вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/4887/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 12.11.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн"
на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025
у справі №910/4887/24 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімед"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 200 000, 00 грн
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/4887/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" 11.08.2025 (через систему "Електронний суд") звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/4887/24 від 10.07.2025. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 апеляційну скаргу у справі №910/4887/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/4887/24; витребувано невідкладно матеріали справи № 910/4887/24 з господарського суду міста Києва; роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, заперечення, пояснення щодо апеляційної скарги в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; роз'яснено скаржнику право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (в разі його надання) в письмовій формі протягом п'яти днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) його іншим учасникам справи); встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
28.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи у 1-му томі.
28.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімед" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі і залишити рішення суду першої інстанції без змін; розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника відповідача.
Також відповідач просить суд прийняти до уваги висновок експертів від 26.12.2024 №374/1/24 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №22023040000000736 та висновок експертів від 27.12.2024 №375/1/24 за результатами проведення судової комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №22023040000000736. Неможливість подання вищевказаних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції обгрунтовується дозволом начальника 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 27.08.2025 на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження від 23.10.2023 №22023040000000736.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидової А. М. про самовідвід від розгляду справи №910/4887/24 задоволено; матеріали справи №910/4887/24 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 зазначену апеляційну скаргу у справі №910/4887/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/4887/24 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2025 об 11 год. 30 хв.
11.11.2025 через систему «Електронний Суд» Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просить суд апеляційної інстанції приєднати до матеріалів справи висновок експерта від 04.11.2025 №3151/3162 за результатами проведення комплексної комп'ютерно-технічної та експертизи у сфері інтелектуальної власності в рамках матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.05.2025 №1202504211000486. В обгрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів, відповідач зазначає, що вказаний Висновок експерта від 04.11.2025 №3151/3162 було отримано лише 05.11.2025 і надається цей доказ у зв'язку із наданням відповідних висновків експертів від 26.12.2024 та від 27.12.2024 разом із відзивом відповідача на апеляційну скаргу.
У судове засідання 12.11.2025 з'явився представник скаржника. Представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе задовольнити заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Дімед" у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи Висновок експерта від 18.07.2025 №2580/24-35 за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності, який долучено до апеляційної скарги.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, позивач повідомив суд, що звернувся до державної спеціалізованої установи (Київський науково-дослідний інститут судової експертизи Міністерства юстиції України) для проведення судової експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Яким є вміст ресурсів/посилань: https://dimed.com.ua/; https://dimed.com.ua/d1; https://dimed.com.ua/d2? Додатково прошу вивантажити файли за посиланнями https://dimed.com.ua/d1 та https://dimed.com.ua/d2 із збереженням їх на носій.
2. Чи є програмне забезпечення, отримане за результатами дослідження за питанням 1, тотожним або схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 08.03.2023 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?
3. Чи використано при створенні програмного забезпечення, отриманого за результатами дослідження за питанням 1, вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 08.03.2023 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?
Крім того, 10.07.2025 позивач подавав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, в обгрунтування якого зазначалось, що екпертиза на замовлення позивача досі триває, позивачем направлено судовому екперту запитувані додаткові матеріали, які були необхідні для проведення дослідження.
Судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це тим, що лист експерта про надання додаткових матеріалів датовано 22.01.2024, а позивач не надав доказів вчинення ним необхідних дій для проведення замовленої експертизи впродовж розгляду судом даної справи. З огляду на строки розгляду справи та з метою забезпечення рівності й змагальності учасників процесу, суд першої інстанції вирішив відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув 10.07.2025 спір по суті.
Колегією суддів вирішено долучити до матеріалів справи вказаний Висновок експерта від 18.07.2025 №2580/24-35 за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності, з метою забезпечення всебічності, об'єктивності, повноти та безпосередності дослідження наявних у справі доказів, правильного вирішення спору по суті, а також враховуючи, що позивач повідомив суд першої інстанції про початок проведення вказаного експертного дослідження на замовлення позивача та просив відкласти розгляд справи по суті до отримання результатів експертного дослідження, суд недостатньо обґрунтував відмову у задоволенні цього клопотання, що слід вважати поважною причиною для прийняття цього доказу в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції вирішив не брати до уваги висновок експертів від 26.12.2024 №374/1/24 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №22023040000000736 та висновок експертів від 27.12.2024 №375/1/24 за результатами проведення судової комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №22023040000000736, які долучені до відзиву на апеляційну скаргу, оскільки колегія суддів вважає, що відповідач не навів поважних причин на обгрунтування неможливості подати відповідні докази до суду першої інстанції. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду першої інстанції відповідного клопотання у строки та порядку, що встановлені нормами ГПК України, відзив на позов не подав, суд першої інстанції не повідомив відносно того, що має намір подати відповідні докази, не довів, що своєчасно звернувся за отриманням дозволу на розголошення відповідних відомостей, та що повідомив про це суд.
Колегія суддів вирішила не брати до уваги висновок експерта від 04.11.2025 №3151/3162 за результатами проведення комплексної комп'ютерно-технічної та експертизи у сфері інтелектуальної власності в рамках матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.05.2025 №1202504211000486, оскільки вказаний висновок експерта від 04.11.2025 не існував на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, тобто, фактично є новим доказом, який не існував на час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки датований після 10.07.2025.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду.
Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (Постанова ВС від 27.07.2022 у справі № 754/695/20).
Врахування судом апеляційної інстанції такого доказу було б за вказаних обставин порушенням норм процесуального права, принципу правової визначеності.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/4887/24. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн» було зазначено, що для підтвердження його позиції щодо позовних вимог, в порядку ст. 101 Господарсько-процесуального кодексу України звернувся до державної спеціалізованої установи (Київський науково-дослідний інститут судової експертизи Міністерства юстиції України) для проведення судової експертизи. Апелянт отримав запит від Київського науково-дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції України щодо надання додаткових матеріалів. 01.07.2025 позивач направив запитуванні матеріали до Київського науково- дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції України для проведення згаданої судової експертизи. У судовому засіданні 10.07.2025 представником позивача було повідомлено суд про дані обставини і відповідно до ч 4. ст 80 ГПК України було подано клопотання про перенесення судового засідання для можливості надання висновку судової експертизи. Натомість, судом першої інстанції було відмовлено у задоволені даного клопотання, чим, на думку скаржника, позбавлено його можливості довести порушення своїх прав. 23.07.2025 представником Апелянта було отримано Висновок експерта №2580/24-35 за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності від 18.07.2025 (далі - Висновок), згідно з яким програмне забезпечення, яке міститься на веб-сторінці, що належить ТОВ «Димед» є схожим із програмним забезпеченням «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» згідно з свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , права на яке належить Апелянту. Отже, на думку скаржника, всі обставини, які були зазначені судом першої інстанції, як недоведені, містяться у Висновку експертизи. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав можливості надати докази, проігнорувавши вимоги ст. 80 ГПК України. Оскільки Висновок екпертизи містить обставини, які визначені судом першої інстанції, як недоведені, та приймаючи до уваги той факт, що судом першої інстанції було відмовлено Апелянту у поданні доказів для розгляду судом першої інстанції, на думку скаржника, рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2025 підлягає скасуванню.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" слід залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/4887/24 залишити без змін, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" (далі- позивач, ТОВ "Оус Дістрибюшн") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімед" (далі - відповідач, ТОВ "Дімед"), в якому просив суд, з метою захисту майнових авторських прав на програмне забезпечення, яке засвідчено свідоцтвом № НОМЕР_1:
- заборонити ТОВ "Дімед" надавати доступ до Програмного забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску" в мережі Інтернет або в будь-який інший спосіб;
- стягнути з ТОВ "Дімед" компенсацію (разового грошового стягнення) на користь ТОВ " ОУС Дістрібюшн" у розмірі 200 000 (двісті тисяч гривень).
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/4887/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" відмовлено повністю.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" є власником майнових прав на комп'ютерну програму - Програмне забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску" згідно із свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ( далі також - Програмне забезпечення) на підставі договору про відчуження від 09.03.2023 № 01/23, який укладено позивачем з ОСОБА_1 (далі - Автор).
Як зазначає позивач у позові, Товариству з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" стало відомо про використання Програмного забезпечення - ТОВ "Прайм Техсервіс".
Представником позивача було направлено адвокатський запит до ТОВ "Прайм Техсервіс" про надання інформації стосовно використання Програмного забезпечення та правових підстав такого використання.
У відповідь на адвокатський запит, ТОВ "Прайм Техсервіс" було надано інформацію про те, що дане Програмне забезпечення було завантажено з веб-сторінки www.dimed.com.ua, що належить ТОВ " Дімед".
Належність веб-сторінки відповідачу-2 позивач підтверджує інформацією, отриманою за допомогою сервісу Whois [мережевий протокол, який дозволяє звернутися до бази даних офіційного реєстратору доменних імен та, з використанням доменного імені, дізнатися кому належить даний домен та іншу інформацію] власником та реєстрантом доменної адреси www.dimed.com.ua є ТОВ " Дімед".
Як стверджує позивач, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що він не укладав жодних угод з відповідачем на використання Програмного забезпечення. На думку позивача, програмне забезпечення, яке розміщено на веб-сторінці www.dimed.com.ua, (належить ТОВ "Дімед") та використовується ТОВ "Прайм Техсервіс" є відтворенням Програмного забезпечення позивача.
Відповідно до частини першої статті 435 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
У статті 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб'єктів авторського права. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.
Використання твору здійснюється виключно з дозволу суб'єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом (стаття 443 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
У частинах першій, другій статті 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Пункт 16 частини першої статті 6 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відносить до об'єктів авторського права комп'ютерні програми.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (стаття 421 ЦК України).
Частиною третьою статті 426 ЦК України передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до статті 435 ЦК України суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею.
Відповідно до статті 442 ЦК України оприлюдненням твору вважається будь-яка дія, що вперше робить твір доступним для необмеженого кола осіб.
Як вбачається з тверджень позивача, йому належать права інтелектуальної власності на Програмне забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску" згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 та згідно з договором про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності від 09.03.2023 № 01/23.
Позивач наголошує, що ТОВ "Дімед" на своїй веб-сторінці www.dimed.com.ua без дозволу позивача розміщує спірне Програмне забезпечення, чим порушує права інтелектуальної власності позивача на комп'ютерні програми.
Згідно з відповіддю ТОВ "Прайм Техсервіс" від 12.12.2023 на адвокатський запит Адвокатського об'єднання "Ай Пі Юрікс", Товариство використовує програмне забезпечення для роботи, яке було завантажене з веб-сторінки за адресами: https:// dimed.com.ua/d1; https:// dimed.com.ua/d2.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що з вказаної відповіді не вбачається за можливе встановити, яке саме програмне забезпечення скачало ТОВ "Прайм Техсервіс". Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не ідентифіковано, не доведено, що з веб-сторінки відповідача було скачано те саме програмне забезпечення, авторські права на яке належать позивачу, не доведено, що це Програмне забезпечення є відтворенням Програмного забезпечення позивача, як про це зазначено у позові.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач не надав фіксації факту огляду веб-сторінки відповідача в частині розміщення файлів для скачування, які б містили спірне Програмне забезпечення та не надано файл-екземляр програмного забезпечення (який розміщено до скачування відповідачем), який можливо було б порівняти з об'єктом авторського права.
Вирішуючи справи щодо захисту авторських прав, суди повинні виходити з того, що за закріпленим у процесуальному законодавстві принципом доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права, факт його порушення відповідачем або загрозу такого порушення, розмір шкоди (за винятком вимоги щодо виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача; відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести відсутність порушень авторський прав, дотримання ним вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні об'єкта авторського права, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, яке саме програмне забезпечення було розміщене на веб-сторінці відповідача станом на дату виявлення позивачем порушення. Надані позивачем докази не доводять, що ТОВ "Дімед" на своїй веб-сторінці розміщувало належне ТОВ "Оус Дістрибюшн" програмне забезпечення "TD Control" для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску".
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції досліджено Висновок експерта від 18.07.2025 №2580/24-35 за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності, який долучено до апеляційної скарги.
На вирішення експерьного дослідження поставлено наступні питання:
1. Яким є вміст ресурсів/посилань: https://dimed.com.ua/; https://dimed.com.ua/d1; https://dimed.com.ua/d2? Додатково прошу вивантажити файли за посиланнями https://dimed.com.ua/d1 та https://dimed.com.ua/d2 із збереженням їх на носій.
2. Чи є програмне забезпечення, отримане за результатами дослідження за питанням 1, тотожним або схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control») примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?
3. Чи використано при створенні програмного забезпечення, отриманого за результатами дослідження за питанням 1, вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 08.03.2023 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?
Судовий експерт Голікова О.В. дійшла наступних висновків:
1. Вмістом ресурсу/посилання https://dimed.com.ua/ є статичні та динамічні елементи (текстове наповнення, зображення тощо) у вигляді реклами та пропонування для продажу продукції компанії DIMED. Скріншоти інформаційного наповнення вмісту ресурсу/посилання https://dimed.com.ua/ наведено у Додатку 1. Вмістом ресурсів/посилань та https://dimed.com.ua/d1 https://dimed.com.ua/d2 є електронні файли у форматі *.ехе (веб-сторінка https://dimed.com.ua/d1 - DiMeD_Exist_XCode_v1.93.0.5_setup.exe; веб-сторінка https://dimed.com.ua/d2 - DiMeD_Expert_v1.93.0.5_setup.exe). Файли за посиланнями https://dimed.com.ua/d1 та https://dimed.com.ua/d2 вивантажено та збережено на носій (Додаток 2).
2. Програмне забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отримане за результатами дослідження за питанням 1, є схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control») примірник і вихідні коди якого надано на дослідження.
3. При створенні програмного забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отриманого за результатами дослідження за питанням 1, могли бути використані вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження.
Як вбачається з даного експертного дослідження, з метою відповіді на питання «Чи є програмне забезпечення, отримане за результатами дослідження за питанням 1, тотожним або схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control») примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?» та «Чи використано при створенні програмного забезпечення, отриманого за результатами дослідження за питанням 1, вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження?» проведено порівняння вмісту модулів із тотожними назвами.
За результатами проведеного порівняння експертом встановлено наступне: 1) частина модулів дисплейних форм (файли у форматі *.dfm) є ідентичними. Водночас, 122 файли, розташовані у папці «DimedExpert» та 122 файли, розташовані у папці «DimedExist» не мають відповідників за назвою та змістом у папці «TD Control»; 86 файлів, розташованих у папці «TD Control» не мають відповідників за назвою та змістом у папках «DimedExpert» та «DimedExist»; 3) 234 файли, розташовані у папці «TD Control» мають відповідні за назвою файли у папці «DimedExpert» та «DimedExist». Зазначені файли порівнювались за їх вмістом. За результатами порівняння встановлено, що зміст файлів не є ідентичним, однак, виявлено збіги у структурі та командах. Виявлені розбіжності, зокрема, стосуються адреси пам'яті інструкції, що з точки зору логіки та функціоналу інструкції, не є розбіжністю. Окрім того, виявлено видалені або додані блоки команд при збереженні загальної структури. Серед досліджуваних файлів найбільше розбіжностей виявлено у файлах формату *.pas. Файли у форматі *.dfm мають незначні розбіжності.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що програмне забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отримане за результатами дослідження за питанням 1, не є ідентичним, але є схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження. Окрім того, зважаючи на дати останньої зміни виконуваних файлів (файлів у форматі *.ехе), програмне забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження є таким, що створено раніше. Зважаючи на виявлені збіги зроблено висновок, що при створенні програмного забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отриманого за результатами дослідження за питанням 1, могли бути використані вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження.
Колегія суддів вбачає, що вказаний екпертний висновок від 18.07.2025 №2580/24-35 не доводить позицію позивача, яка викладена у позові. Експерт лише припустив, що при створенні програмного забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отриманого за результатами дослідження за питанням 1, могли бути використані вихідні коди програмного забезпечення за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження. За результатами порівняння експерт встановив також, що зміст файлів не є ідентичним.
Висновок експерта, що програмне забезпечення «DiMeD Expert» та «DiMeD Exist», отримане за результатами дослідження за питанням 1, є схожим із програмним забезпеченням за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 08.03.2023 НОМЕР_1 «TD Control» для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску» («TD Control»), примірник і вихідні коди якого надано на дослідження, беззаперчено не доводить того, що саме програмне забезпечення позивача було розміщене на веб-сторінці відповідача станом на дату виявлення позивачем порушення та було його відтворенням, як зазначено у позові.
До того ж, судом встановлено, що до суду не надано оптичний диск у якості Додатку № 2 (у пакеті № 1), тобто вивантажені експертом та збережені на носій (Додаток № 2) файли за посиланням https://dimed.com.ua/d1 та https://dimed.com.ua/d2.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Надавши правову кваліфікацію обставинам справи, наданим доказам у справі у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи позивача про порушення відповідачем його авторських прав є необґрунтованими та не доведеними належними й допустимими доказами, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права та ухвалив судове рішення, підстав для скасування якого судовою колегією не встановлено.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/4887/24 - без змін.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Повний текст постанови складено у перший робочий день після закінчення суддею Остапенком О.М. підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оус Дістрибюшн" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/4887/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4887/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 24.11.2025
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко