Справа № 525/1415/24
Провадження №2/525/94/2025 Р І Ш Е Н Н Я
13.11.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судового засідання Корж Т.Ю.,
з участю представника позивача Синенко О.М.,
представника відповідача ПП «Агроінвест-Транзит» адвоката Бибика В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Агроінвест-Транзит» про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У листопаді 2024 року ДСГП «Ліси України» звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ПП «Агроінвест-Транзит» з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» перебувають землі державного лісового фонду, зокрема квартал 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України». У ході моніторингу стану використання земель державного лісового фонду було виявлено, що частина земельної ділянки лісового фонду в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» поза волею власника - держави, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про вилучення зазначеної земельної ділянки з постійного користування ДП «Ліси України», без згоди постійного лісокористувача, вибула у чуже незаконне володіння та зареєстрована з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620. 28.10.2024 отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 401143715 від 28.10.2024 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620, установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62040810 від 03.12.2021. документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу серія та номер: 2140, виданий 03.12.2021, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М., з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства та перебуває на праві оренди у ПП «Агроінвест-Транзит» на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.01.2023, видавник: сторони. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.10.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 знаходиться у власності ОСОБА_1 , категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Інформація щодо форми власності відсутня. Місце розташування: Полтавська область, Великобагачанський район, Остап'ївська сільська рада. Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку: право оренди земельної ділянки ПП «Агроінвест-транзит». Водночас ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» листом від 15.07.2024 №362 підтвердила приналежність земельної ділянки 5320283600:00:006:1620 до земель державного лісового фонду, зазначивши, що згідно з матеріалами лісовпорядкування 2017, земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 з межами кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 1,3382 га з загальної площі ділянки 2,0000 га. Відповідно до плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп», лісовпорядкування 2007, зазначена вище земельна ділянка площею 2,0000 га частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп». Згідно проекту організації та ведення лісового господарства ДП «Миргородський лісгосп» Псільське лісництво, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, 2008, по кварталу 64 Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп», на земельній ділянці обліковуються лісові культури, галявина. У 2017 було проведено актуалізацію матеріалів лісовпорядкування. Відповідно до плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп», лісовпорядкування 2017, зазначена земельна ділянка площею 2,0000 га частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп». Згідно проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП «Миргородський лісгосп» Псільське лісництво, таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями, 2018, по кварталу 64 Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп», на земельній ділянці обліковуються лісові культури. Зазначені матеріали лісовпорядкування були затверджені Протоколом другої лісовпорядної наради від 30 серпня 2018 року з розгляду основних положень проєкту організації і розвитку лісового господарства ДП «Миргородський лісгосп» Полтавської області. Відповідно до зазначено протоколу в розділі 1 «Зміна площі за ревізійний період» по Псільському лісництву: теперішнє лісовпорядкування 3805,7 га, попереднє лісовпорядкування - 3301 га. Зазначення цих же гектарів міститься в планах лісонасаджень Псільського лісництва, відповідно за 2007 рік - 3301 га та за 2017 - 3805,7 га. Наразі спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України», як правонаступника ДП «Миргородський лісгосп». Позивач посилається на те що у власність відповідача ОСОБА_1 землі сільськогосподарського призначення площею 1,3382 га ( площа перетину) та в постійне користування ПП «Агроінвест-Транзит», які вкриті лісовими культурами, передано з порушеннями Закону. Відповідачі в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих, характерних для лісу природних ознак спірної земельної ділянки знали або, проявивши розумну обачність, могли би знати про те, що ліс і ділянки вибули з володіння держави з порушеннями вимог закону, що ставить їх добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність та постійне користування під обґрунтований сумнів.
Враховуючи вищезазначене позивач просить витребувати на користь ДСГП «Ліси України» частину земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620, у розмірі часткового перетину з межами кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 1,3382 га з загальної площі ділянки 2,0000 га, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62040810 від 03.12.2021, документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу серія та номер: 2140, виданий 03.12.2021, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М. та перебуває на праві оренди у Приватного підприємства «Агроінвест-Транзит» на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.01.2023, видавник: сторони. Судові витрати покласти на Відповідачів, пропорційно.
15.11.2024 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.12.2024, сторонам роз'яснено порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 79 Т. 1).
06.01.2025 від представника відповідача ПП «Агроінвест-Транзит» адвоката Бибика В.А. до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ДСГП «Ліси України» у зв'язку з недоведеністю обставин на які посилається позивач. Матеріалами справи не доведено, що позивач по справі ДСГП «Ліси України» має в постійному користуванні спірну земельну ділянку. Матеріали справи не містять доказів планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, що підтверджують право позивача постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Тому, якщо відповідне право у позивача не виникло, то він і не наділений можливістю його захищати, оскільки вказаного права не існує. Зазначає, що лише власник може заявляти вимоги про витребування майна, у той час, як власник спірної земельної ділянки взагалі не залучений до розгляду справи, що є порушення його права. Матеріали справи не містять інформації, що матеріали лісовпорядкування 2017 року затверджені в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. У спірних правовідносинах питання щодо визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки потребують спеціальних знань і мають бути підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи. У матеріалах справи наявний лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №362 від 15.07.2024, згідно якого зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 з межами кварталу 64 Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 1,3382 га з загальної площі ділянки 2,0000 га. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують факт перетину земельних ділянок. У зв'язку з тим, що з 2017 року позивач був проінформований чи міг бути проінформований про перетин земельних ділянок, строк позовної давності закінчився (а.с. 114-118 т. 1).
09.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на те, позивач є належним користувачем земельної ділянки, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Факт перетину також належним чином підтверджується матеріалами справи. Вважає безпідставним посилання представника відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався лише отримавши листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» від 15.07.2024 №362 (а.с. 124-130 т.1).
У судовому засіданні представник позивача Синенко О.М. заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача ПП «Агроінвест-Транзит» адвокат Бибик В.А. зазначив, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає повністю, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.
Відповідач ОСОБА_1 судове засідання жодного разу не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзиву на позов не подав.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Судом установлено, що відповідно до Розпорядження Голови Полтавської ОДА №308 від 17.09.2008 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Миргородське лісове господарство» та передано у постійне користування, у тому числі, земельні ділянки загальною площею 222,8 га, із них: 15,1 га перелогів; 22,43 га сіножатей; 25,57 га пасовищ; 127,31 га лісів; 23,07 га чагарників; 9,32 га боліт із земель лісового фонду не наданих у власність та користування на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району. Великобагачанській районній державну адміністрації надати ДП «Миргородське лісове господарство» державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства. Головному управлінню земельних ресурсів у Полтавській області забезпечити зберігання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у місцевому фонді документації із землеустрою (а.с. 251 т. 1).
Відповідач по справі Державний акт на право постійного користування земельними ділянками не отримував, вказаний факт сторонами не спростований.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.10.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства розташована на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2140, виданий 03.12.2021 Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М. Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване 01.11.2023 за ПП «Агроінвест-Транзит» на підставі договору оренди від 01.01.2023 строком до 16.12.2033, з автоматичним продовженням дії договору ( а.с. 41-42 т. 1).
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.10.2024, земельна ділянка кадастровий номер 5320283600:00:006:1620, цільове призначення: 16.00, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: землі запасу ( земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); площа 2 га; місце розташування: Остап'ївська сільська рада, Великобагачанський район, Полтавська область. Власник ОСОБА_1 , реєстрація права власності 03.12.2021; право оренди ПП «Агроінвест-Транзит», реєстрація права 01.01.2023 ( а.с. 57-58 т.1).
Згідно поземельної книги 5320283600000061620, поземельну книгу відкрито 20.11.2019, визначені координати поворотних точок меж земельної ділянки; право власності зареєстроване за ОСОБА_2 , дата державної реєстрації речового права 10.12.2019, за ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 03.12.2021; право оренди зареєстровано за ТОВ «Агро Енерджі», дата реєстрації - 18.12.2019, за ПП «Агроінвест-Транзит» - 01.01.2023 ( а.с. 74-93).
Згідно плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2007 року, загальна площа становить 3301 га ( а.с. 49-50 т. 1).
Проєктом організації та ведення лісового господарства ДП «Миргородське лісове господарство» Полтавського обласного управління Псільське лісництво, площа виділу 3 становить 15,3 га - галявина ( а.с. 51-52 т. 1).
Згідно плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП «Миргородський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2017 року, загальна площа становить 3805,7 га ( а.с. 45-46 т. 1).
Проєктом організації та ведення лісового господарства ДП «Миргородське лісове господарство» Полтавського обласного управління Псільське лісництво, площа виділу 6 становить 1,4 га - лісові культури; площа виділу 7 становить 13,9 га - лісові культури (а.с. 47-48 т. 1).
Наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України №917 від 28.10.2022 припинено юридичну особу ДП «Миргородське лісове господарство», шляхом реорганізації, а саме: приєднання до ДСГП «Ліси України». ДП «Ліси України» є правонаступником майна, прав та обов'язків ДП «Миргородське лісове господарство» (а.с. 20-27, 66-72 т. 1).
Відповідно до листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» за вихідним номером №362 від 15.07.2024 з додатком Схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1620 (1) відносно земель лісогосподарського призначення квартал 64 Псільського лісництва філія «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 років земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 (1) частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія «Миргородське лісове господарств» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 (1) з межами кварталу 64 становить 1,3382 га з загальної площі ділянки 2,0000 га ( а.с. 43-44 т.1).
Згідно інформації наданої ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» за вихідним номером №111 від 21.01.2025, для накладення земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 на землі лісового фонду Псільського лісництва філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» були використані координати земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620, які були надані Філією та векторна база матеріалів лісовпорядкування, яка заходиться в експедиції. ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» не надавався експертний висновок про порушення землекористування юридичною чи фізичною особою, зокрема порушення меж ( а.с. 11, 22 т. 2).
ФОП ОСОБА_3 на замовлення ДП «Ліси України» було розроблено технічний звіт з топографо-геодезичної зйомки, щодо визначення координат поворотних точок земельної ділянки ДП «Ліси України» Псільське лісництво ( квартал 64, виділ 7) (Решетилівська міська територіальна громада, Полтавського району, Полтавської області) та земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 (Решетилівська міська територіальна громада, Полтавського району, Полтавської області). Згідно технічного звіту під час геодезичних обмірів було виявлено, що земельна ділянка гр. ОСОБА_1 за кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 накладається на земельну ділянку ДП «Ліси України», Псільське лісництво ( квартал 64, виділ 7), площа перетину становить 1,3384 га. Загальна площа земельної ділянки 13,6278 га ( а.с. 133-137 т. 2).
Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України ( далі ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Зміна цільового призначення земельних ділянок відбувається відповідно до порядку встановленого ст. 20 ЗК України.
Відповідно до ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ( далі ЛК України), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частини друга, третя статті 1 ЛК України). Лісова ділянка - це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).
Відповідно до ст. 3 ЛК України, лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 5 ЛК України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Відповідно до ст. 7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до п. 5 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Згідно положень п. 5 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, є всі підстави вважати, що позивачем в судовому засіданні належним чином підтверджено його право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані йому у постійне користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельний Кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності і права користування на конкретні земельні ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, законодавець чітко встановлює, що саме власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати усунення порушень його прав на землю.
Позивач зазначає, що його право порушено, так як сформована земельна ділянка кадастровий номер 5320283600:00:006:1620, включає в себе землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні позивача по справі. Землі вилучені з державної власності з порушенням Закону.
Верховний Суд неодноразово підкреслював, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, є неефективними. (постанова Великої палати Верховного Суду. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та інших.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)].
У разі часткового накладення земельної ділянки, належним способом захисту є витребування саме цієї частини земельної ділянки. Позивач має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо. Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ). Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 102-113 ЦПК України).
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19.
У відповідності до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», (п. 27), передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Отже, на позивача, поряд із обов'язком довести факт порушення свого суб'єктивного права відповідачем, також покладено обов'язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.
Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб'єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.
При розгляді цивільної справи, суд, керується положеннями ст. ст. 77-79 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись положеннями ст. 89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В силу приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч чинному законодавству України. Жодних даних про те, на якій правовій підставі було оформлено право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 матеріали справи не містять. Відповідач ОСОБА_1 згідно матеріалів справи набув право власності на спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу, доказів того, що він діяв недобросовісно позивачем не надано.
Із матеріалів справи установлено, що факт накладення земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_1 на землі державного лісового фонду установлено листом №362 від 15.07.2024 ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», при цьому ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» повідомила суду, що координати земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1620 надавалися Філією «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України». Матеріали справи не містять відомостей про те, які саме координати надавалися позивачем, джерело їх отримання.
Технічний звіт з топографо-геодезичної зйомки щодо визначення координат поворотних точок земельної ділянки ДП «Ліси України» Псільське лісництво (квартал 64, виділ 7) та земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за кадастровим номером 5320283600:00:006:1620, не містить кваліфікаційного сертифікату, відомостей про прилад, яким проводилися виміри, площа виділу 7 кварталу 64 Псільського лісництва не відповідає матеріалам лісовпорядкування, що ставить під сумнів даний доказ, а тому він не приймається судом.
Судом неодноразово роз'яснювалися сторонам ризики пов'язані з вчиненням чи певних процесуальних дій. Сторонами клопотань про призначення та проведення експертизи заявлено не було.
Тому суд на знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Судом відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх недоведеністю. Тому позовна давність як підстава при вирішенні спору судом не розглядається.
З огляду на вище зазначене, у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Агроінвест-Транзит» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, адреса: вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601;
представник позивача: Синенко Олена Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
Приватне підприємство «Агроінвест-Транзит», код ЄДРПОУ 37789134, адреса: вул. Залізнична, 8, с. Нижні Яреськи, Миргородський район, Полтавська область;
представник відповідача ПП «Агроінвест-Транзит»: адвокат Бибик Володимир Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1115 від 25.11.2011 видане Полтавською обласною КДКА, адреса: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 24.11.2025.
Суддя Я.В. Прасол