Справа № 639/8475/25
Провадження № 2/639/2844/25
24 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
10.11.2025 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості: за договором позики № 76564365 від 25.07.2023 в розмірі 33012,50 грн, з яких: 9500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23512,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки вказана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, 10.11.2025 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху, повідомлено позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн за подання позовної заяви, що надійшла до суду 10.11.2025.
17.11.2025 від позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 17.11.2025 та підписана представником позивача Омельяновою Єлизаветою Юріївною, яка діє на підставі довіреності, в якій представник позивача вказала, що законодавством не встановлено заборону на звернення до суду з позовною заявою повторно з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення, не зазначено необхідності сплати судового збору повторно, посилаючись на п. 8 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір».
Копія ухвали суду від 10.11.2025 про залишення позовної заяви без руху, що надіслана судом стороні позивача, доставлена: позивачу та його представнику Незамай А.Д. до їх електронних кабінетів 10.11.2025 о 20:10:10, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
З метою забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя цивільним процесуальним законодавством чітко регламентовані підстави та порядок залишення позову без руху.
За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надана платіжна інструкція № 82420 від 24.09.2024 про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до довідкового листа, складеного 10.11.2025 працівником канцелярії Новобаварського районного суду міста Харкова, платіжна інструкція № 82420 від 24.09.2024 проходила в матеріалах справи № 639/6741/24, провадження № 2/639/1989/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 02.12.2024 вказану позовну заяву повернуто позивачеві. В ОСК № 639/6741/24, провадження № 2/639/1989/24 запис про сплату судового збору за вказаною квитанцією поєднаний з підтвердженням із казначейства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, чинним законодавством визначено, що у разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, у цьому випадку - позивачу, виключно за його клопотанням.
Позивач мав та має право у будь-який час звернутися до суду з клопотанням про повернення йому суми сплаченого судового збору по справі № 639/6741/24, провадження № 2/639/1989/24.
Проте, як вбачається із заяви про усунення недоліків, позивач таким правом не скористався, відповідного клопотання не подавав, а отже, сплачена сума судового збору йому судом не поверталася.
Посилання представника позивача на п. 8 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» суд відхиляє, оскільки за приписами цього пункту: «Якщо позовну заяву було залишено судом без розгляду з підстав, передбачених частиною першою статті 207 ЦПК, а позивач у порядку частини другої цієї статті знову звернувся з позовом до суду в загальному порядку, він вправі використати при цьому первісний документ про сплату судового збору, але за умови, що суму відповідного збору йому не було повернуто (частина четверта статті 6 Закону).
Проте, по справі № 639/6741/24, провадження № 2/639/1989/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалою суду від 02.12.2024 вказану позовну заяву повернуто позивачеві, а не залишено без розгляду.
Крім того, частиною 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
За таких обставин посилання сторони позивача про можливість повторного подання позовної заяви до суду з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення, є помилковим та не відповідає вимогам законодавства.
Останнім днем на усунення недоліків позовної заяви, що встановлений ухвалою суду від 10.11.2025, є 21.11.2025.
У встановлений судом строк та станом на 24.11.2025 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 10.11.2025 позивачем не усунені.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Повернути позивачу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО