Ухвала від 19.11.2025 по справі 554/11194/25

Дата документу 19.11.2025Справа № 554/11194/25

Провадження № 2/554/4425/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання -Кашуби В.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Роменської Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судового засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву про затвердження мирової угоди в провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В порядку поділу майна подружжя прохав суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 . В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Припинити право спільної сумісної власності на квартиру що зареєстрована адресою: АДРЕСА_1 .

23.09.2025 року до суду надійшла мирова угода, згідно якої Позивач та Відповідач, як Сторони цієї Мирової угоди визнали своєю спільною сумісною власністю квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,3 кв.м., житловою площею 17.1 кв.м. 2.За домовленістю Сторін спільно нажите майно подружжя підлягає поділу між Позивачем та Відповідачкою таким чином: 2.1. ОСОБА_2 набуває одноособове право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,3 кв.м., житловою площею 17.1 кв.м. 2.2. ОСОБА_2 у день затвердження судом Мирової угоди сплачує ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 7 550 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) доларів США. 2.3. ОСОБА_2 після затвердження даної Мирової угоди самостійно погашає борг у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) доларів США, який Сторонами був Шевченківський рейдиний Mine DoННИЙ суд Ідентифіка 0286195 РАЕВЖАНО Підпис 2 2020 p. взятий для купівлі квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,3 кв.м., житловою площею 17.1 кв.м. 2.4. З моменту набуття законної сили ухвали суду, якою затверджено цю Мирову угоду, припиняється право спільної сумісної власності Сторін на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,3 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., яка відповідно до цієї Мирової угоди, переходить у одноособове володіння до ОСОБА_2 . 2.5. ОСОБА_1 зобов'язується на протязі п'яти календарних днів після підписання даної Мирової угоди виїхати з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , забравши свої особисті речі. 2.6. ОСОБА_1 зобов'язується на протязі десяти календарних днів після набуття законної сили ухвали суду, якою затверджено цю Мирову угоду знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . 3. За домовленістю Сторін у день затвердження судом Мирової угоди ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 половину понесених нею судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн. (сім тисяч п'ятсот грн.). 4. Дана Мирова угода складена в 3 (трьох) примірниках, кожен з яких має силу оригіналу, підписана кожною із Сторін і передається по одному примірнику кожному, а один примірник - до суду для затвердження та зберігання в матеріалах цивільної справи №554/11194/25. 5. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави. 6. Сторони з даною Мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають. 7. Наслідки укладання Мирової угоди Сторонам відомі та зрозумілі. 8. Наслідки закриття провадження у справі Сторонам роз'ясненні та зрозумілі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 мирову угоду підтримав, прохав задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 мирову угоду підтримала, прохала задовольнити.

Представник відповідача Роменська Т.В. прохала затвердити мирову угоду.

Суд, вивчивши зміст наданої суду мирової угоди та її відповідність вимогам закону, приходить до наступного.

Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов'язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов'язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Мирова угода є різновидом зобов'язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Разом з тим, згідно положень частини першої статті 207ЦПК України мирова угода укладається щодо прав і обов'язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що вона суперечить нормам чинного законодавства та продовжити судовий розгляд справи.

Керуючись ст.207,260-261,268ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2025 року.

Суддя М.О. Материнко

Попередній документ
132004212
Наступний документ
132004214
Інформація про рішення:
№ рішення: 132004213
№ справи: 554/11194/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 25.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без розгляду (03.12.2025)
Дата надходження: 25.07.2025
Предмет позову: про поділ майна подружжя
Розклад засідань:
23.09.2025 15:30 Октябрський районний суд м.Полтави
19.11.2025 15:00 Октябрський районний суд м.Полтави
03.12.2025 11:00 Октябрський районний суд м.Полтави