомирі та нежитлового вбудованого приміщення виставки-магазину загальною площею 169,9 кв.м., яке розташоване по майдану Соборному, 3/2 у м. Житомирі, є співвласником спільного майна ОСББ «Соборний квартал», зобов'язаний своєчасно і в повному розмірі сплачувати на рахунок позивача належні внески та платежі, відповідачем в період з 01.01.2021 по 31.12.2024 внески на утримання та ремонт спільного майна сплачено не було, а тому за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 52 458,50 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Житомирська обласна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі; рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі №910/6769/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" до Житомирської обласної ради про стягнення внесків на утримання та ремонт спільного майна скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" до Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що Житомирська обласна рада не отримувала повідомлення від ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" про прийняті рішення установчими зборами, в тому числі, повідомлення про рішення загальних зборів співвласників будинку №№ 3/2, 4 , 5/1 по Майдану Соборному та № 3 по вул. В. Бердичівській, оформленим протоколом №10 від 12.06.2020 щодо встановлення розмірів внеску, які спрямовуються на управління багатоквартирним будинком. Отже, позивач не виконує свої обов'язки, передбачені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про прийняті рішення установчими зборами та заборгованість відповідача виникла внаслідок бездіяльності позивача. Також відповідач заперечив щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що справа є незначної складності, відсутність інформації про час, витрачений адвокатом на надання послуг позивачу та вважає завищеним розмір витрат на правову допомогу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 апеляційну скаргу у справі №910/6769/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу Житомирської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі №910/6769/25 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 4542, 00 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
17.09.2025 через канцелярію суду від представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" надійшли письмові заперечення проти прийняття апеляційної скарги.
29.09.2025 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Житомирської обласної ради та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6769/25.
09.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6769/25.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, власниками квартир та нежитлових приміщень житлового комплексу №5/1 по майдану Соборному у м. Житомирі, до якого входять житлові багатоквартирні будинки №3/2, 4, 5/1 та житловий багатоквартирний будинок №3 по вул. В. Бердичівська, створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" (п. 1 Статуту ОСББ будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", затвердженого установчими зборами співвласників будинку, протокол №1 від 26.02.2016). (а.с.9-14)
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.04.2016 № 353 "Про зняття з балансу КП "ВЖРЕП № 3" Житомирської міської ради жилих будинків №№3/2, 4, 5/1 по вулиці Майдан Соборний та № 3 по вулиці Великій Бердичівській в м. Житомирі" та передачу їх в управління ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", за результатами розгляду звернення голови правління ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" КП "Виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 3" Житомирської міської ради знято з балансу житлові будинки №№3/2, 4 , 5/1 по вулиці Майдан Соборний та № 3 по вулиці Великій Бердичівській в м. Житомирі та передано в управління ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ".(а.с.15)
На виконання вказаного рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.04.2016 № 353 комісією за участю представників ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" та КП "ВЖРЕП №3" Житомирської міської ради 07.06.2016 був складений Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затверджений керівниками юридичних осіб 01.12.2017, згідно якого передано на баланс позивача - ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" житлові будинки та яким визначено активи і технічна документація, що передаються. (а.с.16-19)
Територіальній громаді сіл, селищ, міст Житомирській області в особі Житомирської обласної ради належить на праві власності нежитлове вбудоване приміщення фотографії загальною площею 90,7 кв.м., яке розташоване у складі житлового комплексу за адресою: майдан Соборний, 5/1, м.Житомир (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15313170181), де створено ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 121090954.(а.с.22-24)
Також у територіальній громаді сіл, селищ, міст Житомирській області в особі Житомирської обласної ради належить на праві власності нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 287,6 кв. м., яке розташоване у складі житлового комплексу за адресою: майдан Соборний, 3/2, м. Житомир (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2474107718040).(а.с.23)
Рішенням загальних зборів співвласників будинку №№ 3/2, 4 , 5/1 по Майдану Соборному та № 3 по вул. В. Бердичівській, оформленим протоколом №10 від 12.06.2020, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання спільного майна (будинку та прибудинкової території) у сумі 5,00 грн/кв. м, який застосовується з 01.07.2020. (а.с.20-21).
Підставою звернення з позовом стало, невиконання відповідачем взятих не себе зобов'язань зі сплати внесків на утримання спільного майна, у зв'язку із чим, за розрахунком позивача у відповідача виникла заборгованість зі сплати внесків у загальній сумі 52458,50 грн:
- за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 в розмірі - 16779,50 грн за приміщення площею 90,7 кв.м. (майдан Соборний, 5/1, м. Житомир);
- за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 в розмірі - 35679,00 грн за частину приміщення площею 169,9 кв.м. (майдан Соборний, 3/2, м. Житомир).
При цьому згідно із наявною у матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №428867694 від 28.05.2025 частина нежитлового приміщення виставки-магазину площею 117,7 кв.м. перебуває в оренді ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа". Таким чином, позивачем здійснено нарахування на частину нежитлового приміщення площею 169,9 кв.м. (287,6 - 117,7), яке розташоване у складі житлового комплексу за адресою: майдан Соборний, 3/2, м. Житомир. (а.с.23).
Позивач зазначає, що наявність обов'язку відповідача зі сплати внесків на користь позивача, наявність у нього усіх правомочностей власника нежитлових приміщень і співвласника комплексу нерухомості та правомірність вимог позивача вже були встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 у справі №906/1276/21. За яким з відповідача була стягнута заборгованість за приміщення площею 90,7 кв.м. за період з 01.07.2016 до 27.11.2021. Так, суди у вказаній справі констатували наявність виключно у Житомирської області ради прав та обов'язків власника зазначених нежитлових приміщень, а отже існування у нього зобов'язань зі сплати внесків на користь позивача. Отже, у розумінні ч.4 ст.75 ГПК України позивач звільнений від доказування обставин існування виключно у Житомирської обласної ради зобов'язань перед ним зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в порушенням норм Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ, відповідач не виконував зобов'язання зі сплати внесків на утримання майна - нежитлового приміщення загальною площею 90,7 кв.м., яке розташовано по майдану Соборному, 5/1 у м. Житомирі та нежитлового вбудованого приміщення виставки-магазину загальною площею 169,9 кв.м., яке розташоване по майдану Соборному, 3/2 у м. Житомирі, а тому у зв'язку з не виконанням відповідачем покладених на нього обов'язків зі сплати внесків позивачем обґрунтовано заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 52458,50 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Вимогами ч. 4 ст. 319 ЦК України унормовано, що власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказана норма законодавства встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з пунктом 1 розділу II Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" (далі - Статут), затвердженого рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", оформленого протоколом №1 від 26.02.2016, метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частинами 2, 3 статті 23 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Статтею 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
За змістом ч.2 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п.2, 3 розділу ІІІ Статуту вищим органом управління об'єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або зведення господарських споруд.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України, а також вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Як свідчать матеріали справи, та було вірно встановлено судом першої інстанції витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 121090954 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №428867694 від 28.05.2025 територіальній громаді сіл, селищ, міст Житомирській області в особі Житомирської обласної ради належить на праві власності нежитлове вбудоване приміщення фотографії загальною площею 90,7 кв.м., яке розташоване у складі житлового комплексу за адресою: майдан Соборний, 5/1, м. Житомир (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15313170181) та нежитлове вбудоване приміщення виставки-магазину загальною площею 287,6 кв. м., яке розташоване у складі житлового комплексу за адресою: майдан Соборний, 3/2, м. Житомир (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2474107718040).(а.с.22-24)
Матеріалами справи встановлено, та позивачем доведено, що відповідач як власник зазначених вище нежитлових приміщень, розташованих за адресами: майдан Соборний, 5/1, у м. Житомир та майдан Соборний, 3/2, м.Житомир є співвласником спільного майна ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", а отже зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати на рахунок позивача належні внески та платежі на утримання майна.
Так, рішенням загальних зборів співвласників будинку №№3/2, 4 , 5/ 1 по Майдану Соборному та № 3 по вул. В. Бердичівській , оформленим протоколом №10 від 12.06.2020, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання спільного майна (будинку та прибудинкової території) у сумі 5,00 грн/кв. м, який застосовується з 01.07.2020.
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними рішення загальних зборів співвласників ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ", оформлених протоколом №2 від 13.06.2016 та протоколом №10 від 12.06.2020, про встановлення тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.
Так, розмір щомісячного внеску на утримання спільного майна (будинку та прибудинкової території) для нежитлових приміщень площею 90,7 кв.м. та площею 169,9 кв.м., яке належить на праві власності територіальній громаді сіл, селищ, міст Житомирській області в особі Житомирської обласної ради складає:
- за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 в розмірі - 16779,50 грн за приміщення площею 90,7 кв.м. (майдан Соборний, 5/1, м. Житомир);
- за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 в розмірі - 35679,00 грн за частину приміщення площею 169,9 кв.м. (майдан Соборний, 3/2, м. Житомир).
Докази сплати відповідачем нарахувань за утримання спільного майна (будинку та прибудинкової території) для нежитлових приміщень площею 90,7 кв.м. та площею 169,9 кв.м. у матеріалах справи відсутні.
У разі відмови співвласника сплачувати встановлені внески і платежі об'єднання має право звернутися до суду (частина 6 статті 13, частина 1 статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи належним чином доведено, обґрунтованість позовних вимог, тому судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" про стягнення з Житомирської обласної ради заборгованості зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна у сумі 52458,50 грн.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що він не отримував повідомлення від ОСББ "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" про прийняті рішення установчими зборами, зокрема, повідомлення про рішення загальних зборів співвласників будинку №№ 3/2, 4 , 5/1 по Майдану Соборному та № 3 по вул. В. Бердичівській , оформленим протоколом №10 від 12.06.2020 щодо встановлення тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, оскільки в силу приписів ст.14, 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст.6, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" саме на відповідача покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі і виконувати рішення зборів співвласників, а також надано право знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі. Разом з тим доказів звернення до позивача про ознайомлення із протоколом №10 від 12.06.2020 щодо встановлення тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та відмови позивача у задоволенні такої вимоги відповідач не надав.
Окрім того, як свідчать матеріали справи рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2023 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2024 року у справі № 906/1276/21 (а.с. 25-48) з відповідача вже стягувались внески на утримання будинку та прибудинкової території, отже останній знав про наявність обов'язку про сплаті внесків на утримання майна.
Стосовно вимог щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, що було заявлено позивачем у розмірі 6500,00 грн, та задоволено судом першої інстанції , колегія судів зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як свідчать матеріали справи, 28.05.2025 між Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОБОРНИЙ КВАРТАЛ" (клієнтом) та Ярош Володимиром Васильовичем (адвокатом) укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 3/25 (а.с.52), за умовами якого, адвокат зобов'язується надати клієнтові, яка полягає у представництві і захисті прав та інтересів клієнтів в судах усіх рівнів та інстанцій у відносинах з Житомирською обласною радою та/або з її уповноваженими підприємствами або іншими органами з управління комунальним майном у справі про стягнення заборгованості зі сплати внесків на користь клієнта за нежитлові приміщення площею 90,7 кв.м. та площею 169,9 кв.м. за адресою: майдан Соборний, 3/2, м. Житомир, реєстраційні номери об'єктів нерухомості: 15313170181 та 2474107718040.
Відповідно до п.2.1. договору гонорар адвоката за професійну правничу допомогу є фіксованим, не залежить від обсягу правничої допомоги і становить 6500,00 грн.
Платіжною інструкцією №545 від 28.05.2025 позивач сплатив гонорар за договором про надання професійної правничої допомоги № 3/25 від 28.05.2025 у сумі 6500,00 грн.(а.с.54)
Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).
За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач заперечував щодо задоволення судом першої інстанції, заявлених позивачем витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що справа є незначної складності, відсутність інформації про час, витрачений адвокатом на надання послуг позивачу та зазначив, що вважає розмір витрат позивача на правову допомогу завищеним.
Так, критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд також наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Оцінка тих чи інших витрат сторін, як судових, здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру.
Доводи апелянта, щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу є необґрунтованими та не спростовують встановлених вище обставин правомірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу. При цьому у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19 наведена правова позиція , згідно із якою самі лише посилання іншої сторони на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.
Стосовно посилання апелянта на відсутність інформації про час, витрачений адвокатом на надання послуг позивачу, колегія суддів зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).
Оскільки сторонами у договорі визначено гонорар у фіксованому розмірі, то для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, а тому заперечення відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на правову допомогу в сумі 6500,00 грн є реальними, співмірними, відповідають критерію розумності та підтверджені матеріалами справи, а тому правомірно були задоволені судом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2025 року у справі № 910/6769/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Житомирської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2025 року у справі № 910/6769/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2025 року у справі № 910/6769/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 910/6769/25 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук