вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа№ 911/184/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 р. (повний текст складено 26.06.2025 р.)
у справі № 911/184/24 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп"
про стягнення 3550,67 грн,
У січні 2024 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" про стягнення 3550,67 грн, з яких: 1893,49 грн основного боргу, 1338,40 грн пені, 231,77 грн інфляційних втрат та 87,01 грн 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг № 02.5-14/2-2 від 03.03.2015 р. належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2025 р. у справі № 911/184/24 відмовлено Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що відповідно до п. 4.6 укладеного між сторонами договору акти приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2022 р. та від 30.06.2022 р. вважаються підписаним сторонами. У нього відсутні інші документи, окрім складених рахунків та актів на підтвердження реальності проведених ним господарських операцій із надання відповідачу телекомунікаційних послуг. Крім цього, у спірний період аеропорт функціонував, відтак ним надавались послуги відповідачу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у справі № 911/184/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
30.07.2025 р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 14.07.2025 р. про відкриття провадження у справі № 911/84/24 сторонам доставлено до електронних кабінетів 14.07.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 18.07.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 14.07.2025 р. у справі № 911/84/24 оприлюднена у реєстрі 16.07.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р., на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
03.03.2015 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" (далі - абонент) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 02.5-14/2-2 (далі - договір).
В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди, а саме: додаткову угоду № 1 від 29.06.2015 р. (далі - додаткова угода №1) та додаткову угоду № 2 від 27.04.2017 р. (далі - додаткова угода № 2).
Відповідно до п. 1.1 договору, у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного майна - частини нежитлового приміщення № 3.1.4 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 80,00 кв. м (далі - майно) для розміщення та експлуатації місць із сервісного обслуговування пасажирів, аеропорт надає, а абонент отримує та оплачує телекомунікаційні послуги, що перелічені в п. 4.1 договору, надалі - послуги.
Згідно з п. 2.6.4 договору аеропорт здійснює тимчасове припинення надання послуг при виникненні стихійного лиха, надзвичайної ситуації, введення надзвичайного чи воєнного стану відповідно до законодавства.
У відповідності до п. 3.1.11 договору аеропорт має право на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за надані послуги.
Як передбачено п. п. 3.2.1, 3.2.8, 3.2.15 договору, аеропорт зобов'язаний надавати замовлені абонентом послуги цілодобово відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері телекомунакцій України; вести облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом окремо і забезпечувати його достовірність; стягувати плату за фактичний час отриманих абонентом послуг.
Відповідно до п. 3.3.11 договору абонент має право на відмову від оплати послуги, яку абонент не замовляв та не отримував.
За п. 3.4.2 договору абонент зобов'язаний виконувати умови цього договору, своєчасно оплачувати отримані послуги в розмірах і строки, встановлені договором.
Пунктом 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1, сторони погодили, що сплата за договором здійснюється згідно з граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженими рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, тарифами на телекомунікаційні послуги, розробленими та затвердженими аеропортом, розмір яких приведений у таблиці № 1 договору, зокрема:
- послуги з використання мережі Інтернет - користування мережею Інтернет вартістю 725,00 грн, абонентна плата, щомісячно;
- послуги з організації передачі інформації мережами цифрового зв'язку - передача інформації зі швидкістю до 100 Мбіт/с (для комп'ютерної мережі) вартістю 500,00 грн, абонентна плата, щомісячно.
Відповідно до п. п. 4.5, 4.6 договору аеропорт щомісячно виставляє абоненту рахунок-фактуру за надані послуги за розрахунковий період та складає акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - акт); абонентом здійснюється оплата за фактично отримані послуги. Абонент з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок-фактуру та акт. Сплата рахунку-фактури проводиться абонентом до 20 числа того ж місяця.
Згідно з п. 4.10 договору стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується до моменту повного погашення абонентом простроченої заборгованості за укладеним договором
Договір є чинним з дати підписання та діє до 24.09.2024 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін протягом 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомила письмово про його припинення (п. 7.1 договору).
На виконання умов укладеного договору за період з травня по червень 2022 року позивачем складено та направлено, а відповідачем отримано системі М.Е.Doc рахунки на оплату та акти приймання-здачі виконаних послуг на суму 2155,99 грн, а саме:
- рахунок-фактуру № 90/245 від 31.05.2022 р. за травень 2022 року на суму 1470,00 грн за користування мережею Інтернет та за використання послуги з передачі інформації зі швидкістю до 100 Мбіт/с (для комп'ютерної мережі);
- рахунок-фактуру № 90/259 від 30.06.2022 р. за червень 2022 року (по 14.06.2022) - на суму 685,99 грн за користування мережею Інтернет та за використання послуги з передачі інформації зі швидкістю до 100 Мбіт/с (для комп'ютерної мережі).
Позивач вказує, що рахунки та акти надіслано через систему М.Е.Doc, оскільки відповідач не виконав власного договірного обов'язку та самостійно такі документи не отримав.
Водночас, посилаючись на п. 2.6.1 договору, позивач зазначив, що згідно з актом виконаних робіт від 27.06.2022 р. відповідачу було призупинено надання послуг з 14.06.2022 р. на підставі його листа № 22-06/11 від 11.06.2022 р.
У відповідь, відповідач направив на адресу позивача лист № 22-06/17 від 17.06.2022 р. та лист № 22-07/1 від 22.07.2022 р., у яких відмовився від підписання вказаних вище актів про надані послуги у травні, червні 2022 року.
Посилаючись на те, що такі відмови відповідачем направлено з порушенням встановленого п. 4.6 договору строку, позивач вважає, що акти від 31.05.2022 р. та 30.06.2022 р. вважаються підписаними сторонами.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не здійснив повну оплату за надані у травні, червні 2022 року надані послуги, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість.
За змістом ст. 193 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За загальним правилом фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг, виконаних робіт тощо), попри те документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є як фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, так і зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.
Зі змісту спірних у цій справі правовідносин вбачається, що метою правовідношення сторін є надання позивачем та фактичного споживання відповідачем в орендованому приміщенні аеропорту телекомунікаційних послуг - користування мережею "Інтернет" та передачею інформації на швидкості 100Мбіт/с.
Тобто передбачені договором телекомунікаційні послуги мають як реально надаватись позивачем, так і фактично споживатись відповідачем, відповідно, надаючи економічну цінність та корисний ефект для його господарської діяльності і створюючи зв'язок між такою діяльністю та обставинами надання/споживання цих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість, яку заявлено до стягнення, сформовано позивачем у рахунках та актах за травень, червень 2022 року із телекомунікаційних послуг - користування мережею "Інтернет" та передачею інформації на швидкості 100 Мбіт/с.
Вказані акти за результатами їх отримання відповідач не підписав, зазначені у цих актах послуги не визнав з огляду на неможливість використання орендованого майна.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022 р. було введено воєнний стан в Україні, який тривав як станом на травень, червень 2022 року, так і дотепер.
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є стратегічним охоронюваним об'єктом та, попри часткове його функціонування як майнового комплексу, з 24.02.2022 р. і на час дії військового стану в Україні обслуговування пасажирів з метою здійснення польотів не відбувається, тобто цивільні особи як пасажири не мають доступу до території аеропорту та, зокрема, до приміщень сервісного обслуговування, тоді як доступ працівників організацій - орендарів приміщень аеропорту, у тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" здійснюється тільки за попередньо наданими дозволами/перепустками.
Так, у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем у травні, червні 2022 року (до 14.06.2022 р.) телекомунікаційних послуг відповідачу та фактичне споживання/отримання ним цих послуг, а також відсутні докази на підтвердження обставин передачі позивачем інформації на швидкості 100Мбіт/с та користування відповідачем мережею "Інтернет" в приміщеннях сервісного обслуговування пасажирів.
Зокрема позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин:
- видачі працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" перепусток протягом травня-червня 2022 року та, відповідно, перебування їх в ці місяці на території аеропорту, а саме в орендованих приміщеннях для експлуатації місць із сервісного обслуговування пасажирів;
- ведення обліку електронних комунікаційних послуг, наданих ним, зокрема, відповідачу у травні-червні 2022 року, у тому числі і записів про такі послуги, як і не надано позивачем доказів проведення податкового обліку таких господарських операцій, як ознаки їх реальності.
Складання та підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.
Основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, тоді як наявність належним чином оформлених первинних документів, у тому числі і підписаних уповноваженими представниками обох сторін, що у цьому спорі виключається, є вторинною, похідною ознакою.
Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи, оскільки господарська операція пов'язана не з самим фактом підписання договору, а з фактом руху активів суб'єкта господарювання та руху його капіталу, натомість сам по собі договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Доводи скаржника про те, що він не має інших документів, окрім складених ним рахунків та актів на підтвердження реальності проведених ним господарських операцій із надання відповідачу телекомунікаційних послуг, судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 8 ст. 105 Закону України "Про електронні комунікації" з метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги постачальники таких послуг повинні: 1) вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними; 2) зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом.
Згідно з п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, оператори, провайдери зобов'язані, зокрема, вести облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом окремо, забезпечувати його достовірність, зберігати записи про надані послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом.
Як передбачено ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Таким чином, вказані вище норми закону покладають на постачальника послуг не тільки обов'язок щодо ведення обліку обсягу та вартості наданих послуг, але і щодо збереження його достовірності та збереження записів про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, який у спірних правовідносинах продовжений на час дії воєнного стану.
Враховуючи викладене, а також введення з 24.02.2022 р. воєнного стану в Україні, беручи до уваги п. 2.6.4 договору щодо підстав тимчасового припинення аеропортом надання послуг, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1893,49 грн основного боргу за договором про надання телекомунікаційних послуг № 02.5-14/2-2 від 03.03.2015 р.
Доводи скаржника про те, що у спірний період аеропорт функціонував, відтак ним надавались послуги відповідачу, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки необхідність позивача в утриманні необхідного персоналу не впливає на специфіку погоджених договором телекомунікаційних послуг, вартість яких абонент оплачує тільки тоді, коли фактично їх отримує.
Також за порушення строку оплати отриманих у травні, червні 2022 року послуг позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1338,40 грн пені, 231,77 грн інфляційних втрат та 87,01 грн 3% річних.
Оскільки у задоволенні основної вимоги про стягнення заборгованості було відмовлено у зв'язку із недоведеністю обставин виникнення у відповідача грошового зобов'язання по оплаті сформованих у рахунках і актах сум за травень, червень 2022 року, тому не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 р. у справі № 911/184/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 р. у справі № 911/184/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко