Справа № 317/4066/25
Провадження № 2/317/1654/2025
21 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, як орган опіки та піклування) про визначення місця проживання дитини, -
У серпні 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, як орган опіки та піклування) про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.
24.04.2024 між позивачем та відповідачем був укладений шлюб. Від цього шлюбу у них є малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинено, примирення неможливе. Дитина проживає з позивачем. Відповідач не бере участі у вихованні сина та не надає матеріальної допомоги на його утримання. 09.10.2024 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання на утримання дитини. Зважаючи на зазначене, позивач просила суд визначити місце проживання їх сумісної дитини з нею.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, представник позивача надала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Відповідач та представник відповідача до суду жодного разу не з'явились, надали суд письмові пояснення, з яких вбачається, що спільного рішення стосовно визначення місця проживання дитини сторони не знайшли. Повідомив, що як батько він також має належні житлові умови для гармонійного проживання дитини. Просить суд вирішити спір у встановленому законом порядку на розсуд суду.
Третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, як орган опіки та піклування до суду свого представника не направили, надала заяву про розгляду справи без їх участі, рішення просить прийняти в інтересах дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 32, зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Як вбачається зі Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 09.07.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 89, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно довідки фактичного проживання № 17, виданої 02.10.2024 ОСББ «Січ-62», ОСОБА_1 зареєстрована і проживає разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Висновку про призначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , 21.06.2024, складеного 28.10.2025 районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району, зроблено висновок про відсутність правових підстав зробити висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 09.09.2025, складеного комісійно відділом по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР, було проведено перевірку та встановлено спільне проживання позивачки та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосунки у сім'ї добрі, умови проживання відповідають потребам сім'ї.
Як вбачається з акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 09.09.2025 комісійно, зроблено висновок, що батько створив всі умови для виховання та розвитку дитини.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України 27.02.1991 року, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У відповідності до частин 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Визначальним у вирішенні даної позовної вимоги є принцип Міжнародної декларації прав дитини, проголошеною Генеральною асамблеєю ООН «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю».
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Так, принцип статті 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що випливає як зі змісту статті 141 Сімейного кодексу України, так зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.
Згідно зі статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, з'ясувавши, що позивач спроможна надати дитині належний рівень виховання, постійно піклується про її розвиток, приходить до висновку, що вимога, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 969,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11-13, 81, 141, ст. 258, 264-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 141, 153, 155, 157, 159, 161 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, як орган опіки та піклування (м. Запоріжжя, бульвар Будівельників, буд.193, ЄДРПОУ 37573712) про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 969 грн. 00 коп. (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.В. Нікітін