Справа № 761/47492/25
Провадження № 1-кс/761/30142/2025
12 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12020110000000343 від 28.04.2020 року, -
Старший слідчий СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12020110000000343 від 28.04.2020 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12020110000000343 від 28.04.2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.09.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.04.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.11.2020 та слідчим експериментом за його участі; висновком судово-медичної експертизи №18/232 від 19.06.2020; висновками інженерно-транспортних експертиз № 12-1/1172 від 10.07.2020 та № 12-1/1174 від 06.07.2020; висновком інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» №СЕ-19/111-20/57866-ІТ від 28.12.2020; висновком комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи №32103/21-52/32861/21-35 від 14.11.2023; висновком комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису № 553/554/555/2697/2698 від 24.02.2025.
Просили прийняти до уваги характер та тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, наслідки, що настали, а саме смерть людини.
Згідно інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН» ОСОБА_7 21.08.2023 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Устилуг».
Вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування до нього запобіжного заходу, оскільки на даний час не встановлено місцезнаходження ОСОБА_7 , а також з підозрюваним відсутній будь-який зв'язок.
Постановою слідчого від 01.10.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в державний розшук.
01.10.2025 у зв'язку із ухиленням від слідства підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 місцезнаходження якого не відоме, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
01.10.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції.
Станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_7 державний кордон України в напрямку «В'їзд» не перетинав.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що не додано переконливих доказів, що ОСОБА_7 ухиляється від досудового розслідування, повідомити його про процесуальні дії поштою не можливо, перетнув Державний кордон України без підозри.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У судовому засіданні встановлено, що 24.09.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.04.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.11.2020 та слідчим експериментом за його участі; висновком судово-медичної експертизи №18/232 від 19.06.2020; висновками інженерно-транспортних експертиз № 12-1/1172 від 10.07.2020 та № 12-1/1174 від 06.07.2020; висновком інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» №СЕ-19/111-20/57866-ІТ від 28.12.2020; висновком комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи №32103/21-52/32861/21-35 від 14.11.2023; висновком комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео, звукозапису № 553/554/555/2697/2698 від 24.02.2025.
Згідно інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН» ОСОБА_7 21.08.2023 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Устилуг».
Вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування до нього запобіжного заходу, оскільки на даний час не встановлено місцезнаходження ОСОБА_7 , а також з підозрюваним відсутній будь-який зв'язок.
Постановою слідчого від 01.10.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в державний розшук.
01.10.2025 у зв'язку із ухиленням від слідства підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 місцезнаходження якого не відоме, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
01.10.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції.
Станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_7 державний кордон України в напрямку «В'їзд» не перетинав.
Матеріалами досудового розслідування підтверджується, що ОСОБА_7 , наразі перебуває на поза межами території України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду поза межами території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи особу ОСОБА_7 , його соціальний статус, є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжить свою злочинну діяльність.
Підстави застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 є обґрунтована підозра про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України; переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є на даний час вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його о вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, який призвів до загибелі людини, продовження військової агресії РФ, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Слід зауважити, що вдповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, відсутність вагомих стримуючих факторів, застосування менш суворих запобіжних заходів, зокрема і застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею враховується вагомість зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у його причетності до вчинення злочину, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 перебуває поза межами території України, оголошений у міжнародний розшук, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 177, 178, 183, 193, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1