Справа № 201/14578/25
Провадження № 1-кс/201/4928/2025
20 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, приблизно 24.02.2022 захоплено та окуповано с. Макіївка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою луганської народної республіки» прийнято закон «Про референдум луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації». З метою організації незаконного референдуму, до його проведення залучено населення тимчасово окупованої території Луганської області, зокрема мешканців с. Макіївка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району.
Так, у вересні 2022 року більш точну дату не встановлено, громадянин України ОСОБА_6 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, вступив у злочинну змову з іншими особами (стосовно яких є окремі кримінальні провадження), переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на посаді т.зв. члена дільничної виборчої комісії с. Макіївка Кремінського району лнр (відповідно до територіального устрою лнр), з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці тимчасово окупованої території, а саме у с. Макіївка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , отримав від особи, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, бюлетені для голосування в яких було запитання російською мовою: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?» та списки осіб з числа мешканців с. Макіївка, які повинні були прийняти участь у голосуванні з вказаного питання.
В подальшому, ОСОБА_6 за попередньою змовою разом з іншими особами, стосовно яких здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях, перебуваючи на посаді т.зв. «члена дільничної виборчої комісії с. Макіївка Кремінського району лнр» (відповідно до територіального устрою лнр), організував проведення т.зв. «референдуму» шляхом проведення голосування поза межами виборчої дільниці за місцем проживання мешканців с. Макіївка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.
Упродовж 25 вересня 2022 року, ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного наміру, безпосередньо прийняв участь в проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ шляхом поіменного голосування поза межами виборчої дільниці за місцем проживання мешканців с. Макіївка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.
Як наслідок проведеного на тимчасово окупованих територіях т.зв. «референдуму», 04.10.2022 рф ратифіковано договори про входження тимчасово окупованої території Луганської області, так званої «лнр», до складу російської федерації.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 216 (8141) від 23.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 27.10.2025, 28.10.2025 та 29.10.2025 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №220241300000000353 від 19.06.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 30.10.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 221 (8146) від 30.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Таким чином, 30.10.2025у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 221 (8146) від 30.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 30.10.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 10:00 03.11.2025, 04.11.2025, 05.11.2025 за зазначеною в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19.06.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 06.11.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
У зв'язку зі збройною агресією РФ, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій та захопленням значної частини Луганської та Донецької області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також факт перебування останнього на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які підтвердили участь ОСОБА_6 в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в с. Макіївка Луганської області;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які впізнали на пред'явлених фотознімках ОСОБА_6 , як одного з учасників проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в с. Макіївка Луганської області;
- інформацією з Державної прикордонної служби від 13.08.2025, відповідно до якої в період з 08.11.2017 по 13.08.2025 ОСОБА_6 державний кордон України у контрольно-пропускних пунктах Державної прикордонної служби України та (або) лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями не перетинав;
- іншими матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, яким скасовано дію попереднього наказу № 309 від 22.12.2022, визначено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.
Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 :
- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України;
- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибув на виклик без поважної причини більше 2 разів);
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні висловив свою думку на розсуд суду щодо задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 30 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України та у зв'язку з неявкою останнього за викликом до слідчого ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і неможливості йому безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в газеті «Урядовий кур'єр» № 221 (8146) від 30 жовтня 2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та 30 жовтня 2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 03 листопада 2025 року, 04 листопада 2025 року, 05 листопада 2025 року, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000353, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного тощо.
Таким чином, 30 жовтня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків; протоколами огляду мережі «Інтернет»; матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню; та іншими матеріалами кримінального провадження, які підтверджують факт участі громадянина України ОСОБА_6 в організації та проведенні незаконного референдуму, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді т.зв. члена дільничної виборчої комісії с. Макіївка Кремінського району лнр, утвореної на тимчасово окупованій території, - Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Також встановлено, що постановою слідчого від 06 листопада 2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням значної частини Луганської та Донецької області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час невідомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчій судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1-297-5 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000353 від 19 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21 листопада 2025 року о 09 годині 20 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1