Справа № 333/5150/25
Справа № 333/5150/25
Пр. №1-кп/333/752/25
19 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі: судді-доповідача: ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , прокурора: ОСОБА_5 , обвинуваченого: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4 (м. Дніпро)», захисника обвинуваченого: ОСОБА_7 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в межах кримінального провадження №22025080000000511 від 31.03.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Андріївка Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, з середньою освітою, тимчасово не працює, який не є особою щодо якої згідно ст. 480 КПК Україні передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 1 ст. 263 КК України,
Комунарським районним судом м. Запоріжжя здійснюється розгляд кримінального провадженні №22025080000000511 від 31.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 1 ст. 263 КК України, в межах якого відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі строком дії до 30.11.2025 р.
Враховуючи об'єктивні причини: необхідність повного дослідження доказів у справі та забезпечення участі обвинуваченого, який утримується в слідчому ізоляторі, що знаходиться в іншій області, в розгляді цієї справи шляхом перебування його в залі судового засіданні Комунарського районного суду м. Запоріжжя, суд не має можливості розглянути цю справу в строк до 30.11.2025 р.
Посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, процесуальний прокурор в судовому засіданні клопотав продовжити строк даного запобіжного заходу ще на 60 днів, задля запобігання існуючим ризикам переховування обвинуваченого від суду та продовження вчинення ним інкримінованих йому злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували відносно задоволення клопотання прокурора, вважають, що наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому просили врахувати, що у обвинуваченого наявні вади в здоров'ї, останній має стабільний дохід у вигляді пенсії, можливість мешкати у своєї знайомої в м. Запоріжжі.
Колегія суддів, вислухав пояснення прокурора та сторони захисту, дослідивши матеріали справи, виснує, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, направлених на основи національної безпеки, які згідно обвинувального акту скоєнні у період воєнного стану, що є обтяжуючою кваліфікуючою ознакою. За інкримінований злочин, передбачений ч. 2 ст.111 КК України, санцією статті визначено покарання у вигляді лише позбавлення волі, зокрема довічного.
Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув'язнення..».
Відповідно до ч. 6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тільки тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 стала наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України, а саме, що останній може переховуватися від суду та продовжити вчиняти інкриміноване йому правопорушення.
Обвинувачений постійного місця проживання не має, при цьому його зареєстроване місце проживання знаходиться на тимчасово окупованій рф території. Останній є особою пенсійного віку, в зв'язку з чим має можливість виїзду за межі України та повернення на тимчасово окуповану території рф України, де правоохоронні органи України не зможуть забезпечити його явку в судові засіданні у справі. Посилання обвинуваченого, що він має можливість мешкати в своєї знайомої, належними доказами не підтверджено, окрім того відсутні відомості про наявність згоди цієї особи на проживання в її житлі обвинуваченого під дією запобіжного заходу. Обвинувачений не одружений, дітей чи інших непрацездатних на утриманні не має. Окрім пенсії, розмір якого стороною захисту, не зазначався, інші доходи у нього відсутні.
Вищевказані обставини свідчать про відсутність стійких соціальних зв'язків, і в поєднані з можливим тяжким покаранням за інкриміновані правопорушення, з урахуванням конкретних обставин кримінальних правопорушень за версією органу досудового розслідування, вказують на продовження існування ризиків переховуванням обвинуваченого від суду, зокрема і на території України тимчасово окупованій, продовження інкримінованої йому протиправної діяльності. незаконного впливу на свідків.
Існуючі ризики є досить вагомими в умовах воєнного стану в Україні та часткової окупації рф її території, і їх настання буде перешкодою у здійсненні справедливого судового розгляду даного кримінального провадження у розумні строки.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням положень ч. 6 ст.176 КПК України, особи обвинуваченого, стадії кримінального провадження, колегія суддів виснує, що інший більш м'який запобіжний захід, зокрема і альтернативний - застава, наразі не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому клопотання прокурора є законним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
23.09.2025 р. обвинувачений ОСОБА_6 в зв'язку з безпековою ситуацією в м. Запоріжжі був етапований до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Обвинувачений наполягає на участі у розгляді цієї справи шляхом перебування в приміщенні зали судового засідання в Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Наразі, за відповідною вимогою суду, задля поетапного етапування його до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для доставки в судове засідання по цій справі, був етапований до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4 (м. Дніпро)», де і на теперішній час перебуває.
З урахуванням віддаленого місця знаходження Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», що впливає на неможливість забезпечення своєчасного етапування обвинуваченого в судові засідання у цій справі, погоджені дати наступних судових засідань у справі, колегія суддів дійшла висновку про постановлення ухвали про переведення обвинуваченого ОСОБА_6 , до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» задля забезпечення можливості оперативної подальшої доставки його до Комунарського районного суду міста Запоріжжя для участі в розгляді цієї справи та залишення його в цій установі на період строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
Керуючись ст.ст.176, 177, 182, 183, 315, 372, 376 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме: з 19.11.2025 року по 17.01.2026 року.
Перевести обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в умовах ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», для забезпечення можливості оперативної подальшої доставки його до Комунарського районного суду міста Запоріжжя для участі в розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиному реєстру досудових розслідувань за №22025080000000511 від 31.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 1 ст. 263 КК України (судова справа № 333/5150/25).
Залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на період строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
Виконання ухвали суду доручити ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор»,ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в частині продовження строку запобіжного заходу. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3