Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12687/2025 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 381/809/25
30жовтня2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Тараненка Артема Ігоровича на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Анапріюк С.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 07 жовтня 2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9761452 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор D0608 відправлено 07.10.2023 року о 10:07:43 на номер телефону НОМЕР_1 Відповідача та введено нею 07.10.2023 року 10:10:22.
Відповідно до п.2.8 Розділу 2 Дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 6250 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) N? НОМЕР_2 , яка зазначається у форматі НОМЕР_3 ** емітовану банком України.
Відповідно до п. 1.5 за надання кредиту позичальник зобов?язаний сплатити кредитодавцю комісію в розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 312.50 (триста дванадцять гривен п?ятдесят копійок) грн., тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 6562,50грн., за вирахування суми комісії, сплаченої за надання кредиту.
07.10.2023 року ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9761452 від 07.10.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ Платежі Онлайн» на платіжну картку НОМЕР_6, що в свою чергу, є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ "Качай Гроші".
22 січня 2024 року ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та позивач ТОВ « ФК « Ейс» уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Всупереч умов договору N?00-9761452 від 07.10.2023 року відповідачка взяті на себе зобов?язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 21562,70 грн., яка складається з наступного: 6562,50 грн. - заборгованість по кредиту; 15000,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором №00-9761452 від 07.03.2023 року в розмірі 21 562, 70 грн., понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 року.
Не погоджуючись з таким заочним рішенням суду першої інстанції, 04 червня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Тараненко Артем Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскаржуване рішенням суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.
22.01.2024 року ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22- 01/2024 відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9761452 від 07.03.2023 року. Надана копія договору факторингу містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс кредит» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 20781,45 грн.
В подальшому 16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ « Фінансова компанія « Ейс» ( позивачем у справі) було укладено договір факторингу 16082024-МК/ЕЙС, строк дії якого закінчується 31 грудня 2026 року.
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ « Фінансова компанія « Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21562,70 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому -передачі Реєстру Боржників за договором факторингу 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року.
Отже, враховуючи наведене, апелянт вважає, що позивач дійсно підтвердив факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором №00-9761452 від 07.03.2023 року до боржника ОСОБА_1 , оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи, на підтвердження переходу прав вимоги.
Щодо наданих реєстрів прав вимоги зазначає наступне.
Згідно зі статтею 95 ЦПК України, письмові докази можуть подаватися як у вигляді оригіналів, так і належним чином засвідчених копій. Якщо оригінали знаходяться у третіх осіб чи відповідача, позивач повинен зазначити, у кого саме вони зберігаються, що узгоджується з вимогами статті 83 ЦПК України.
Відповідно до вищевикладеного, позивач на підтвердження переходу до нього прав вимоги за кредитним договором №00-9761452 від 07.03.2023 року до боржника ОСОБА_1 надав витяги з реєстрів, що відповідають формам погодженим договорами факторингу та відповідають законодавству України.
Звертає увагу суду на те, що чинне законодавство України не містить чітких вимог щодо форми витягів з реєстрів, які підтверджують перехід права вимоги за договорами факторингу. У контексті статей 512 та 1077 ЦК України, перехід права вимоги може підтверджуватися документами, які належним чином фіксують факт укладення договору факторингу та передачі прав. Це можуть бути засвідчені копії витягів, електронні документи або документи, підписані обома сторонами договору.
Зазначає, що Реєстри прав вимоги в межах договорів факторингу містять інформацію, яка відповідно до законодавства України належить до таємниці фінансової послуги. Це положення закріплене в статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», де зазначено, що конфіденційна інформація, яка стосується фінансових послуг, не підлягає розголошенню без згоди відповідних осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. У контексті договорів факторингу така інформація включає деталі щодо боржників, їхніх зобов'язань.
Вказує на те, що реєстри прав вимоги містять персональні дані боржників, які захищені Законом України «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, будь-яка обробка або передача таких даних можлива лише за згодою суб'єкта персональних даних або в межах чітко визначених правових підстав. У разі надання таких даних без правових підстав може виникнути загроза порушення прав осіб, чиї дані зазначені в реєстрі.
Враховуючи викладене, сторона, яка уклала договір факторингу, не має права надавати повний реєстр прав вимоги третім особам. Це пояснюється тим, що умови договорів, за якими передаються права вимоги, є предметом конфіденційності. Надання такого реєстру могло б розкрити інформацію, яка не стосується конкретного предмета договору або конкретної передачі прав вимоги, що порушує зобов'язання сторони за договором та чинне законодавство України.
Зазначає, що до позовної заяви подані витяги з реєстрів прав вимоги за договорами факторингу, які відповідають вимогам, встановленим законодавством України.
Скан-копія витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 та Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, оформлених у фізичній формі, вони мають усі необхідні реквізити, а саме: назву, форму, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України, перехід права вимоги має бути підтверджений належними доказами, але конкретної форми витягів з реєстрів у законодавстві не встановлено. Законодавець лише вимагає, щоб передані документи підтверджували зміст зобов'язання та факт переходу права вимоги, що у даному випадку забезпечено.
Важливо зазначити, що витяги з реєстрів боржників (прав вимог) формуються безпосередньо клієнтом та фактором, тобто сторонами договору факторингу. Апелянт, як новий кредитор, не має впливу на їх форму чи вигляд, а також доступу до повного реєстру.
Вважає, що подані витяги з реєстрів відповідають загальним вимогам належності та допустимості доказів, передбаченим статтями 76 та 77 ЦПК України. Законодавство України не встановлює чіткої уніфікованої форми таких витягів, а тому важливим є зміст документа, його реквізити та відповідність домовленостям між сторонами договору.
Отже, право вимоги за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 передано від ТОВ «Качай Гроші» на користь ТОВ «Макс Кредит», від ТОВ «Макс Кредит» на користь ТОВ « ФК « Ейс» на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином.
З урахуванням викладеного, просило суд апеляційної інстанції постановити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9761452 від 07.10.2023 року у розмірі 21 562, 70 грн., яка складається із 6 562, 50 грн заборгованості за тілом кредиту та 15 000, 20 грн. заборгованості за відсотками.
Також просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9761452, за яким кредитодавець-ТОВ «Качай гроші» зобов'язується надати позичальнику- ОСОБА_1 кредит на суму 6 250 грн. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю 04 лютого 2024 року або достроково (а.с. 23-30).
Відповідно до п. 1.5 договору за надання кредиту позичальник зобов?язаний сплатити кредитодавцю комісію в розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 312.50 грн.
Відповідно до п 1.3.1 договору позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 06 грудня 2023 протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Згідно п. 1.4.1. договору знижена процентна ставка становить 1,75 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати, визначеної п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто, з 1 по 20 день включно.
Пункт 1.4.2 договору визначає, що стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Згідно п. 1.4.4. договору позичальник проінформований, розуміє та погоджується, що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до позичальника та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора D0608.
Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
07 жовтня 2023 року ТОВ «Качай Гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9761452 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 204/09 від 09 вересня 2024 року про проведення 07 жовтня 2023 року транзакції в сумі 6 250,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 (а.с. 68-70). Окрім цього перерахування коштів підтверджується і додатком до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» в якому були зазначені додаткові відомості про позичальників ( а.с. 72-74).
Окрім того, факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується витребуваною судом першої інстанції інформацією із АТ «Державний ощадний банк» згідно якої, банком було повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_4 . А також було надано підтверджуючий документ про зарахування 6 250 грн. на банківський рахунок- виписка за період з 07.10.2023-12.10.2023.
22 січня 2024 року ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає (відступає) ТОВ «Макс Кредит» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Качай Гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно з умовами якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21 562, 70 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9761452 сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФЕ «Ейс» складає 21 562, 70 грн. ( а.с .83).
З розрахунку заборгованості, наданого позивачемвбачається, що відповідачка має заборгованість за договором кредиту, у розмірі 21 562, 70 грн, яка складається із: 6 250 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 000,20 грн. сума заборгованості за відсотками, 312,50 грн-комісія (а.с. 84-86).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що додані позивачем до позовної заяви документи не є належними, достатніми та допустимими доказами в справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу, як новому кредитору, за кредитним договором, укладеним відповідачем з первісним кредитором. Отже, позивач не довів факт відступлення йому первісним кредитором права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, про стягнення заборгованості за яким позивач подав цей позов. Як наслідок, позивач не довів право вимоги за цим договором до відповідача, незалежно від доведеності позовних вимог по суті.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може, з огляду на наступне.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що при підписанні кредитного договору № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай гроші» (первісний кредитор) сторонами було погоджено всі істотні умови договору. Відповідачем вказаний договір був підписаний за допомогою електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора D0608.
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Качай гроші» надало інформаційну довідку, видану ТОВ «Платежі онлайн» відповідно до якої останнє повідомляє про успішність операцій, зокрема, про успішну операцію щодо перерахування коштів у розмірі 6 250 грн. на картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с.70-71). Окрім цього перерахування коштів підтверджується і додатком до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» в якому були зазначені додаткові відомості про позичальників ( а.с. 72-74).
Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Качай гроші» свого обов'язку щодо надання коштів відповідачці ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Як встановлено судом, 22 січня 2024 року ТОВ «Качай Гроші» ( клієнт) та ТОВ «Макс Кредит» ( фактор) уклали договір факторингу № 22-01/2024 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором..
За приписами пункту 2.3. договору, з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.
Згідно з п 2.5. договору факторингу відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.
Згідно розділу 1 - дата відступлення прав вимоги -робочий день в який сторони склали та підписали акт прийому -передачі реєстру боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників за кредитними договорами між боржниками та ТОВ «Качай гроші» до договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» отримало право грошової вимоги до відповідача- ОСОБА_1 на загальну суму 20 781, 45 грн ( а.с. 106-108).
Таким чином, відповідно до договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року право вимоги до боржника - ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс Кредит» 22 січня 2024 року, тобто, в день підписання акту прийому -передачі реєстру боржників від 22 січня 2024 року.
16 серпня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ « ФК « Ейс» уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, за яким позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року ( а.с. 110-128).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників за кредитними договорами між боржниками та ТОВ «Макс кредит» до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Ейс» отримало право грошової вимоги до відповідача- ОСОБА_1 на загальну суму 21 562, 70 грн ( а.с. 129-131).
Згідно долучених до справи договорів, за якими відступлено право вимоги боргу ОСОБА_1 за кредитним договором, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника.
Вказані договори факторингу, що містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ « Качай гроші» до ТОВ «Макс кредит» та від ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «ФК «Ейс».
Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що копія витягу з Реєстру Боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року та Реєстру Боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, оформлених у фізичній формі, мають усі необхідні реквізити, а саме: назву, форму, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами, окрім того, містить підписи сторін договору, що скріплені печатками.
Договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви документи не є належними, достатніми та допустимими доказами в справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу, як новому кредитору, за кредитним договором, укладеним відповідачем з первісним кредитором.
Звертаючись до суду із позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» просило стягнути ОСОБА_1 21 562, 70 грн., яка складається із 6 562, 50 грн - заборгованості за тілом кредиту та та 15 000, 20 грн заборгованість за відсотками.
З досліджених судом доказів достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 фактично отримані та використані кредитні кошти в добровільному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» не повернула, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 562, 50 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 15 000, 20 грн., то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається із кредитного договору №00-9761452 від 07 жовтня 2023 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділами 1, 4 договору.
Cторонами було погоджено строк дії договору. Відповідно до п. 1.3 договору - строк дії договору 120 днів.
Згідно умов п.1.4.1. договору знижена процентна ставка становить 1,75 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Відповідно до умов п.1.4.2 договору стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданої позивачем, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося у розмірі, погодженому у п.1.4. договору та протягом погодженого в п.1.2 строку дії укладеного договору з 07.10.2023 року по 04.02.2024 року.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із ОСОБА_1 на його користь відсотків за користування кредитом у розмірі 15 000, 20 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості правомірними та вбачає підстави для стягнення з відповідача- ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №00-9761452 від 07.10.2023 року в розмірі 21 562, 70 грн, з яких: 6562, 50 грн - тіло кредиту, 15 000, 20 - відсотки за користування кредитом, що були нараховані відповідно до умов договору №00-9761452 від 07.10.2023 року та вимог законодавства.
Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, відсутності заперечень відповідача, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин та досліджених доказів, а тому прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
Таким чином, понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) за подання позовної заявита апеляційної скарги слід покласти на відповідачаОСОБА_1 , що становить 6056 грн (2422, 40 грн+ 3 633, 60 грн.)
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено що, звертаючись до суду апеляційної інстанції, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» просив суд стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн., та у суді апеляційної інстанції - у розмірі 6 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачу в суді першої інстанції до позовної заяви було долучено: договір про надання правничої допомоги №221/Е від 22 листопада 2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору №221/Е від 22 листопада 2024 року про надання правничої допомоги, згідно з яким адвокат надав клієнту послуги на загальну суму 7 000 грн; додаткову угоду 17 до договору про надання правничої допомоги №221/Е від 22 листопада 2024 року; копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №221/Е від 22 листопада 2024 року .
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «Ейс» в суді апеляційної інстанції до апеляційної скарги було долучено: копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору №221/Е від 22 листопада 2024 року про надання правничої допомоги, згідно з яким адвокат надав клієнту послуги на загальну суму 6 000 грн.
Відповідно до п 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №221/Е від 22.11.2024 року.
Відповідно до п.3.4. вказаного договору після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року клієнту- Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» було надано виконавцем- Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» такі послуги:
складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 року- 2 год. - 5000 грн.,
вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 року -1 год - 500 грн.,
підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 року-1 год- 500 грн.
-підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9761452 від 07.10.2023 року-1 год.- 500 грн.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 04.06.2025 року клієнту- Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» було надано виконавцем- Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» такі послуги:
складання апеляційної скарги на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.05.2025 року у справі №381/809/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-№00-9761452 від 07.10.2023 року.-2 год.-6 000грн.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду встановила, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: вивчення матеріалів справи та складання позовної заяви зводяться до єдиної дії - підготовка та подання позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції, врахувавши складність справи, суть спору,характер послуг, розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді першої та апеляційної інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогуу розмірі 8000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 514, 526, 626-629, 1048, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України « Про електронну комерцію», ст.ст. 3, 4, 137, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» -Тараненка Артема Ігоровичазадовольнити частково.
Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2025 року скасувати на ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ( код ЄДРПОУ 42986956, місто Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005) заборгованість за кредитним договором № 00-9761452 від 07 жовтня 2023 року у розмірі 21 562, 70 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6562, 50 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 15 000, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»( код ЄДРПОУ 42986956, місто Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 056 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ( код ЄДРПОУ 42986956, місто Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанцій, у розмірі 8 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: