Справа №333/5416/23
Провадження №6/333/412/25
24 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Богач Алли Олександрівни про видачу дублікату судового наказу по справі №333/5416/23, -
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя 12.11.2025 року звернувся представник заявника заявника ОСОБА_1 - адвоката Богач Алли Олександрівни про видачу дублікату судового наказу по справі №333/5416/23.
В обґрунтування заяви зазначає, що 10 липня 2023 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було видано судовий наказ у справі № 333/5416/23, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно, починаючи з 03 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначений судовий наказ містив описки та помилки, у зв'язку з чим ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2023 та 22.02.2024 у справі № 333/5416/23 до нього були внесені відповідні виправлення. Ухвалою від 22.02.2024 року заявниці було відмовлено у видачі дублікату судового наказу через ненадання доказів його втрати. Надалі заявниця звернулася до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Однак 01.08.2023 року державним виконавцем Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Заявниця стверджує, що судовий наказ їй фактично не вручався. На адвокатські запити представника заявниці Комунарський ВДВС повідомив, що судовий наказ та повідомлення про його повернення були направлені рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , та нібито вручено 21.08.2023 року особисто ОСОБА_3 . Однак, як зазначає заявниця, її донька у той час була малолітньою (5 років), тому не могла отримати поштове відправлення та проставити підпис у повідомленні про вручення. Крім того, відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ, заявниця разом із дитиною з 15.08.2023 року перебувала за кордоном та до 04.07.2025 року в Україну не поверталася, що виключає можливість їхнього фактичного отримання поштового відправлення 21.08.2023 року. На думку заявниці, судовий наказ було отримано сторонньою невстановленою особою, ймовірно матір'ю боржника, яка зареєстрована за вказаною адресою. Це підтверджує втрату виконавчого документа з причин, що не залежали від заявниці та її малолітньої доньки. Наголошує, що відсутність оригіналу судового наказу позбавляє дитину можливості отримувати аліменти, присуджені до досягнення нею повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). З урахуванням того, що аліменти є власністю дитини відповідно до ч.1 ст.179 СК України, втрата виконавчого документа іншими особами не може порушувати права дитини на належне утримання. Посилаючись на п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, заявниця вказує, що суд вправі видати дублікат виконавчого документа у разі його втрати, за умови звернення в межах строків пред'явлення до виконання. Оскільки аліменти є періодичними платежами, виконавчий документ може бути пред'явлений протягом усього строку їх стягнення (ч.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»), а факт відсутності судового наказу у стягувача та у виконавчій службі свідчить про його втрату. Заявниця також посилається на правові висновки Верховного Суду, згідно з якими єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого документа є його втрата, а сам факт його відсутності у стягувача та органі ДВС підтверджує таку втрату. Враховуючи наведене, заявниця просить суд видати дублікат судового наказу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10.07.2023 року у справі № 333/5416/23 замість втраченого.
Заявник та її представник будучи повідомленими судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Боржник, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи №333/5416/23, зокрема заяву представника заявника, додані до неї документи, а також відомості, отримані у відповідь на адвокатські запити, суд установив такі юридично значущі обставини:
10 липня 2023 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 . Стягнення визначено з 03 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До судового наказу вносилися виправлення: 18 вересня 2023 року - ухвалою суду внесено перші виправлення та 22 лютого 2024 року - внесено додаткові виправлення.
22 лютого 2024 року - ухвалою суду заявниці відмовлено у видачі дубліката судового наказу через ненадання доказів втрати.
У липні 2023 року заявниця подала до Комунарського ВДВС заяву про відкриття виконавчого провадження.
01 серпня 2023 року державним виконавцем винесено повідомлення №29114 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
За даними ВДВС, судовий наказ був направлений заявниці 09 серпня 2023 року рекомендованим листом. У повідомленні Укрпошти зазначено, що нібито вручено 21 серпня 2023 року особисто ОСОБА_3 .
Суд установив такі факти. На дату нібито вручення - 21.08.2023 року, ОСОБА_3 було 5 років, що виключає можливість її особистого підпису та отримання кореспонденції.
Згідно з довідкою ДПСУ (лист №19/86524-25-Вих від 03.11.2025 року) 15 серпня 2023 року о 19:03:34 год. ОСОБА_4 разом із дитиною перетнула державний кордон у пункті пропуску «Краківець» у напрямку виїзду з України. У період з 15.08.2023 року по 04.07.2025 року заявниця не поверталася до України.
Отже, заявниця та її малолітня донька фізично не могли отримати поштове відправлення 21.08.2023 року.
За адресою доставки зареєстрована мати боржника, що підтверджує ймовірність отримання судового наказу третьою невстановленою особою.
ВДВС повідомив, що документ був направлений листом, але до відділення він не повертався.
У стягувача оригінал судового наказу станом на подання заяви відсутній. Ці обставини свідчать про фактичну втрату виконавчого документа з незалежних від стягувача причин.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення аліментів може бути пред'явлений до виконання протягом усього періоду стягнення - тобто до 20.12.2035 року.
Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу дубліката 12.11.2025 року, тобто у межах установленого законом строку.
Суд також бере до уваги висновки ВС (постанови від 19.04.2021, 15.06.2022, 11.04.2024), відповідно до яких: єдина підстава для видачі дубліката - втрата виконавчого документа; відсутність документа у стягувача та у ВДВС є достатнім підтвердженням факту втрати.
Суд бере до уваги, що з моменту видачі судового наказу - з липня 2023 року - аліменти фактично не стягуються через неможливість пред'явити наказ до виконання. Тобто права дитини на належне утримання порушуються вже понад два роки (станом на дату звернення до суду).
Аліменти відповідно до ч.1 ст.179 СК України є власністю дитини, а не її матері. Тривале ненадходження коштів безпосередньо впливає на її матеріальне забезпечення, розвиток та реалізацію базових життєвих потреб.
Суд, керуючись принципом «найкращих інтересів дитини», закріпленим у ст.3 Конвенції про права дитини та ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», не може допустити, щоб формальна відсутність документа, втрати якого стягувач не спричинив, й надалі позбавляла дитину законно присуджених коштів.
З огляду на сукупність установлених фактів: документ втрачено з незалежних від стягувача причин; оригінал відсутній як у стягувача, так і у ВДВС; вручення відбулося сторонній особі; заяву подано в межах строку пред'явлення наказу до виконання; тривала відсутність виконання рішення порушує права малолітньої дитини; суд приходить до безумовного висновку, що всі умови, передбачені п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, виконані, а тому заява про видачу дубліката судового наказу підлягає задоволенню.
Керуючись п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу по справі №333/5416/23 - задовольнити.
Видати дублікат судового наказу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання, апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.О. Варнавська