Справа № 175/13495/25
Провадження № 2/175/2653/25
Іменем України
"24" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Зубченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 79167 грн. 24 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 23.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» був укладений кредитний договорі №2392895. 05.05.2023 року ТОВ Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №0502023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2392895 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». 03.11.2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» було укладено договір позики №0953459353. В подальшому, на підставі договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 року право грошової вимоги за договором позики перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». 10.10.2021 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір №07097-10/2021 з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», право вимоги за даним договором в подальшому набуло ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу від 13.01.2023 року №13012023. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за укладеними договорами, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 22 136 грн за кредитним договором №2392895, непогашена заборгованість у розмірі 35 243 грн 74 коп. за договором позики № №0953459353, та непогашена сума заборгованості за договором №07097-10/2021 в розмірі 21 787 грн. 50 коп.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у своїй позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
23.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» був укладений кредитний договір №2392895.
05.05.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №0502023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2392895 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно Реєстру боржників, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 22 136 грн., з яких: 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 136 грн - сума заборгованості за відсотками.
03.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» був укладений договір позики №0953459353.
24.11.2022 року ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №24/11-22, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №0953459353 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно Реєстру боржників, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 35 243 грн 74 коп., з яких: 5228 грн 99 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30014 грн 75 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Інвеструм» кредитний договір №07097-10/2021 від 10.10.2021 року, який підписано електронним підписом, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, який зазначений п. 7 кредитного договору, за яким за невиконання умов утворилася заборгованість у розмірі 21 787 грн 50 коп.
ТОВ «Інвеструм» передало право грошової вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 року.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 628 ЦК України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано кредитні договори, договір позики та таблицю обчислення загальної вартості кредиту, які містять, зокрема, відсоткові ставки за користування коштами та підписані особисто відповідачем електронним підписом.
Таким чином ОСОБА_1 з кредиторами дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладених договорів позики та договору про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тлумачення наведених вище норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №2392895 від 23.09.2021 року, №07097-10/2021 від 10.10.2021 року та договором позики №0953459353 від 03.11.2021 року яка належним чином не виконала свої зобов'язання, у зв'язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість за кредитним договором № 2392895 в розмірі 22 136 грн. (двадцять дві тисячі сто тридцять шість гривень), заборгованість за договором позики № 0953459353 в розмірі 35 243 грн (тридцять п'ять тисяч двісті сорок три гривнi) 74 коп., заборгованість за кредитним договором №07097-10/2021 в розмірі 21 787 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят сім гривень) 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель