Справа № 574/987/25
Провадження 3/574/491/2025
"20" листопада 2025 р. м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
08.11.2025 року, о 09 год. 45 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї баби ОСОБА_2 , під час якого ображав її нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що 08.11.2025 року близько 10 год. прийшов додому, де на кухні в нього виникла словесна сварка з його бабою, в ході якої вони ображали один одного нецензурною лайкою, однак бабу він не бив. Під час їхнього конфлікту, на кухні більше нікого, але потім прийшла його мати і остання з бабою почали бити його, в результаті чого він втік з квартири на вулицю, де й перебував до приїзду працівників поліції.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась та про причини неявки не повідомила.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 цього Закону).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 цього Закону).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, при вище викладених обставинах, вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №716341 від 08.11.2025 року, згідно якого, цього ж дня, о 09 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , а саме: кричав, ображав, виражався нецензурною лайкою та наніс два удари по голові та тулубу ОСОБА_2 , не спричинивши тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров'ю (а.с.2).
Викладені в протоколі обставини щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї баби ОСОБА_2 підтверджуються його поясненнями наданими в судовому засідання, рапортом заступника начальника СМ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Молодановича В., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 4, 7, 8, 9, 10, 11).
Відповідно до ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та його вина у скоєному підтверджується матеріалами справи.
При накладенні стягнення, у відповідності до ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 не працює, дані про притягнення його до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.173-2, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Р. Гук