Справа №463/11107/25
Провадження №1-кс/463/10561/25
слідчого судді
24 листопада 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Єврольвів» на бездіяльність посадової особи Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області, що полягає у не розгляді клопотання,
встановила:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Єврольвів» звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність детектива щодо не розгляду клопотання, поданого 03 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №72024142500000034 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 212 КК України та просить зобов'язати детектива розглянути вказане клопотання, вчинити відповідні дії згідно поданого клопотання та прийняти відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду вказаного клопотання у відповідності до ст.ст. 220, 221 КПК України.
В обґрунтування поданої скарги покликався на те, що 03 жовтня 2025 року Громадською організацією «ЄВРОЛЬВІВ» в інтересах інвесторів ЖК «Comfort Hill» (раніше - ЖК «Львівська Мрія») до Територіального управління БЕБ у Львівській області було подане клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №72024142500000034, внесеного 01 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 212 Кримінального кодексу України щодо умисного ухилення від сплати податку на прибуток, вчиненого групою осіб, до його завершення (у порядку ст. 221 КПК України). Факт подання та отримання цього клопотання підтверджується копією з відміткою про отримання Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки від 03 жовтня 2025 року. 28 жовтня 2025 року на електронну адресу керівника ГО «ЄВРОЛЬВІВ» надійшов лист №23.11/3.5/11-30/8272-25 від 27 жовтня 2025 року за підписом старшого Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_4 . У листі зазначено, що подане клопотання «не підлягає розгляду в порядку ст. 220 КПК України». Замість належного розгляду клопотання по суті та надання вмотивованої постанови, як того вимагає стаття 220 КПК України, детектив ТУ БЕБ у Львівській області обмежився наданням письмової відповіді у формі листа, яка не містить жодного правового обгрунтування. Зазначені дії детектива вважає незаконними, а тому звернується до суду із скаргою, яку просить задовольнити.
Адвокат ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті подав заяву згідно, якої просив справу слухати у його відсутності.
Представник суб'єкта оскарження - старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_5 , до початку розгляду справи по суті скерував на адресу суду заяву згідно якої спросив справу слухати у його відсутності, та закрити провадження за скаргою, оскільки клопотання від 03.10.2025 розглянуто та за результатами такого надано відповідь, У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини гарантується.
При розгляді питання про можливість оскарження бездіяльності слідчого під час досудового розслідування суд враховує також положення міжнародно-правових норм, які є частиною національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов'язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим кодексом.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст. 21 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 17 листопада 2025 року відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду з метою з'ясування фактичних обставин скарги безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін.
Слідчою суддею встановлено, що детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024142500000034 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 212 КК України.
З доводів скарги встановлено, щ 03 жовтня 2025 року, в порядку ст.220 КПК України голова правління Громадської організації «Єврольвів» ОСОБА_6 звернулася до посадової особи Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області, якою здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024142500000034 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 212 КК України із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Однак, відомостей про розгляд згаданого клопотання не отримав, що може свідчити про не розгляд такого клопотання.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
У відповідності до вимог статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, після подання клопотання, в порядку ст. 220 КПК України про виконання будь-яких процесуальних дій - у слідчого/прокурора виникає обов'язок розглянути таке клопотання в строк не більше трьох днів з моменту його подання, і задовольнити його за наявності відповідних підстав, а у разі відмови в задоволенні клопотання (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, копію якої вручити особі (у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надіслати їй).
Слідчою суддею встановлено, що клопотання від 03.10.2025 розглянуто, та за результатами розгляду такого надано відповідь листом №23.11/3.56/11-30/8272-25 від 27.10.2025.
Також слідчою суддею встановлено, що бездіяльність щодо не розгляду клопотання від 03.10.2025 вже була предметом розгляду слідчого судді. Та саме наявність листа №23.11/3.56/11-30/8272-25 від 27.10.2025 стала підставою для закриття провадження за скаргою.
Так, ухвалою слідчого судді від 28.10.2025 (справа №463/1064/25)провадження по справі за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах громадської організації «Єврольвів» на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у Львівській області, щодо нерозгляду клопотання від 03.10.2025 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024142500000034 - закрито(судове рішення набрало законної сили).
Звертаючись 17.11.2025 повторно до слідчого судді із скаргою, у такій сторона заявника не наводить жодних нових доводів, які б не були враховані слідчим суддею в ході розгляду справи №463/1064/25.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов'язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже по суті висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Зі змісту скарги не вбачається, що необхідність повторного розгляду скарги обумовлена іншими підставами ніж ті, у зв'язку з якими провадження за такою було закрито 28.10.2025.
За встановлених обставин слідча суддя вважає вимоги скарги безпідставними, та відповідно такими що до задоволення не підлягають.
Окрему увагу, слідча суддя вважає за необхідне роз'яснити, що сторона заявника не обмежена у праві повторно звернутися із аналогічним клопотанням до детектива, та у випадку не розгляду такого, звернутися за захистом порушеного права до слідчої судді.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Єврольвів» на бездіяльність посадової особи Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області, що полягає у не розгляді клопотання, слід відмовити.
У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України зазначено перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Керуючись вимогами ст.ст.220,303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановила :
у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах Громадської організації «Єврольвів» на бездіяльність посадової особи Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) ТУ БЕБ у Львівській області, що полягає у не розгляді клопотання, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1