Справа № 756/13081/25
Номер провадження № 1-кс/756/2290/25
26 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813, про арешт майна,
26.08.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 , яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813, про арешт майна. Клопотання погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 .
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене 22.08.2025 у ході обшуку власником якого є ОСОБА_5 , який проводився за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 15 Pro (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_3 ); мобільний телефон Samsung Galaxy A23 (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_4 ); ноутбук марки Acer N19Q8 (s/n: NXVPUET00E1400E0ED7600). Дані речі вилучено відповідною постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050001813 від 15.07.2025, за ч. 4 ст. 190 КК України.
На думку слідчого, наведені обставини свідчать про те, що наразі є необхідність в накладенні арешту на вказані предмети, оскільки вони відповідають ознакам речових доказів.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у вказаному кримінальному провадженні розпочато на підставі заяви ОСОБА_6 щодо вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, яке полягає у заволодінні грошовими коштами, шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 в мережі інтернет дізнався про існування криптовалютної біржі під назвою BitGet-Change.com на якій можна здійснити вигідний обмін віртуальних активів, а саме обміняти можна обміняти криптовалюту LiteCoin на USDT за вигідним курсом.
З метою здійснення вищевказаної операції, 26.04.2024 ОСОБА_6 створено профіль (акаунт) на BitGet-Change.com, з підтвердженням (верифікацією) особи за допомогою його особистої електронної пошти.
Після реєстрації на вищевказаному сервісі, потерпілим було здійснено дві транзакції на криптовалютну біржу зі свого електронного гаманця: НОМЕР_6. Перша транзакція здійснена 26.04.2024 о 23:08 (згідно інформації на сайті: 02:04:36 год. 27.04.2024) на адресу НОМЕР_7 в сумі 3.244 LTC (еквівалентно 284 доларів США), хеш транзакції: b568de9c27573ece439544a0160d1ef5758cf6d0009cdbb5fcae9a832e762866
Друга транзакція здійснена 26.04.2024 о 23:32 (згідно інформації на сайті: 02:29:35 год. 27.04.2024) на адресу НОМЕР_8) в сумі 8.025 LTC (еквівалентно 702 долари США), хеш транзакції:4cacd601bb536a7233e9c45fb17ed6781a667b6aeee4b89b7a2930cc9f5f031b.
Обмінявши LTC на USDT, через певний час потерпілий вирішив вивести кошти, але після проведення відповідних дій для виведення коштів операцію не було проведено, та з'явилась помилка, в якій було зазначено «щоб вивести кошти потрібно, щоб на балансі акаунта було мінімум 0.1 BTC».
Таким чином встановлено, що невстановленими досудовим розслідуванням особами організовано протиправну схему, метою якої є незаконне заволодіння грошовими коштами громадян та яка полягає у наступному.
За допомогою рекламних кампаній на різних вебресурсах користувачам пропонувалося скористатися послугами нібито криптовалютної біржі http://bitget-change.com.
У повідомленнях зазначалося, що дана біржа надає можливість обміну криптовалютної пари LTC/USDT за курсом, значно нижчим за ринковий, з обіцяним прибутком до 30%. Після переходу користувачів за посиланням на сайт, та проходження реєстрації їм пропонувалося поповнити криптогаманець.
Після здійснення поповнення та обміну LTC/USDT, виведення коштів було заблоковане з повідомленням про необхідність додаткового поповнення рахунку на 0.1 BTC для розблокування функції виводу. Після поповнення рахунку на зазначену суму - виведення залишалося неможливим.
В ході здійснення досудового розслідування було надано доручення в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
В ході виконання вищевказаного доручення встановлено, що в мережі інтернет наявні численні відгуки користувачів щодо шахрайства за допомогою криптовалютної біржі BitGet-Change.com.
Також встановлено криптогаманці, які використовувалися для поповнення балансу акаунтів:
- НОМЕР_7 (далі-гаманець №1);
- НОМЕР_8 (далі - гаманець №2).
Проведеним аналізом руху активів встановлено, що гаманець № 1 є «холодним» LTC гаманцем. Активний 26.04.2024, станом 16.07.2025 на балансі 0 LTC. За час активності здійснено 4 транзакції, а саме отримання від гаманця НОМЕР_6 (гаманець потерпілого) 3.24 LTC, та подальше виведення на НОМЕР_13.
Гаманець № 2 є «холодним» LTC гаманцем. Активний 26.04.2024, станом 16.07.2025 на балансі 0 LTC. За час активності здійснено 4 транзакції, а саме отримання від гаманця НОМЕР_12, та подальше виведення на НОМЕР_9 7.15 LTC. Після акумулювання віртуальних активів на гаманці НОМЕР_11 перевели на рахунок НОМЕР_5 , з якого здійснили вивід активів на депозитний гаманець Binance НОМЕР_10.
У ході проведення аналітичного дослідження, пов'язаного з вищезазначеними криптовалютними гаманцями, було ідентифіковано кінцевий депозитний гаманець, зареєстрований на криптовалютній біржі Binance, на який надходили кошти, отримані шахрайським шляхом.
Вищевказаний депозитний рахунок (НОМЕР_10) належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , в якого за місцем проживання можуть зберігатись речі та документи, що мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
22.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 30.07.2025 (справа №756/11376/25) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено: мобільний телефон iPhone 15 Pro (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_3 ); мобільний телефон Samsung Galaxy A23 (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , номер: з номером телефону: НОМЕР_4 ); ноутбук марки Acer N19Q8 (s/n: NXVPUET00E1400E0ED7600).
22.08.2025 року відповідно до положень ст. ст. 98, 100 КПК України постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві вищевказані предмети визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100050001813 від 15.07.2025.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні обґрунтували клопотання та просили задовольнити клопотання в повному обсязі. Крім того, слідчий долучив до матеріалів провадження постанову про призначення комп'ютерно-технічної експертизи від 22.09.2025.
ОСОБА_5 не заперечував щодо накладення арешту на майно на час проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
Як встановлено у судовому засіданні, органом досудового розслідування, яким є Оболонське управління поліції ГУНП у місті Києві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесено 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813. Процесуальне керівництво здійснює Оболонська окружна прокуратура м.Києва.
30.07.2025 ухвалою Оболонського районного суду м.Києва було надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить та якою користується ОСОБА_5 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено майно, що перелічено в клопотанні слідчого.
Вилучені речі відповідною постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050001813 від 15.07.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч.1, п.7 ч.2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи зі змісту ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, судом встановлено, що вилучене майно відповідає вимогам п. 11 ст. 170 КПК України, є речовими доказами, так як відповідають ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами, які могли зберегти на собі сліди злочину, як і самостійно або у сукупності з іншими доказами доводити певні обставини чи вказувати на їх існування.
Ураховуючи викладене, на думку суду, клопотання слідчого, яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813, про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на час проведення комп'ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеного 15.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001813, на майно, яке було вилучене 22.08.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон iPhone 15 Pro (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_3 );
- мобільний телефон Samsung Galaxy A23 (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з номером телефону: НОМЕР_4 );
- ноутбук марки Acer N19Q8 (s/n: NXVPUET00E1400E0ED7600).
Заборонити на час проведення комп'ютерно-технічної експертизи користуватись, відчужувати та розпоряджатись вказаним майном будь-яким особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надати слідчому, прокурору, власнику майна, представник власника майна.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1