Справа № 344/18145/25
Провадження № 2-а/344/143/25
17 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
13.10.2025 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить : визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5819163 від 27.09.2025, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що 27.09.2025 позивач керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz S350L, держаний номерний знак НОМЕР_1 , о 18 год 00 хв рухався по населеному пункті Крупець Дубенського району Рівненської області зі швидкістю 59 км/год та побачив інспектора патрульної поліції, який раптово вибіг на проїжджу частину дороги. Позивач здійснив зупинку транспортного засобу та нього підійшли двоє інспекторів патрульної поліції, в одного з яких в руках був прилад TruCAM, та в момент фіксації не був стаціонарно закріплений, в супереч вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Інспектор патрульної поліції показав позивачу уривок відео, де в потоці автомобілів рухається транспортний засіб Mercedes-Benz без розпізнавальних знаків зі швидкістю 81 км/год, зі слів інспектора патрульної поліції. Після завершення розгляду справи, позивач зазначив, що копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності бажає отримати поштовим зв'язком. 28.09.2025 та 01.10.2025 позивач звертався із заявою про видачу копії постанови до відповідача, однак лише 08.10.2025 на електронну адресу позивачу від відповідача надійшла копія оскаржуваної постанови та відповідь від Управління Патрульної поліції Рівненської області.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою, оскільки така є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Також, разом із позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що оскаржувану постанову ним було отримано 08.10.2025 та просив поновити строк на подання заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5819163 від 27.09.2025.
15.10.2025 - ухвалою відкрито провадження у справі.
03.11.2025 - від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву. У задоволенні позовних вимог представник відповідача просить відмовити повністю. В обґрунтування такого, зокрема зазначено, що зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5725664 від 15.09.2025 винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, правильно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, вважають, що оскаржувана постанова, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно.
Крім того, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCAM визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 №437 і становить 1 рік.
Разом з тим, згідно листа Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/49 від 01.10.2019, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, РУЧНОГО режиму роботи, вимірювач TruCAM також МОЖЕ бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.
Позивачем на підтвердження того, що він керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , рухався не перевищуючи встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті не надано суду жодних доказів.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Позивач, разом із позовною заявою подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.4 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5819163 від 27.09.2025, що складена поліцейським 1 взводу 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Жакун Станіславом Олександровичем, 27.09.2025 о 18 год. 00 хв. 13 сек. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 423 км. водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz S350L, держаний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год, а саме в населеному пункті Крупець, позначений дорожніми знаками 5.49 та 5.50 рухався зі швидкістю 81 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС000762, чим порушив п. 12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Відеореєстрація велась на технічний пристрій №472041.
На підставі наведеного ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді 340 грн. штрафу.
Враховуючи, що позивач надав докази отримання оскаржуваної постанови 01.10.2025, до суду з даним позовом звернувся 13.10.2025, суд вважає за можливе поновити такий строк звернення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року за № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306.
Статтею 14 Закону №3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Дослідивши надані представником відповідача фотознімок, відеозапис, зокрема, щодо фіксації порушення з використанням приладу TruCam LTI 20/20 №000762, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на автомобілі Mercedes-Benz S350L, держаний номерний знак НОМЕР_1 дійсно рухався 27.09.2025 о 18 год. зі швидкістю 81 км/год в межах населеного пункту ( с. Крупець), чим порушив п. 12.4 «а» Правил дорожнього руху» , за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З приводу доводів позивача про порушення поліцейським п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а саме : здійснення вимірювання швидкості руху автомобіля, тримаючи прилад TruCam в руках, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
Словосполучення, наведене у п. 2 ч. 1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» в частині права поліції «монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку», не вказує на спосіб її розміщення (стаціонарним способом, на тринозі, у ручному режимі і т ін.), а лише вказує на місце такого розміщення (по зовнішньому периметру доріг і будівель), що спростовує твердження позивача про протиправне тримання в руках поліцейськими приладу Тrucam в процесі його використання.
З наведеного вбачається, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, яка працює не в автоматичному режимі з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд вважає помилковими твердження сторони позивача про те, що в силу приписів ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» відповідач не мав права використовувати зазначений засіб вимірювальної техніки не в автоматичному режимі, оскільки дана норма закону не виключає можливість використання органами поліції вимірювачів швидкості руху, які не є стаціонарними.
При цьому, згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 22-01/32860 від 03.12.2024, виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України, чинного до 03.12.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТС000762 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/ год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год.
Крім того, з листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології» від 01.07.2025 за № 22-39/30 вбачається, що лазерний вимірювач «TruCAM LTI 20/20», про який вказує сторона відповідача, відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.
Викладене підтверджує, що лазерний вимірювач TruCAM має можливість працювати у двох режимах: утриманням в руках під час вимірювання швидкості руху ТЗ або розміщенням на триногі, саме в цих режимах вказаний вимірювач проходив тестування, ліцензування та сертифікацію, був признаним таким, що відповідає стандартам та правильно вимірює швидкість руху ТЗ в обох режимах.
Таким чином, поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху транспортних засобів лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM LTI 20/20, тримаючи його у руках, що не суперечить положенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Слід відмітити, що відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, у відповідності до пункту 4 частини 2 статті 283 КУпАП, внесені до оскаржуваної постанови.
Порушення позивачем Правил дорожнього руху зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості «TruCAM» в ручному режимі, а не в автоматичному, а тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки, не розповсюджуються на спірні відносини.
Водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та, зокрема, швидкісного режиму у населеному пункті.
Згідно із частиною 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Жодних доказів, які б спростовували факт вчинення порушення, позивачем суду не надано, а надані стороною відповідача докази підтверджують обставини, які узгоджуються із постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення. У позові слід відмовити.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 122, 241-246, 286 КАС України, суд,-
У позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ : 4010864656, адреса : вул. Степана Бандери, 14А, м. Рівне Рівненська область.
Повне рішення - 21.11.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.