Справа № 362/5358/25
Провадження № 2-о/362/160/25
21 листопада 2025 року
Васильківський міськрайонний суд в складі:
головуючого судді - Мартинцової І.О.,
за участю секретаря - Жеребко Ю.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення -
У липні 2025 року до Васильківського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: фактналежності правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу, посвідченого 02 жовтня 1982 року державним нотаріусом Васильківською міською державною нотаріальною конторою Тарасовою Л. Г., на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , померлій, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заяви заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка 14 серпня 1982 року одружилась та змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , проте після одруження та зміни прізвища 02 жовтня 1982 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено Договір купівлі-продажу частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у зв?язку з розбіжністю прізвищ померлої виникла проблема спадкування майна заявником.
Заявник ОСОБА_1 та представник заявника адвокат Больботенко Анна Ростиславівна в судове засідання не з'явилась, подали клопотання про розгляд справи без участі сторін, просили задовольнити заяву в повному обсязі.
Представник Васильківської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, подавши 04.09.2025 заяву, в якій просить розглядати справу без його участі за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи. Щодо предмета спору не заперечує та просить покласти судові витрати, що пов'язані з розглядом даної справи, на заявника.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Суд всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с10).
14 серпня 1982 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , змінивши дошлюбне прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є її син, заявник, ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 77674091.
З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 579/02-14/123/2024 від 03 липня 2025, виданої державним нотаріусом Першої васильківської районної державної нотаріальної контори Хоменком С. А., (а.с.13) встановлено, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 (одну четверту) частку житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Васильківською міською державною нотаріальною конторою Київської області 02.10.1982 року, реєстровий № 2488, на ім'я спадкоємця, заявника, ОСОБА_1 , оскільки право власності на вказану частку житлового будинку видано та зареєстровано на ім'я ОСОБА_6 після зміни її прізвища на ОСОБА_4 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що 14 серпня 1982 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , укладено шлюб та змінено прізвище нареченої на « ОСОБА_4 ».(а.с.34 зворот).
02 жовтня 1982 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений 02 жовтня 1982 року державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Тарасовою Л. Г., на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.14-15).
Факт належності правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу, посвідченого 02 жовтня 1982 року державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Тарасовою Л. Г., на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 підтверджується також тим, що померлій належали також по 1/2 частині земельних ділянок кадастрові номери 3210700000:03:037:0002 та 3210700000:03:037:0003, які знаходяться за цією ж адресою, що і частина житлового будинку, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки 433924364, а.с.49-53).
Відповідно до довідки відділу з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради №740 від 22.02.2024 (а.с.30) вбачається, що ОСОБА_2 разом зі своїм сином були зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_1 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною першою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 4 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядае справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім?я, по батькові, місце і час народження якої. що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім?ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. п. 5, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов?язаний провести підготовчі дії, передбачені ст. 143 ЦПК ( 1502-06 ), зокрема, з?ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - У справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва. Відповідно до п. 1 ст. 273 (1502-06) ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Факт, що просить встановити заявник, має юридичне значення. Спір про право відсутній, оскільки інших спадкоємців та осіб, на чиї права може вплинути рішення у даній справі не має.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у зв'язку з неможливістю оформлення спадщини після померлої матері.
За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту, що має юридичне значення, який просить встановити заявник, а факт підтверджується письмовими матеріалами справи, суд доходить висновку, що вимоги заявника є законними, обґрунтованими та доведеними.
Виходячи з вищенаведеного, вимога заявника про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст .ст. 12-13, 76-81, 293, 315, 316, 318,319 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: договору купівлі-продажу, посвідченого 02 жовтня 1982 року державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Тарасовою Л. Г., на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя І. О. Мартинцова