Справа № 712/14442/25
Провадження 2-а/712/287/25
24 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участю: секретарів судового засідання Рясик Д.Д., Васильєвої Д.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправними та скасувати постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3103/М/2025 та № 3143/М/2025 від 20.06.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафів по 17 000,00 грн за кожною постановою, а також стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн та витрати на копіювання і друк документів у сумі 230,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 15.06.2025 орієнтовно о 10 год 40 хв у м. Черкаси біля будинку по АДРЕСА_1 він був, на його думку, незаконно затриманий особами у військовій формі, які відрекомендувалися працівниками ТЦК, та за участю працівників поліції примусово доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 . При цьому у нього при собі був дійсний військово-обліковий документ (роздрукований ВОД «Резерв+» із QR-кодом, отриманий у ЦНАП, чинний до 16.07.2025), а також посвідчення опікуна недієздатної ОСОБА_2 , яка визнана недієздатною та потребує постійного стороннього догляду, який здійснює позивач як єдиний опікун. Вказані документи, за твердженням позивача, він пред'являв як працівникам ТЦК, так і працівникам поліції.
У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_3 складений протокол № 3103/М/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про нібито відсутність при ньому військово-облікового документа та непред'явлення його на вимогу уповноваженої особи. Надалі, 16.06.2025 близько 20-ї години в кабінеті № 201 старший солдат ОСОБА_4 одночасно видав йому направлення на проходження ВЛК та склав протокол № 3143/М/2025 про відмову від отримання такого направлення, що, на думку позивача, є внутрішньо суперечливим та свідчить про нікчемність відповідного протоколу.
Позивач зазначає, що на 20.06.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справ за складеними протоколами, на засідання прибув разом із підопічною, однак його та підопічну на територію та безпосередньо на розгляд справ не допустили, письмової відмови не надали.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані постанови винесені без належних доказів, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Окремо позивач просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що копії постанов № 3103/М/2025 та № 3143/М/2025 він отримав лише значно пізніше дати їх винесення, після звернень до органів ТЦК, зокрема 08.10.2025.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
ОСОБА_1 подав 20.10.2025 позовну заяву до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.10.2025 поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання, призначене на 10.11.2025 відповідач явку свого представника не забезпечив, а також будь яких заяв щодо причин відсутності в судовому засіданні на адресу суду не направив.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, призначене на 10.11.2025 судове засідання відкладено до 20.11.2025.
У судове засідання 20.11.2025 представник відповідача не з'явився. Про місце, день, час судового засідання був повідомлений належним чином. Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив слухати справу за відсутності сторони відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.
Суд 20.11.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
3. Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до матеріалів справи 15.06.2025 старший солдатом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол № 3103/М/2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до цього протоколу 15.06.2025 о 11 год 20 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його представнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі протоколу «факт вчинення правопорушення підтверджують свідки (за наявності)» записи відсутні. У графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначено, що ним надано військово-обліковий документ Резерв МОУ.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 20.06.2025 винесено постанову № 3103/М/2025, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Згідно із цією постановою 15.06.2025 о 11 год 20 хв стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
ОСОБА_1 16.06.2025 видано направлення № 3963589 щодо проходження військово-лікарської комісії.
Водночас 20.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 винесено постанову № 3143/М/2025, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено у цій постанові, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що 16.06.2025 він відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, ч. 6 ст. 22 цього закону передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
За правилами п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Аналіз указаних норм дає підстави стверджувати про те, що положення ч. 6 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідних підзаконних нормативних актів щодо обов'язку в період проведення мобілізації мати при собі військово-обліковий документ мають безумовну дію. Водночас примітка до ст. 210 КУпАП визначає, що за певних обставин (дані є у Реєстрі і в особи, яка здійснює перевірку є можливість їх перевірити через Реєстр) діяння не є правопорушенням, передбаченим ст. 210, 210-1 КУпАП.
Під час розгляду справи не спростовано, що представник ІНФОРМАЦІЯ_3 міг отримати необхідну інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як і відсутні докази не пред'явлення позивачем військово-облікового документу.
Зокрема, відсутні докази, що на виконання вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснював фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Окрім цього, абзацами 1, 3 п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Водночас відповідачем не надано будь-яких доказів відмови позивача від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постановах по справах про адміністративні правопорушення суду не надано.
Інші доводи позивача не спростовують зазначених висновків, оскільки не містять фактів чи доказів, які б змінювали правову оцінку встановлених судом обставин. При цьому, аналізуючи всі доводи позивача, суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», у якому зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не означає обов'язку детально відповідати на кожен довід сторін. Обґрунтування судового рішення є достатнім тоді, коли з нього вбачається, що суд дослідив усі ключові правові та фактичні питання справи, що й було зроблено у цій справі.
5. Висновок суду
Оцінивши зібрані у справі докази, доводи сторін, норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.
Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 не доведено правомірності своїх дій та рішень відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зокрема, відповідач не надав доказів: фактичної відмови позивача від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії; не пред'явлення позивачем військово-облікового документу; використання можливостей доступу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що могло би унеможливити настання адміністративної відповідальності відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП.
З огляду на вказане, суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому винесені постанови підлягають скасуванню із закриттям справ про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП.
6. Розподіл судових витрат
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, беручи до уваги заявлену у прохальній частині позовної заяви вимогу про стягнення із відповідача судових витрат зі сплати судових витрат, з відповідача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань як суб'єкта владних повноважень судові витрати позивача, понесені при подачі даного позову до суду у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.10.2025, та за копіювання і друк документів в розмірі 230,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 20.10.2025.
Керуючись ст. 77, 229, 242, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 20.06.2025 № 3103/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 20.06.2025 № 3143/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер юридичної особи Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. та - із копіюванням і друком документів у розмірі 230 (двісті тридцять) грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 24.11.2025.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Суддя В.О. Пономар