Справа №: 398/4660/25
провадження №: 1-кс/398/1766/25
Іменем України
"21" листопада 2025 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор»,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025121060001237 від 24.07.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста П'ятихатки П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, який неодружений, не має на утримавнні малолітніх та неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 19.07.2022 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
Прокурор Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської облаті про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289КК України. Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.10.2025 відносно підозрюваного продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 листопада 2025 року включно. В той же час, продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, оскільки відсутні ризики, на які посилається прокурор, просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій, в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та продовжують існувати або з'явилися нові ризики.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Встановлено, що 24.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене з проникненням у інше сховище.
19.09.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.10.2025 включно. При обранні запобіжного заходу слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
23.10.2025 ухвалою Олександрійського міськрайонного суду обвинуваченому, ОСОБА_4 , було продовжено строк тримання під вартою до 21.11.2025.
23.10.2025 головуючою суддею Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_7 винесено ухвалу про направлення провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було спрямовано до Кропивницького апеляційного суду для вирішення питання підсудності у порядку ст. 34 КПК України, у зв'язку з чим виконувачкою обов'язків голови Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_8 скероване подання про направлення даного кримінального провадження в інший суд.
03.11.2025 ухвалою Кропивницького апеляційного суду обвинувальний акт у межах кримінального провадження № 12025121060001237 від 24.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - направити на розгляд до Петрівського районного суду Кіровоградської області.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , не працює, та не має офіційних коштів для існування, що вказує на те, що обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, крім того, обвинувачений раніше судимий за вчинення майнових злочинів.
Суд враховує, що тяжкість покарання не є визначальним елементом при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року.
Отже ОСОБА_4 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, а також не маючи міцних соціальних зв'язків, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Оскільки ОСОБА_4 , отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, потерпілих які надали органу досудового розслідування показання, які доводять його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об'єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення злочину проти власності та через нетривалий термін обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорта, що вказує на низьку правосвідомість обвинуваченого та схильність до отримання доходу злочинним шляхом.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та на переконання слідчого судді відсутні підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
У цьому конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
У разі обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам.
Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Враховуючи встановлені законодавством строки проведення підготовчого судового засідання та те, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 21.11.2025, прокурор довів наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та продовжують існувати зазначені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкості, суд вважає за необхідне, визначити йому розмір застави в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 90 840,00 грн, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 199, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025121060001237 від 24.07.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 листопада 2025 року включно.
Строк дії ухвали про продовження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити з 21 листопада 2025 року до 28 листопада 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 90 840,00 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, застава за обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025121060001237.
При внесенні визначеної суми застави звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов'язати: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1