Справа № 11-сс/824/7019/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 760/23117/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
24 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського суду міста Києва від 27 серпня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.09.2025 включно щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваної подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського суду міста Києва від 27 серпня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя не прийняв до уваги обставини визначені ст. 178 КПК України, зокрема вік та стан здоров'я підозрюваної, міцність соціальних зв'язків, а саме підозрювана має постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, позитивні характеристики, що підозрювана вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Доводи захисників про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000640 від 16.05.2025 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
12.08.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.08.2025 відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.08.2025.
22.08.2025 старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що закінчити досудове розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 , немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) і процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30.09.2025 включно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що слідчий у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Крім того, слідчим суддею, у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати її під вартою.
Разом з цим, слідчий судця встановив, що завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження та необхідності проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема:
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи з залученням фахівця у галузі дитячої психіатрії;
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експертизи матеріалів, речовин та виробів;
- долучити до матеріалів кримінального провадження результати проведених оперативним підрозділом, на виконання доручення слідчого, розшукових заходів щодо можливої причетності підозрюваних до вчинення інших аналогічних злочинів;
- за результатами проведення вказаних слідчих дій та розшукових заходів вирішити питання про остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення по кожному з підозрюваних окремо;
- долучити до матеріалів провадження інформацію щодо судимостей та перебування на обліках у психіатричних та наркологічних диспансерах стосовно підозрюваних;
- систематизувати матеріали кримінального провадження; виконати вимоги, передбачені ст. 290, 291 КПК України;
- провести інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування.
Доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення у вчиненні, якого вона підозрюється.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Твердження сторони захисту про неврахування слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення обставин, визначених ст. 178 КПК України, теж не заслуговують на увагу, оскільки наявність обставин характеризуючих особу підозрюваної не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної, продовжив підозрюваній ОСОБА_8 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000640 від 16.05.2025.
Таким чином оскаржуване судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.09.2025 включно відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4