Справа № 991/470/25
Провадження 1-кп/991/5/25
17 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники, Деражнянського району, Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду.
06.10.2025 на адресу Вищого антикорупційного суду від обвинуваченого ОСОБА_6 вдруге надійшло клопотання про скасування арешту майна від 03.10.2025, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 у справі №991/6285/24, на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max та повернення його власнику, оскільки потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала (т. 21 а.с. 32-34).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 02.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 у справі №991/6285/24 на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max. Підставою поданого клопотання було твердження захисту про те, що арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні 17.11.2025 обвинувачений ОСОБА_6 наполягав на невідкладному розгляді клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що мобільний телефон є дороговартісним майном, який з часом у зв'язку з його невикористанням, може втратити свої функціональні властивості. На підтвердження вартості майна надав чеки про його придбання.
З огляду на викладені обставини, колегією суддів було прийнято рішення про невідкладний розгляд клопотання про скасування арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що 26.07.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Honor»; мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max; коробку з написом «AJOUR», де знаходились грошові кошти, а також знаходились квитанції з погано видимими записами, гарантійні талони на ім'я ОСОБА_6 в кількості 3 штуки, розписка від 31.03.2024 видана ОСОБА_8 , візитки «Стоматологічна практика «Корольчук» - 2 шт., видаткова накладна №3544 від 11.04.2024, платіжна інструкція на видачу готівки; пакет «Reserved» та пакет ТОВ «Епіцентр К»; системний блок HP 260 G2 DM Business PC, серійний номер 4CH6458RKY.
Вказане майно вилучене детективами НАБУ 15.07.2024 під час проведення обшуків. Зокрема мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, який ОСОБА_6 просить повернути йому, скасувавши арешт, що накладений на нього, був вилучений детективами НАБУ 15.07.2024 під час обшуку автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 та перебуває у його безпосередньому користуванні. 19.07.2024 за результатами проведення обшуку вилучений детективом телефон було безпідставно визнано речовим доказом.
ОСОБА_6 посилаючись на ч. 10 ст. 170 КПК України стверджує, що не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Просив звернути увагу на те, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов'язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати впевненість у тому, що у даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Також вважає, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно даного майна існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення кримінального правопорушення (злочину), підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, або набуте кримінально протиправним шляхом, а ОСОБА_6 є недобросовісним набувачем.
Тим більше, вищевказане майно не містить на собі слідів кримінального правопорушення, тобто не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.
ОСОБА_6 з посиланням на норми ч. 2 ст. 98 КПК України зазначив, що відповідно до протоколів огляду арештоване майно не має значення доказів для кримінального провадження, на таких речах не виявлено будь-яких слідів кримінального правопорушення та не міститься даних, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що в своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту на майно, його необґрунтованість та зумовлює його скасування.
Окрім цього під час досудового розслідування детектив ОСОБА_9 також прийшла до висновку, що інші вилучені речі не є речовими доказами та частину цих речей повернула ОСОБА_6 і представнику Офісу Генерального прокурора. Зокрема детективом повернуто ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Honor», автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 передано останньому на зберігання, а представнику Офісу Генерального прокурора повернуто системний блок HP 260 G2 DM Business PC, серійний номер 4CH6458RKY.
15.01.2025 ОСОБА_6 заявлено клопотання детективу про повернення йому мобільного телефона марки Apple iPhone 15 Pro Max. Однак, 16.01.2025 детективом відмовлено у задоволені його клопотання про повернення йому телефону, мотивуючи тим, що станом на 16.01.2025 висновок експерта та об'єкт дослідження від експерта не надійшов, а також ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно від 26.07.2024 не скасована.
Разом з цим, 20.01.2025 детективом надано доступ до його телефона та висновку експерта від 17.01.2025. Згідно зі змістом висновку експерта від 17.01.2025 проведеним дослідженням мобільного термінала систем зв'язку - телефона Apple iPhone 15 Pro Max виявлено систему логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам'яті, яка вимагає уведення шестизначного цифрового коду допуску в якості ключа та не представилося можливим скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам'яті мобільного термінала систем зв'язку, доступ до якого пов'язаний із подоланням систем логічного захисту, без встановлення значення ключа.
Також у вказаному висновку (т. 10 а.с. 150) в примітці 1 зазначено, що після проведення експертних досліджень телефон був вимкнений експертом. Отже з 18.07.2024 (час проведення експертних досліджень) вказаний телефон перебуває у вимкненому стані, тобто понад 14 місяців. Перебування телефона у такому стані призведе до глибокого розряду акумулятора. Глибокий розряд може викликати фізичне пошкодження акумулятора, його роздуття, що може пошкодити материнську плату, екран, деформувати корпус телефона і несе ризик займання або вибуху. Також в залежності від умов зберігання, наявні ризики розкладання матеріалів телефона (пластик, гума, хімічні речовини в акумуляторі), пошкодження компонентів телефона (екран, процесор, пам'ять, камера), виникнення корозії електроніки телефона, окислення металевих контактів, тощо.
Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим вже заявлялось клопотання про скасування арешту та повернення йому вказаного майна та в ході його розгляду прокурор повідомив, що він не буде використовувати вказаний мобільний телефон як доказ у справі.
З огляду на викладене, обвинувачений ОСОБА_6 , посилаючись на норми ч. 1 ст. 174 КПК України, просить скасувати арешт з мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max, що накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 у справі №991/6285/24, та повернути йому вказаний телефон, у зв'язку з тим, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення відпала потреба.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Просив скасувати арешт з мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max у зв'язку з тим, що відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу. Також зазначив, що не має наміру використовувати вказаний мобільний телефон з метою власного виправдання.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна. Зазначив, що дійсно за результатами комп'ютерно-технічної експертизи не вдалось подолати систему логічного захисту вказаного телефону. Проте вказана модель телефону з відповідною періодичністю часу проходить оновлення. В разі наявності оновлення моделі такого телефону можливо буде розблокувати систему логічного захисту і відповідно оглянути вказаний телефон, а отже сторона обвинувачення/сторона захисту не позбавлена можливості на протязі судового розгляду кримінального провадження звернутися з клопотанням про проведення відповідної експертизи мобільного телефона марки iPhone 15 Pro Max. Вказаний телефон беззаперечно містить сліди злочину, оскільки телефон ОСОБА_10 вже оглянутий, у якому виявлено листування з ОСОБА_11 , а отже у телефоні останнього також міститься аналогічне листування з ОСОБА_10 чи інші відомості, які можуть мати суттєве значення для кримінального провадження. Окрім цього, мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max визнано речовим доказом та відповідно на нього накладений арешт. Таким чином, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки потреба у застосуванні цього заходу не відпала.
Мотиви та оцінка суду
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, арешт майна.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення , зокрема збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що, зокрема в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна покладається обов'язок довести те, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Так, обґрунтовуючи необхідність скасування арешту, обвинувачений ОСОБА_6 , повторючи тези про необгрунтованість накладення арешту, які вже отримали оцінку суду в ухвалі від 02.06.2025, послався також на те, що після вилучення мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max, його було направлено до експерта для проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи. Відповідно до висновку експерта від 17.01.2025, вказану експертизу не вдалося провести та скопіювати вміст інформації, у зв'язку з неможливістю подолання системи логічного захисту.
Також, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що телефон є дороговартісним майном, на підтвердження його вартості у сумі 62 038,00 грн надав квитанцію та талон замовлення (т. 23 а.с. 85-86). Наразі він перебуває у вимкненому стані, що може призвести до глибокого розряду акумулятора, а в результаті чого призведе до його пошкодження.
Наведені обставини, на переконання обвинуваченого ОСОБА_6 , вказують на відсутність реальної потреби в подальшому арешті зазначеного майна, з якими колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
У ході розгляду клопотання про скасування арешту майна, колегією суддів установлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_6 підозрювався та наразі обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, та третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
За версією сторони обвинувачення, викладеною в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, будучи особою, яка займає відповідальне становище, висловив прохання та одержав від ОСОБА_12 через ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 170 000 (сто сімдесят) тисяч доларів США, що є особливо великим розміром, для себе та невстановлених третіх осіб за вчинення в інтересах ОСОБА_12 , ПрАТ «ДБК №1» та інших третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме закриття кримінального провадження № 42019111200000469 від 23.07.2019, скасування арештів майна.
Постановою детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 19.07.2024, серед іншого, мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, доступ до якого обмежено системою логічного захисту (т. 7 а.с. 42-44), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, вилучений в ході обшуку 15.07.2024, зокрема автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що у вказаному мобільному телефоні можуть мітитися відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (документи, листування осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення тощо), тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КК України, у зв'язку з чим мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 (справа № 991/6285/24, провадження 1-кс/991/6319/24) накладено арешт на майно, вилучене 15 липня 2024 року під час проведення обшуку, у тому числі, мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max (т. 7 а.с. 31-38).
Відомості про оскарження зазначеної ухвали суду не надавались.
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладений у зв'язку з тим, що вказаний мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки він може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім цього, слідчим суддею зазначено, що оскільки мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та необхідні для проведення експертного дослідження, слідчим суддею прийнято рішення про накладення арешту, зокрема на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.
За результатами проведеного експертного дослідження складено висновок експерта від 17.01.2025, відповідно до якого проведеним дослідженням мобільного термінала систем зв'язку - телефона Apple iPhone 15 Pro Max виявлено систему логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам'яті, яка вимагає уведення шестизначного цифрового коду допуску в якості ключа та не представилося можливим скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам'яті мобільного термінала систем зв'язку, доступ до якого пов'язаний із подоланням систем логічного захисту, без встановлення значення ключа.
Прокурор, заперечуючи проти скасування арешту, вказав, що на протязі певного періоду часу відбувається оновлення програмного забезпечення мобільних телефонів марки iPhone, після чого можливо подолати систему логічного захисту доступу до інформації, що міститься на ньому. При цьому попередні версії уже отримали таке оновлення, а відтак він має процесуальну можливість у разі наявності на відповідній стадії судового розгляду відповідного оновлення, клопотати перед судом про призначення відповідної експертизи.
Колегія суддів звертає увагу, що мобільний телефон марки Apple iPhone 15 Pro Max обладнаний системою логічного захисту, яка не розкрита обвинуваченим, та яка не дозволяє оглянути його вміст. Інших перешкод для доступу до телефону, як то його несправність, пошкодження тощо не встановлено.
Також колегія суддів враховує той факт, що судовий розгляд кримінального провадження перебуває на стадії дослідження доказів, обвинувачений надає суду чисельні клопотання, які мають аналогічний зміст, повторні клопотання, необгунтований відвід, які сповільнюють динаміку провадження. Час, відведений для судового розгляду, суд витрачає на оголошення та вирішення клопотань обвинуваченого. Звісно частина з них є обгрунтованими та задовольняється судом, проте з загальної поведінки обвинуваченого суд прийшов до висновку про зложивання процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.
З огляду на викладене, суд не перейшов до дослідження доказів, які б дали можливість перевірити зміст листування фігурантів кримінального провадження, які б надали можливість оцінити доказове значення певних проміжних результатів кримінального провадження, та перевірити твердження прокурора та твердження обвинувачення щодо значення мобільного телефону, з приводу якого вирішується клопотання.
Вбачається логічним, що за повідомлених сторонами обставин мобільний телефон ОСОБА_6 містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, а тому наявна в ньому інформація має суттєве значення для цього кримінального провадження, наразі не втратила своєї актуальності, і в разі необхідності проведення комп'ютерно-технічної експертизи є можливим в силу положень ст. 332, 242 КПК України, та тих обставин, що з плином часу та розвитком інформаційних технологій, експертні спроможності для проведення таких експертиз лише збільшуються.
Безумовно не можна дорікати стороні захисту у використанні усіх можливих способів захисту, у тому числі шляхом ненадання паролю доступу до телефону, проте за наслідками надмірного затягування справи вона несе ризики як отримання нових можливостей у проведенні технічних експертиз, так і втрати (псування) майна, яке має ознаки речових доказів.
За таких обставин колегія суддів переконана, що потреба у застосуванні арешту вказаного майна не відпала.
Разом з цим, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Колегія суддів враховує ту обставину, що з часу вилучення мобільного телефону минув майже рік. На противагу цьому, інформація, що міститься на вказаному телефоні, має важливе значення для цього кримінального провадження, у якому стороною обвинувачення доводяться обставини щодо вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого корупційного злочину.
Зважаючи на це, колегія суддів переконана, що тимчасові обмеження, яких наразі зазнає ОСОБА_6 , є незначними. Окрім цього, арешт цього майна не призвів до певних надмірних обмежень його права власності. Майно щодо якого подане клопотання, хоч і є доволі цінним, проте не є необхідним для життєдіяльності чи здоров'я людини, обвинувачений має достатньо високий майновий стан, щоб забезпечити власні потреби, що неодноразово констатується судом у судових рішеннях, що стосуються запобіжного заходу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що потреба у дії цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо мобільного телефону на цей час не відпала, а тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, слід відмовити.
Керуючись ст. 170, 172, 174, 372, 392 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3