Справа № 541/3468/25
Номер провадження 2/948/581/25
24.11.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Асауленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у вересні 2025 року до Миргородського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 18 497,15 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, мотивуючи тим, що відповідач не виконав умови кредитного договору.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.02.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено угоду №С-502-006998-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. На виконання умов договору банком було надано позичальнику грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн, строком до 22.02.2024, зі сплатою відсотків у розмірі 45% річних.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.12.2023 утворилась заборгованість у розмірі 18 497,15 грн.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги, за плату та на умовах, визначених договором.
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №22/12-2023, за умовами якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором №С-502-006998-18-980 від 22.02.2018 (а.с.1-4).
Ухвалою Миргородського районного суду Полтавської області справу передано на розгляд до Машівського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с.76).
23.10.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.79).
У судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронного листа на електронну адресу (а.с.82,83), відповідач - рекомендованими листами за адресою реєстрації, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток (а.с.84).
Представник позивача у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.3 на зв.).
18.11.2025 відповідач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.85).
Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 22.02.2018 ОСОБА_1 , підписавши заяву про акцепт публічної оферти банку, уклала з ПАТ «Ідея Банк» угоду № С-502-006998-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно якої позичальнику надається кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії, ліміт якої становить 13 000,00 грн, процентною ставкою 48,00% річних, розрахунковим періодом 30 днів (а.с.6-7,10).
Згідно з п.4 Договору повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою, в тім числі черговість погашення вимог банку, здійснюватимуться згідно умов договору, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті банку за адресою www.ideabank.ua.
Підписанням угоди клієнт підтверджує, що ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою та з загальною вартістю кредитної лінії (а.с.6).
Також 22.02.2018 ОСОБА_1 підписала заяву № С-502-006998-18-980 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ КК 1 від 03.04.2017 (а.с.11).
На а.с.12-23 є виписка за рахунком ОСОБА_1 , в якій зазначено суми та види операцій за період з 22.02.2018 по 19.12.2023.
Згідно з довідкою-розрахунком, наданої АТ «Ідея Банк», за кредитним договором № С-502-006998-18-980 від 22.02.2018, заборгованість ОСОБА_1 становм на 19.12.2023 становить 18 497,15 грн, в тім числі: 7082,54 грн - заборгованість за основним боргом, 11 414,61 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.24).
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу №19/12-2023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступає (передає) за плату ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги в розмірі заборгованості боржників, визначених в Реєстрі боржників (а.с.34-40).
Згідно з Реєстром боржників №1 від 19.12.2023, до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № С-502-006998-18-980 від 22.02.2018 у розмірі 18 497,15 грн (а.с. 41-43).
За платіжним дорученням №45 від 20.12.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» здійснено оплату АТ «Ідея Банк» згідно договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 (а.с.44).
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передає (відступає) за плату ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги в розмірі заборгованості боржників, визначених в Реєстрі боржників (а.с.46-50).
Відповідно до Реєстру боржників №3 від 22.12.2023, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № С-502-006998-18-980 від 22.02.2018 у розмірі 18 497,15 грн (а.с. 51-53).
Згідно з платіжним дорученням №376 від 26.12.2023 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» здійснено оплату ТОВ «Оптіма Факторинг» згідно договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 (а.с.54).
07.07.2025 позивач направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового повернення простроченої заборгованості за відсотками, прострочену заборгованість за комісією та інші платежі за кредитним договором у 30-ти денний термін з моменту отримання вимоги (а.с.25-26).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України«Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, відповідач позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» потрібно стягнути заборгованість у загальному розмірі 18 497,15 грн. з яких: 7082,54 грн - заборгованість за основним боргом, 11 414,61 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, та позов задовольнити.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (а.с.3 на зв.).
Відповідно до ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч. 2ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До позовної заяви ТОВ «ФК «Профіт Капітал» долучено договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, додаткова угода №1/1 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, акт №1 прийому-передачі Реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, акт №1 прийому-передачі правничої допомоги від 24.07.2025, наказ №02-К від 28.06.2024, платіжна інструкція №1496 від 24.07.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416 від 23.05.2019, посвідчення адвоката №КВ6416 від 23.05.2019 (а.с.55-63,67).
Згідно з договором про надання правничої допомоги між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та АО «Правовий курс», сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Розділом 1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги (а.с.55).
За актом №1 прийому-передачі надання правничої допомоги від 24.07.2025, сторони погодили надання правових послуг у виді проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовлення проекту позовної заяви для направлення до суду, сума наданих послуг складає 7 000,00 грн (а.с.61).
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд уважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст.ст.141,142 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 50 % сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, що становить 1514,00 грн, а решту суми сплаченого судового збору в розмірі 1514,00 грн повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 206, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за угодою №С-502-006998-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки у розмірі 18 497,15 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за платіжною інструцією № 14103 від 17.07.2025 на суму 3028,00 грн, тобто в розмірі 1514,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження юридичної особи: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39992082.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04.07.2000, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С. М. Косик