Дата документу 19.11.2025Справа № 554/3716/25
Провадження № 2/554/2734/2025
19.11.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву про затвердження мирової угоди в провадженні за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
18.03.2025 року до Октябрського районного суду м.Полтави із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
19.11.2025 року до суду надійшла мирова угода, згідно якої :
1. Сторони дійшли згоди, що їх спільною сумісною власністю, яка підлягає розподілу являється наступне нерухоме майно, що набуте Сторонами під час шлюбу, а саме:
1.1. Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,7 кв.м., житлова площа 47 кв.м., вартістю 5 443 189 (п'ять мільйонів чотириста сорок три сто вісімдесят дев'ять) гривень 57 коп.) згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.03.2025 року номер відомостей про речове право:10331847.
1.2. Нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,0 кв.м., вартістю 2 023126 (два мільйони двадцять три тисячі сто двадцять шість) гривень 29 коп. згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.03.2025 року реєстраційний номер майна:14622677.
2. Сторони дійшли згоди, що загальна ринкова вартість всього рухомого та нерухомого майна, що набуто ними під час шлюбу, та є їх спільною сумісною власністю, передбаченого п.1. даної мирової угоди на день укладання мирової угоди становить еквівалент 7 466 315 грн. (сім мільйонів чотириста шістдесят шість тисяч триста п'ятнадцять) гривень 76 коп.
3. Сторони погодили розділити набуте в період шлюбу за спільні кошти майно, виділивши у особисту приватну власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,0 кв.м., вартістю 2 023126 (два мільйони двадцять три тисячі сто двадцять шість) гривень 29 коп. згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.03.2025 року реєстраційний номер майна:14622677.
4. Сторони погодили розділити набуте в період шлюбу за спільні кошти майно, виділивши у особисту приватну власність ОСОБА_3 нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,0 кв.м., вартістю 2 023126 (два мільйони двадцять три тисячі сто двадцять шість) гривень 29 коп. згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.03.2025 року реєстраційний номер майна:14622677.
5. Зважаючи на те що сторонами досягнуто згоди щодо поділу майна набутого під час перебування в шлюбі сторони дійшли згоди на підставі ч. 3 ст. 372 Цивільного кодексу України припинити право спільної сумісної власності на майно перелічене в п. 1 даної Мирової угоди.
6. Після підписання вказаної мирової угоди майнові права сторін щодо зазначеного в цьому договорі майна, вважаються врегульованими, подальше розпорядження ним не потребує згоди іншої сторони. Все інше майно, як рухоме, так і нерухоме, набуте сторонами в шлюбі де б воно не знаходилось, не підлягає поділу.
7. Сторони погодили, що ОСОБА_3 підписавши вказну мирову угоду відмовляється від своїх позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації різниці вартості майна, переліченого п. 1.1. та 1.2 даної мирової угоди, що згідно заяви про збільшення позовних вимог від 13.05.2025 року становить 1 710 031 (один мільйон сімсот десять тисяч тридцять одна) гривня 64 копійки.
8. Сторони підтверджують, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи і охоронювані законом інтереси Сторін, держави та третіх осіб, про які відомо сторонам.
9. Мирова угода укладена Сторонами за їхньою попередньою домовленістю та підписана Сторонами особисто, добровільно, при здоровому глузді та ясній пам'яті, без застосування до них фізичного та/або психологічного тиску, за відсутності тяжких чи інших вимушених обставин, не під впливом лікарських засобів, алкогольного, наркотичного, токсичного чи іншого сп'яніння, не під дією жодних негативних факторів, не у хворому чи іншому стані, що забороняє та/або перешкоджає належним чином сприймати наслідки цієї мирової угоди та у подальшому виконувати сторонами її умови у повному обсязі.
10. Усі умови мирової угоди погоджені Сторонами, кожна з яких розуміє процесуальні наслідки укладення мирової угоди, в тому числі і те, що у подальшому умови мирової угоди, відповідно до положень чинного законодавства, змінені бути не можуть.
11. Сторони мирової угоди засвідчують і гарантують, що мирова угода укладається ними у відповідності з власним волевиявленням. У момент укладення мирової угоди Сторони усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними; розуміють свої права і зобов'язання за мировою угодою; Сторони мають необхідний обсяг повноважень на укладення мирової угоди, при укладення мирової угоди відсутній будь-який обман, насильство або інше приховування фактів, які мали б істотне значення та були свідомо приховані Сторонами; мирова угода укладається на вигідних для Сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для Сторін обставин; мирова угода вчиняється з наміром відповідних правових наслідків; у зв'язку з укладенням мирової угоди не будуть порушені права та інтереси третіх осіб, у тому числі й держави.
12. У зв'язку з укладенням цієї мирової угоди провадження у цій справі підлягає закриттю.
13. Наслідки припинення провадження у справі у зв'язку з укладенням цієї мирової угоди, передбачені статтями 207, 255, 256 ЦПК України, Сторонам відомі та зрозумілі.
14. Сторонам відомо, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
15. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.
16. Сторони домовились, що не мають один до одного ніяких претензій стосовно майна набутого в шлюбі, відшкодування будь-яких судових витрат, які понесли сторони під час розгляду справи № 554/3716/25, що полягають у сплаті судового збору за подачу первісного та зустрічного позовів, витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертиз.
В судовому засіданні представник позивача Юхимець А.В. прохав затвердити мирову угоду.
Відповідач ОСОБА_2 прохав затвердити мирову угоду.
Суд, вивчивши зміст наданої суду мирової угоди та її відповідність вимогам закону, приходить до наступного.
Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов'язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов'язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.
Мирова угода є різновидом зобов'язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).
Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Разом з тим, згідно положень частини першої статті 207ЦПК України мирова угода укладається щодо прав і обов'язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.
Таким чином, зважаючи на положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що вона суперечить нормам чинного законодавства та продовжити судовий розгляд справи.
Керуючись ст.207,260-261,268ЦПК України,суд,
У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2025 року.
Суддя М.О. Материнко