Справа № 991/10996/25
Провадження №11-сс/991/710/25
17 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 року,
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ст. 368-5 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного суду, будучи професійним суддею, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, у серпні 2008 року створив стійке ієрархічне об'єднання, до якого залучив ряд осіб, зокрема, окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, у тому числі заступника голови цього суду ОСОБА_7 , працівників апарату судів, членів їх сімей, учасники якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів. Діяльність злочинної організації була спрямована на постановлення суддями системи господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, забезпечення залишення їх в законній силі в разі оскарження, шляхом тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в систему автоматизованого розподілу справ з метою отримання неправомірної вигоди від представників сторін у господарських спорах, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає неправомірну вигоду.
Створена ОСОБА_8 злочинна організація продовжувала свою діяльність й після обрання його суддею Вищого господарського суду України, призначення головою суду. Користуючись службовим становищем та підтримкою вищих посадових осіб центральних та місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, ОСОБА_8 сприяв переведенню ОСОБА_7 на посаду судді господарського суду міста Києва, та призначенню його головою суду. Аналогічно ОСОБА_9 забезпечив призначення ОСОБА_7 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, голови цього суду, а в подальшому на посаду судді та заступника голови Вищого господарського суду України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7 з 2008 по 2014 рік, перебуваючи на посаді судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України спільно з іншими учасниками злочинної організації долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії, здійснював підбір, залучення учасників злочинної організації та за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, одержував частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період з серпня по листопад 2008 року злочинна організація заволоділа корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд», майновими та немайновими правами товариства, одержаними в якості предмету неправомірної вигоди шляхом прийняття ОСОБА_7 завідомо неправосудного рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов'янська Донецької області задоволено та зобов'язано раду укласти з товариством договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу у порядку, визначеному ЗК України та ЗУ «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення товариства із заявою. В подальшому, в період між прийняттям вказаного судового рішення та укладенням договору оренди з товариством, дружину підозрюваного ОСОБА_10 та співмешканку ОСОБА_8 . ОСОБА_11 через підконтрольну юридичну особу включено до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» (50% статутного капіталу).
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в одержані в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
За версією органу досудового розслідування, перебуваючи на посаді судді Вищого господарського суду, ОСОБА_7 набув активи загальною вартістю не менше 97 496 129 грн, що не відповідало його законним доходам та законним доходам членів його сім'ї. Таким чином ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Окрім того, органом досудового розслідування перевіряються обставини щодо можливої легалізації (відмивання) ОСОБА_7 майна, одержаного злочинним шляхом, через придбання рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб в Україні та за кордоном, оформлення такого майна на близьких і довірених йому осіб, при цьому підозрюваний зберігав за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Також легалізація (відмивання) майна здійснювалась під виглядом провадження близькими особами підозрюваного фіктивної підприємницької діяльності, у тому числі як фізичних осіб-підприємців. З цією метою ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 організували протиправний механізм, який полягає в укладанні фіктивних трудових договорів та прийнятті на роботу підставних осіб, які начебто є найманими особами, без здійснення будь-якого виду діяльності.
03 грудня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), а 27 червня 2025 року йому повідомлено про нову підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
04 квітня 2024 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено ряд речей та документів, серед них:
- мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 14 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , EMEI: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 10 Мах у корпусі білого кольору (у вимкненому стані);
- мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 10 Мах у корпусі чорного кольору;
- мобільний телефон марки Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі сірого кольору (у вимкненому стані);
- мобільний телефон марки Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі графітового кольору (у вимкненому стані);
- мобільний телефон марки Nokia моделі 8800 у корпусі коричневого кольору (у вимкненому стані);
- мобільний телефон марки Nokia моделі 8800 у корпусі коричневого кольору (у вимкненому стані, із захисною плівкою на дисплеї);
- мобільний телефон марки Nokia невстановленої моделі у корпусі блакитного кольору (у вимкненому стані);
- USB - флеш накопичувач SanDisk;
- USB - флеш накопичувач у корпусі помаранчового кольору;
- USB - флеш накопичувач Data Traveler G4 16 Gb;
- USB - флеш накопичувач SP 16 Gb;
- ноутбук (Macbook) марки Apple моделі А 1370 у корпусі сірого кольору (у вимкненому стані);
- ноутбук (Macbook) марки Apple моделі А 1278 у корпусі сірого кольору (із значними пошкодженнями у вигляді подряпин на кришці корпусу, перебуває у вимкненому стані;
- ноутбук (Macbook) марки Apple моделі А1466 у корпусі сірого кольору (із значними пошкодженнями у вигляді подряпин на кришці корпусу, перебуває у вимкненому стані);
- планшет марки Apple моделі А1432 у корпусі сірого кольору (у вимкненому стані);
- комп?ютер (ІМас) марки Apple моделі А1311, s/n W8945YM95PС у корпусі сірого кольору;
- документи, чорнові записи, посвідчення судді.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 надано дозвіл на проведення 04.04.2024 обшуку, а також на вилучення переліченого майна.
Постановою старшого слідчого Державного бюро розслідувань від 04.04.2025 вилучені в ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів слідчий Державного бюро розслідувань за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора 27.10.2025 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.10.2025 клопотання слідчого Державного бюро розслідувань задоволено частково, накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на: 1) мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 10 Мах у корпусі білого кольору (у вимкненому стані); 2) мобільний телефон марки Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі сірого кольору (у вимкненому стані); 3) мобільний телефон марки Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі графітового кольору (у вимкненому стані); 4) USB - флеш накопичувач у корпусі помаранчового кольору; 5) USB - флеш накопичувач Data Traveler G4 16 Gb; 6) планшет марки Apple моделі А1432 у корпусі сірого кольору (у вимкненому стані). У задоволенні іншої частини клопотання слідчим суддею відмовлено.
Не погодившись з ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Державного бюро розслідування.
Зазначає про незаконність арешту майна у зв'язку із пропуском строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки слідчий звернувся з клопотанням через 1 рік і 6 місяців після вилучення майна. Не звернення сторони обвинувачення з клопотанням у межах визначеного законом строку унеможливлює подальше накладення арешту, а вилучене майно підлягає безумовному та невідкладному поверненню законному володільцю. Задовольнивши клопотання, слідчий суддя вийшов за межі наданих йому процесуальних повноважень, у зв'язку з чим, ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Посилається також на те, що висновок слідчого судді про можливість зберігання документів, записів та блокнотів органом досудового розслідування без накладення арешту, суперечить ч. 7 ст. 236 КПК України, ч. 5 ст. 171 КПК України, ст. 170 КПК України та принципу судового контролю.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що порушення органом досудового розслідування встановленого КПК України строку для звернення з клопотанням про арешт майна не є підставою для повернення чи відмови у задоволенні клопотання, а тому відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення підозрюваного за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Стосовно необхідності накладення арешту на вилучені документи та чорнові записи згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, то слід відзначити, що при обшуку слідчий, прокурор має право вилучати документи та тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Арешту підлягають речі та документи, які мають ознаки майна, є об'єктами цивільних прав, можуть перебувати в цивільному обороті, вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.
У разі вилучення за результатами обшуку такі речі та документи є тимчасово вилученим майном, клопотання про арешт якого повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше воно має бути негайно повернуто особі, в якої вилучено.
Не належать до тимчасово вилученого майна та не потребують вирішення питання про арешт (не можуть бути предметом арешту) інші речі та документи, які містять ознаки доказу у кримінальному провадженні і вилучаються слідчим, прокурором за результатами обшуку, однак не наділені ознаками майна, не є об'єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, візитівки, господарські договори, рахунки на оплату, накладні, чеки, речі немайнового характеру тощо).
Такі речові докази (вилучені речі та документи) залучаються слідчим, прокурором до матеріалів кримінального провадження та зберігаються у встановленому законом порядку. За клопотанням володільця, суд можуть видати копії документів, за необхідності - їх оригінали, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії згідно з положеннями ч. 3 ст. 100 КПК України.
Колегія суддів вважає, що захисник не навів переконливих доводів того, що вилучені за результатами обшуку документи та чорнові записи мають істотну майнову чи іншу цінність і наділені ознаками майна. Відтак слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх арешту.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, застосовується у випадках, зокрема, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що майно вилучено за результатами обшуку, проведеного слідчими з дозволу суду та у відповідності до викладених в судовому рішенні вимог. Він встановив достатність ознак того, що існує можливість використання арештованих технічних пристрої як доказу у кримінальному провадженні і вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 96 КПК України.
Однак долученні до клопотання про арешт майна матеріали не містять протокол обшуку, в ході якого було вилучено технічні пристрої. За відсутності протоколу обшуку колегія суддів позбавлена можливості встановити відомості про: обставини виявлення та вилучення технічних пристроїв; наявність чи відсутність факту обмеження доступу до них їх володільцем, власником, або утримувачем; необхідність подоланням системи логічного захисту; наявність ознак видалення інформації, тощо.
Висновок слідчого судді про те, що вилучені в ході обшуку речі і майно можуть бути доказом у кримінальному провадженні не ґрунтується на матеріалах клопотання.
На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для арешту мобільних телефонів марки Apple моделі Iphone 10 Мах у корпусі білого кольору, Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі сірого кольору, Apple невстановленої моделі Iphone у корпусі графітового кольору, USB - флеш накопичувача у корпусі помаранчового кольору, USB - флеш накопичувача Data Traveler G4 16 Gb та планшета марки Apple моделі А1432 у корпусі сірого кольору. А тому, ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 98, 168, 170-171, 235-236, 418, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2025 року в частиніарешту майна скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого Державного бюро розслідуваня в цій частині відмовити.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3