Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3052/25
номер провадження 1-кс/695/1098/25
19 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 303 КПК України про скасування постанови слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України-,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України про скасування постанови слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного ЄРДР за № 12025250370000485 від 03.05.25р. за його заявою про те, що 21 серпня 2024 року ОСОБА_6 , діючи свідомо з корисливих мотивів уникнути мобілізації, звернувся до начальника УСБУ в Черкаській області, з завідомо неправдивою заявою про вчинення тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст.368 КК України громадянином ОСОБА_4 , який вимагав у заявника 1000 доларів США.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального злочину. Таким чином, згідно ст. 55 КПК України ОСОБА_4 вже є потерпілим, як особа, яка подала заяву про скоєння стосовно неї кримінального злочину але слідчий тривалий час не виконував вимоги КПК та не ознайомив його про процесуальні права та обов'язки як потерпілого.
Тому 04 вересня 2025 року ним була додатково здана заява про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
25 вересня 2025 року він в приміщенні Золотоніського РВП особисто отримав постанову за підписом слідчого ОСОБА_7 , згідно якої відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеного ЄРДР за № 12025250370000485 від 03.05.25р.
14.04.2025 року він написав заяву про вчинене кримінальне правопорушення де чітко зазначив що: мною, адвокатом ОСОБА_3 під час здійснення захисту громадянина ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024250000000325 від 26.08.2024 року, 20 березня 2025 року було виявлено вчинення кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , передбаченого ч.2ст.383,ч.2ст.384 КК України.
За завідомо неправдивим повідомленням ОСОБА_6 про вчинення тяжкого злочину ОСОБА_4 відомості внесені до ЄРДР за №12024250000000325 від 26.08.2024.
28 серпня 2024 року слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 протоколом допиту свідка опитала ОСОБА_6 , якого у відповідності до ст. 67 попереджено про кримінальну відповідальність передбаченої ст. 384 КК України. Надаючи покази слідчому ОСОБА_6 , діючи свідомо з корисливих мотивів уникнути мобілізації, знову вказав, що ОСОБА_4 за свої послуги вимагав 1000 доларів США, чим завідомо неправдиво звинуватив останнього у вчиненні тяжкого злочину надавши покази слідчій.
В ході проведення НСРД Управлінням СБУ в Черкаській області та розслідуванням кримінального провадження № 12024250000000325 від 26.08.2024 року, факт вимагання у ОСОБА_6 1000 доларів США ОСОБА_4 не знайшов свого підтвердження.
Відповідно до стаття 383 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є:
1.Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення;
2.Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів;
Згідно статті 384 КК України, введення в оману суду або іншого уповноваженого органу є:
1.Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках;
2.Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.
Повідомляючи з корисливих мотивів уникнути мобілізації завідомо неправдивим повідомленням орган досудового розслідування про вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.2 ст.383 КК України.
Надаючи органу досудового розслідування завідомо неправдиве показання в обвинуваченні ОСОБА_4 у скоєнні тяжкого злочину передбаченого ч.3ст.368 КК України, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.2 ст.384 КК України.
Крім того, в цій заяві він зазначив про свідка вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку передбаченого ч.2ст.383, ч.2 ст. 384 КК України ОСОБА_9 , яка по цей час слідчим не допитана, що спростовує доводи слідчого про відсутність доказів щодо моральної шкоди завданої ОСОБА_4 .
На підставі всього вищевикладеного ОСОБА_4 була завдана незаконними діями громадянином ОСОБА_6 , істотна моральна шкода, яка полягає в тому, що ним здійснено наклеп відносно ОСОБА_4 , поширювалися серед міста погані плітки про нього, чим спричиняли йому як особистості незручності у спілкуванні з іншими людьми, значні хвилювання, неправомірними суспільнонебезпечними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_4 також завдано не майнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки події , страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов'зків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності; побоювання щодо майбутнього стану здоров'я. Вказані події можуть підтвердити працівник КНП " Золотоніської багатопрофільної лікарні" ОСОБА_10 , а також інші працівники та знайомі.
Слідчим зазначені свідки не допитані так само, як і не допитана свідок ОСОБА_9 , про яку я зазначав в заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_11 здійснює досудове розслідування із чисельними порушеннями норм чинного законодавства, внаслідок чого суттєво порушуються права мого підзахисного, та йому вже завдана суттєва шкода, що є підставою для заявлення відводів слідчим, оскільки відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Посилання слідчого на частину 5 ст. 55 КПК України де за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї Статті, та слідчий може винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, не відповідає дійсності, оскільки вже є встановлений факт подачі ОСОБА_6 заяви про вимагання коштів ОСОБА_4 , що є тяжким злочином, і вказана подія не знайшла свого підтвердження внаслідок проведення НСРД працівниками СБУ. Факт звинувачення особи у вчиненні тяжкого злочину, що не підтверджується, не може бути очевидною та достатньою підставою вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди і при цьому не допитані свідки які зазначалися у заяві про вчинення кримінального правопорушення, а сам ОСОБА_4 піддавався арешту та спеціальній конфіскації, що не мало відбутися.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України зазначено які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: право на оскарження рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим. Згідно ч.1 ст.304 КПК України, якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
В своїй заяві про визнання потерпілим він просив слідчого надіслати йому своє рішення на офіційну електронну адресу адвоката, однак слідчий не надсилав йому свою відповідь, і тому 25 вересня 2025 року він особисто в канцелярії Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області отримав постанову слідчого, про що свідчить відповідний запис посадової особи на супровідному листі копія якого долучається до скарги. Враховуючи викладене строки передбачені ч.1 ст. 304 КПК України ним дотримані. Просив визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 щодо не залучення ОСОБА_4 у якості потерпілого до кримінального провадження № 12025250370000485 від 03.05.25р. Зобов'язати слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 надати пам'ятку про права потерпілого та в порядку ст. 221 КПК України надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження. Скасувати постанову слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 в кримінальному провадженні внесеного ЄРДР за № 12025250370000485 від 03.05.25р.про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 щодо не залучення ОСОБА_4 у якості потерпілого до кримінального провадження № 12025250370000485 від 03.05.25р. Зобов'язати слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 надати пам'ятку про права потерпілого та в порядку ст. 221 КПК України надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження. Скасувати постанову слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 в кримінальному провадженні внесеного ЄРДР за № 12025250370000485 від 03.05.25р.про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 .
У судове засідання слідчий Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 не з'явився з невідомих суду причин, про день, місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя зазначає про таке.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України.
Вказане кримінальне провадження внесено до ЄРДР на виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2025 у справі № 695/1687/25, якою зобов'язано уповноважених осіб Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_12 щодо неправомірних дій ОСОБА_6 , який на думку заявника із метою уникнення мобілізаії надав завідомо неправдиві покази за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 ч.2 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 06.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 , який діє в інтересах ОСОБА_4 від 04.09.2024 про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України, оскільки зі змісту поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення не встановлено факт завдання шкоди ОСОБА_4 .
Вважаючи протиправною постанову слідчого слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 06.09.2025, ОСОБА_14 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся з даною скаргою до суду.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
При цьому очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, щоб вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Відповідно до ст.110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Таким чином, на підставі викладеного вище, дослідивши постанову слідчого слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 06.09.2025, слідчий суддя приходить до висновку про її скасування, так як вона є не вмотивованою та передчасною, оскільки викладені слідчим в постанові мотиви відмови у визнанні ОСОБА_4 потерпілим обмежуються лише констатацією того, що на даний час не зібрано достатніх доказів для визнання особи потерпілою, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню, а постанова про відмову у визнанні потерпілою скасуванню.
Щодо визнання протиправною бездіяльності слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 щодо не залучення ОСОБА_4 у якості потерпілого до кримінального провадження № 12025250370000485 від 03.05.25р. та зобов'язання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 надати пам'ятку про права потерпілого та в порядку ст. 221 КПК України надання для ознайомлення матеріали кримінального провадження, слідчий суддя зазначає про таке.
Згідно з ч. 5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Відповідно до положень глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що відповідно до положень чинного КПК України до повноважень слідчого судді не віднесено право зобов'язувати слідчого вчинити певні дії, оскільки такі дії за своєю суттю свідчать про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21) у задоволенні скарги в цій частині належить відмовити, оскільки це є дискреційними (виключними) повноваженнями слідчого.
Щодо строку звернення з даною скаргою, слідчий суддя зауважує, що у матеріалах кримінального провадження №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України відсутні докази належного направлення та вручення ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_13 оскаржуваної постанови.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що скаржником дотримано визначений положеннями КПК строк для звернення з даною скаргою до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 303 - 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_4 , подану в порядку ст. 303 КПК України про скасування постанови слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №12025250370000485 від 03.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України - скасувати.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 21 листопада 2025 року о 10 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1